ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
15.06.06 Справа№ 5/874-28/133А
11 год 40 хв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метпромінвест”, м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішеннь ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1 на суму 20850,0 грн., № 0000022310/1/7341/23-1 на суму 20850,0 грн., № 0000032310/1/7342/23-1 на суму 9205,0 грн. та № 0000012340/1/7343/23-4 на суму 340,0 грн.
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м.Львів, вул.Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Бельдій Н.І. - представник
Від відповідача: Саковець В.П. –старший державний податковий інспектор
Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Метпромінвест” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1 на суму 20850,0 грн., № 0000022310/1/7341/23-1 на суму 20850,0 грн., № 0000032310/1/7342/23-1 на суму 9205,0 грн. та № 0000012340/1/7343/23-4 на суму 340,0 грн.
Ухвалою суду від 15.05.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначено на 25.05.2006 року. Ухвалою суду від 25.05.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду на 15.06.2006 року.
Уточненням позовних вимог (вх.13891 від 25.05.2006 року) позивач уточнив позовні вимоги, просить скасувати або визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1 на суму 20850,0 грн., № 0000022310/1/7341/23-1 на суму 20850,0 грн., № 0000032310/1/7342/23-1 на суму 9205,0 грн. та № 0000012340/1/7343/23-4 на суму 340,0 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві та уточненні позовних вимог, письмовому поясненні у справі, просить скасувати або визнати нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, свої вимоги позивач мотивує наступним. 23.06.2004 року між позивачем та ПП “Луїза” було укладено договір про виконання ремонтних робіт № 6/23, який був представлений до перевірки, а також акт прийому-передачі ремонтних робіт від 15 липня 2004 року, податкова накладна № 05/07 від 05.07.2004 року, платіжні доручення, якими сплачено суму за проведення ремонтних робіт ПП “Луїза” та банківські виписки з особового рахунку позивача, наявні документи є згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов”язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, і є достатніми доказами для підтвердження факту понесення витрат, які дають право товариству на їх віднесення до складу валових витрат. Позивач вважає, що витрати на ремонт тепловоза ТГМ –40 та двигуна 1Д12 віднесені до складу валових витрат правомірно, а отже сума ПДВ, сплачена за надані послуги, правомірно на підставі податкової накладної № 05/07 від 05.07.2004 року у розмірі 13 900,00 грн., включена до податкового кредиту. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки, то позивач пояснив, що 04 січня 2003 року директором ТзОВ „Метпромінвест” було видано Наказ № 1 “Про використання готівкових коштів”, яким зобов”язано кошти в сумі 9205 грн. 00 коп., отримані в банку на господарські витрати, використати на оплату відряджень працівників ТзОВ „Метпромінвест”. Беручи до уваги принцип превалювання сутності над формою, закріплений в ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року, позивач вважає, що використання цих коштів на відрядження є правомірним. На переконання позивача є безпідставним застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, оскільки зазначені штрафні санкції не відносяться до податкових зобов’язань в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
Відповідач у поданому суду поясненні, а його представник в судовому засіданні проти позову заперечив. Свої заперечення обгрунтував тим, що позивач зайво відніс до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними документами, обов”язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого встановлено завищення загальної суми валових витрат у розмірі 69500,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2004 року –69 500,0 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 17 375,0 грн. В порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97 позивач в липні 2004 року занизив податок на додану вартість в розмірі 13 900,00 грн. Згідно листа від 14.02.2005 року № 249/23-4/36 Мостиського відділення Городоцької МДПІ, ПП “Луїза” знята з обліку платника податків 12.10.2004 року на підставі заяви платника у зв”язку з його ліквідацією 21.06.2004 року № 21/6. Крім цього, декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року, липень 2004 року, серпень 2004 року подавалися ПП “Луїза” до податкового органу з нульовими показниками. Таким чином ПП “Луїза” не включило собі в зобов”язання по податку на додану вартість суми по податковій накладній від 05.07.2004 року № 05/07, окрім цього нульові показники декларацій вказують на фактичну відсутність діяльності, тобто не підтверджується сам факт надання ПП “Луїза” послуг, що були віднесені позивачем до валових витрат. Позивачем в порушення п. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319 “Про невікладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України”, не задекларовано суму 1560 євро, яка станом на 01.07.2003 року незаконно знаходилась за межами України. Дану заборгованість необхідно було відобразити у декларації “Про валютні цінності та майно, що незаконно знаходиться за межами України” станом на 01.07.2003 року, тому до ТзОВ „Метпромінвест” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також позивачем порушено п. 2.13 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затв. Постановою Правління НБУ № 72 від 19.02.2001 року, а саме: згідно виписки банку за 04.01.2003 року були отримані готівкові кошти на господарські витрати в сумі 15 000,00 грн. Дані кошти в сумі 9 205,00 грн. згідно касового ордера від 04.01.2003 року № 6 були видані на відрядження, тобто здійснено нецільове їх використання.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, платіжні доручення, податкова накладна № 05/07 від 05.07.2004 року, копія договору № 6/23 про виконання ремонтних робіт від 23.06.2004 року, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Працівниками відповідача було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ „Метпромінвест” за період з 11.03.2002 року по 30.09.2004 року, за результатами перевірки складено акт № 380/23-2/31897361 від 25.02.2005 року.
На підставі зазначеного акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення –рішення від 13.05.2005 року:
- № 0000012310/1/7340/23-1, яким ТзОВ „Метпромінвест” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток в сумі 17 375 грн. - основного платежу та 3 475 грн. –штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн);
- № 0000022310/1/7341/23-1, яким ТзОВ „Метпромінвест” визначено суму податкового зобов”язання за платежем “податок на додану вартість” в сумі 13 900 грн. - основного платежу та 6 950 грн. –штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн);
- № 0000032310/1/7342/23-1, яким ТзОВ „Метпромінвест” визначено суму податкового зобов”язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, в сумі 9 205 грн - штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0000012340/1/7343/23-4, яким згідно ТзОВ „Метпромінвест” визначено суму податкового зобов”язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД, штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, у сумі 340 грн –штрафних(фінансових) санкцій.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в липні 2004 року на валові витрати віднесено 69 500 грн вартості ремонту тепловоза ТГМ –40 та двигуна 1Д12, згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 05 липня 2004 року від ПП «Луїза»на суму 83 400 грн, в т.ч. ПДВ 13 900 грн, та договору від 23.06.2004 року на виконання ремонтних робіт № 6/23. В договорі та акті приймання-передачі виконаних робіт не зазначено об’єму робіт, одиниці виміру об’єму робіт, інших витрат, тобто не відображено результату робіт(послуг), не вказано, які саме ремонтні роботи виконувалися, тобто ці документи не містять всіх необхідних елементів первинних документів, визначених п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 року. Із листа від 14.02.2005 року № 249/23-4/36 Мостиського відділення Городоцької МДПІ вбачається, що ПП “Луїза” зняте з реєстрації в податковому органі 12.10.2004 року на підставі заяви платника від 20.06.2004 року. Як вбачається із долучених ДПІ у Личаківському районі до матеріалів справи копій декларацій ПП “Луїза” з податку на додану вартість за червень 2004 року, липень 2004 року, серпень 2004 року, ці декларації подавалися ПП «Луїза»до податкового органу з нульовими показниками. Згідно долученого ДПІ у Личаківському районі до матеріалів справи фінансового звіту ПП «Луїза», баланс на 1 серпня 2004 року заповнений з нульовими показниками. Наведене вказує на той факт, що ПП «Луїза»в червні та липні 2004 року(коли укладався договір і складався акт приймання-передачі) не здійснювало ніякої діяльності, тобто має місце непідтвердженість самого факту виконання робіт.
З огляду на вищенаведене, суд погоджується з висновками податкового органу про завищення позивачем в ІІІ кварталі 2004 року валових витрат в сумі 69500 грн, тому відповідачем правомірно визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 17 375 грн - основного платежу в податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1. Штрафні(фінансові) санкції в розмірі 3 475 грн застосовано у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року(із змінами і доповненнями).
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин),у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв’язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Враховуючи безпідставне віднесення позивачем в липні 2004 року на валові витрати вартості ремонту тепловоза ТГМ –40 та двигуна 1Д12 згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 05 липня 2004 року від ПП «Луїза»на суму 83 400 грн, в т.ч. ПДВ 13 900 грн, та договору від 23.06.2004 року на виконання ремонтних робіт № 6/23, суд погоджується із висновком податкового органу про відсутність у позивача підстав для включення до податкового кредиту в липні 2004 року суми ПДВ 13 900 грн згідно податкової накладної № 05/07 від 05.07.2004 року.
Тому суд вважає правомірним визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 13 900 грн - основного платежу в податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000022310/1/7341/23-1. Штрафні(фінансові) санкції в розмірі 6 950 грн застосовано у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року(із змінами і доповненнями).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 04.01.2003 року було отримано в банку готівкові кошти на господарські витрати в сумі 15 000 грн, дані кошти видані згідно видаткового касового ордера № 6 від 04.01.2003 року на відрядження в сумі 9205 грн. Таким чином, позивачем порушено вимоги п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затв. Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року № 72 (яке було чинним на дату вчинення порушення). Статею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95(із змінами) передбачено, що у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки. Тому суд вважає правомірним застосування до ТзОВ «Метпромінвест»штрафу у розмірі 9205 грн. Твердження позивача про те, що використання коштів на відрядження є правомірним виходячи із наказу директора ТзОВ „Метпромінвест” № 1 “Про використання готівкових коштів” (яким зобов”язано кошти в сумі 9205 грн. 00 коп., отримані в банку на господарські витрати, використати на оплату відряджень працівників ТзОВ „Метпромінвест”), є безпідставним, оскільки пункт 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” чітко передбачає, що підприємства витрачають готівку виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку, за яким одержується готівка в банку.
Водночас суд відзначає, що при визначенні штрафу у розмірі 9205 грн податковий орган неправомірно застосував процедуру, встановлену Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки в перелік видів податків і зборів(обов’язкових платежів), що міститься в Законі України „Про систему оподаткування”, зазначений штраф не включено. Тому сума штрафу 9205 грн в спірному податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000032310/1/7342/23-1 неправомірно визначена як податкове зобов’язання.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення п.1 Указу Президента від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України»(із змінами і доповненнями), ТзОВ «Метпромінвест»не задекларувало суму 1560 євро, яка станом на 01.07.2003 року незаконно знаходилась за межами України, у зв’язку із чим до ТзОВ „Метпромінвест” податковим органом правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на підставі п. 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року(із змінами і доповненнями), відповідно до п.3.1 розділу 3 зазначеного положення санкції застосовано податковим органом. Водночас суд відзначає, що при визначенні штрафу у розмірі 340 грн податковий орган неправомірно застосував процедуру, встановлену Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки в перелік видів податків і зборів(обов’язкових платежів), що міститься в Законі України „Про систему оподаткування”, зазначений штраф не включено. Тому сума штрафу 340 грн в спірному податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000012340/1/7343/23-4 неправомірно визначена як податкове зобов’язання.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
На підставі всього вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Податкові повідомлення-рішення від 13.05.2005 року № 0000032310/1/7342/23-1 на суму 9 205 грн та № 0000012340/1/7343/23-4 на суму 340 грн підлягають скасуванню в частині визначення штрафних(фінансових) санкцій як податкового зобов’язання. В іншій частині, а саме, в частині самого застосування штрафу відповідно 9 205 грн та 340 грн, зазначені повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог законодавства, і в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Стосовно податкових повідомлень-рішень від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1 на суму 17 375 грн - основного платежу та 3 475 грн. –штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн) та № 0000022310/1/7341/23-1 на суму 13 900 грн - основного платежу та 6 950 грн –штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн), в цій частині в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 13.05.2005 року № 0000032310/1/7342/23-1 в частині визначення штрафної(фінансової) санкції в сумі 9 205 грн як податкового зобов’язання.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 13.05.2005 року № 0000012340/1/7343/23-4 в частині визначення штрафної(фінансової) санкції в сумі 340 грн як податкового зобов’язання.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.