Справа № 2-а-1099/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Суддя Катеринопільського районного суду Черкаської області Шарко О.П. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про перерахунок і виплату пенсії згідно статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернуласядо суду з позовом, в обґрунтування якого стверджує, що вона є постраждалою1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи і згідно ст.ст. 50 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50%мінімальної пенсії за віком. Всупереч зазначених норм Закону № 796-ХІІ, відповідач виплачує позивачу вищевказану пенсію у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, який є меншим ніж розмір встановлений Законом № 796-ХІІ. Посилаючись на наведені обставини позивач просить визнати такі дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно вимог Закону № 796-ХІІ з урахуванням отриманих виплат, і зобов’язати відповідача проводити такі виплати в подальшому.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області надав письмові заперечення проти позову та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при нарахуванні та виплаті пенсії він діяв згідно норм діючого законодавства та в межах отриманого ним фінансування з державного бюджету.

Судовий розгляд справи відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України здійснюється в порядку скороченого провадження, оскільки, предметом позову є перерахунок пенсійних виплат.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і її встановлено ІІІгрупу інвалідності.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами ІІІгрупи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, на підставі якої була нарахована пенсія позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст.ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49, 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч. 3 ст.67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд

може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання його вчинити певні дії щодо усунення порушень.

За таких обставин, відмова відповідача у здійсненні перерахунку призначених позивачу пенсій виходячи з розміру встановленого ст.ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”є протиправною.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснювати виплату додаткової пенсії згідно ст.ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”в подальшому, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість розгляду вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Визначаючи період за який відповідачу належить здійснити перерахунок та виплату позивачу вищевказаної пенсії суд враховує наступне.

Загальне поняття пенсії визначено в статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 9 липня   2003 року № 1058-ІV, відповідно до якого пенсія –щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, суд приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. Таким чином, з визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. На думку суду, такий же висновок належить зробити щодо призначення та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відтак, виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

За таких обставин, позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у визначеному згідно з Законом від 28.02.1991 року № 796-ХІІ розмірі та з урахуванням встановленого ст.99 КАС України строку з 22 вересня 2010 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 49,50, 67 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 2, 4 ,9, 10, 11, 17, 18, 19, 89, 94, 159, 160, 162, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання дій відповідача не правомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області, щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"- протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 22 вересня 2010 року відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішення звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2