Справа № 698/750/13-а

Провадження 2-а/698/38/13

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" вересня 2013 р.   Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:    головуючого судді   Шарка О,П.,   розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа Управління ПФУ в Катеринопільському районі про визнання рішень, дій державного виконавця протиправними та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, як незаконної та про зобов’язання відновлення виконавчого провадження та його виконання.

ВСТАНОВИВ:

28.08.2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 04.07.2011 року постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області було задоволено її адміністративний позов частково та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі здійснити перерахунок і виплату пенсії з нарахуванням підвищення передбаченого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводити щомісячну виплату вказаного підвищення згідно вимог закону. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року постанову суду першої інстанції залишена без змін, яким позов задоволено частково та зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.10.2010 року з урахуванням проведених виплат. Крім того, позивач зазначив наступне.

04.07.2011 року, через невиконання управлінням Пенсійного фонду України постанови суду ним було подано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області виконавчий лист № 2-а-1831 виданий Катеринопільським районним судом 05.06.2013 року за яким 20.06.2013 року було відкрито виконавче провадження № 38571324.

Стверджує, що 20.08.2013 року одночасно отримав копії постанов від 20.06.2013 про відкриття виконавчого провадження року та від 31.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження згідно п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку із встановленою державним виконавцем неможливістю виконання рішення суду без участі боржника.

Позивач вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства, вимогам постанови суду та виконавчого документу, а отже, порушує права позивача. Зокрема, позивачем зазначено, що всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не вжив передбачених Законом заходів примусового виконання, не вчинив передбачених ч. 3 ст. 75 цього ж Закону, дій щодо накладення на божника штрафу згідно ст. 89 вказаного Закону та не вніс подання до правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. Таким чином, позивач вважає, що законні підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні, оскільки рішення суду не виконано.

З огляду на викладене, просить суд визнати неправомірними дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо виконання виконавчого листа у справі №2-а-1831, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області 05.06.2013 року, визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2013 року, зобов'язати управління державної виконавчої служби ГУ юстиції у Черкаській області відновити виконавче провадження за виконавчим листом у справі №2-а-1831, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області 31.05.2013 року та виконати його у повному обсязі.

В судові засідання 28.08.2013 року позивач не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

04.07.2011 року Катеринопільським районним судом Черкаської області було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі здійснити їй перерахунок і виплату пенсії з нарахуванням підвищення передбаченого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводити щомісячну виплату вказаного підвищення згідно вимог закону.

29.08.2012 року Київським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04.07.2011 року залишено без задоволення, а постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04.07.2011 року залишено без змін, з якої позов задоволено частково та зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.10.2010 року з урахуванням проведених виплат.

04.07.2011 року, через невиконання управлінням Пенсійного фонду України постанови суду позивач подав до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області заяву про прийняття до примусового виконання виконавчого листа виданого Катеринопільським районним судом 05.06.2013 року у справі № 2-а-1831.

20.06.2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа за № 38571324 .

31.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38571324 згідно п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку із встановленою державним виконавцем неможливістю виконання рішення суду без участі боржника.

20.08.2013 року позивач отримав копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, державний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти для даного виду виплат), тому застосувати до боржника штрафні санкції, що передбачені ст. ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» не можливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 зазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

За таких обставин, суд вважає, що посилання відповідача на обґрунтовану боржником неможливість виконання судового рішення з поважних, як на думку боржника причин є безпідставним, оскільки питання оцінки поважності невиконання судового рішення не входить до компетенції відповідача. Таким чином, державний виконавець не пересвідчившись у поважності причин, що перешкодили невиконанню судового рішення, не вжив всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішень, зокрема не вніс подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, не порушив питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, отже, передчасно прийняв необґрунтоване рішення про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ( рішення у справі «Кечко проти України») органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа є протиправними. У зв’язку з цим винесена відповідачем постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, а виконавче провадження належить відновити для вжиття передбачених законом заходів примусового виконання у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 2,4,9,10,11,17,18,19,159,160,162,181,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо закінчення виконавчого провадження № 38571324 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-а-1831, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області 31.05.2013 року – протиправними.

Постанову від 31.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження № 38571324 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-а-1831, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області 31.05.2013 року – скасувати.

Зобов’язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області відновити виконавче провадження № 38571324 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-а-1831, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області 31.05.2013 року та провести примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_2