ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 11/230

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А.

При секретарі Кудрань М.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, с.Воля-Гамулецька, Жовківського району Львівської області

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління”, м.Львів

про стягнення 39945,00грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2 представник згідно довіреності

Судом, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. За клопотанням сторін фіксація судового процесу не ведеться

Суть спору: Фізична особа–підприємць ОСОБА_1, с. Воля-Гамулецька(далі Позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління”, м. Львів (далі Відповідач) з позовом про стягнення 39 945,00 грн. боргу та штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 16.11.2009р. дана позовна заява була прийнята до провадження. Cудове засідання призначено на 08.12.2009р.

За клопотанням представника Відповідача судом було відкладено розгляд справи до 12.01.2010року.

Позивач забезпечив явку повноваженого представника в судове засідання 08.12.2009р., в судове засідання 12.01.2010р. з’явився особисто, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Зокрема стверджує, що 10.12.2006р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір б/н на поставку продукції. Також, 16.02.2009р. сторонами був підписаний додаток до договору на поставку продукції від 10.12.2006р., згідно з умовами якого Позивач зобов’язався поставити Відповідачу товар, а саме –пінобетон, на загальну суму 33 615,00 грн., а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах договору. На виконання цього договору Позивач поставив продукцію на загальну суму 33 615,00,00 грн. Як зазначає Позивач, розрахунок за цим договором з ним не було проведено. Позивачем проведено нарахування штрафних санкцій, розрахунок яких знаходиться в матеріалах справи. З огляду на зазначені обставини, умови договору та ст.193, 230 ГК України, ст.625 ЦК України, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника забезпечив, позов визнав не в повній мірі.

04 грудня 2009 року Відповідачем було подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, яким визнано наявність заборгованості перед Позивачем, та клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 08.12.2009р., у зв’язку з відпусткою повноваженого представника.

11 січня 2010 року Відповідачем було подано через канцелярію суду заяву №4 в порядку п.1 ст.233 ГК України, якою обґрунтовує неправильне нарахування Позивачем пені із врахуванням строків позовної давності та просить зменшити розмір пені.

Також 11.01.2010р. Відповідачем була подана заява №5 в порядку ст.83 ГПК України про відстрочення виконання рішення на п’ять місяців.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд встановив:

10.12.2006р. між Позивачем (як Постачальником) та Відповідачем (як Покупцем) було укладено договір б/н на поставку продукції (надалі - Договір), згідно з п.1.1. якого Продавець зобов’язується поставити товар для Покупця, а саме –пінобетон, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.1.3.-1.6. Договору кількість товару становить 70 м куб. Ціни - за узгодженням по кожній позиції, орієнтовна сума договору –28 000,00 грн. Загальна вартість товару може переглядатися Сторонами у разі зміни кількості та якості товару.

23 травня 2007 року Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 33 615,00 грн., що підтверджується відповідними накладною №1 та рахунком№1.

16 лютого 2009 року сторонами підписано додаток до договору від 10.12.2006р. на поставку продукції (надалі -Додаток).

Згідно з п.1.5. Додатку сума договору становить 33 615,00 грн.

У п. 4.1. Додатку вказано, що оплата проводиться за фактично поставлений товар у день поставки товару з розрахункового рахунку, у гривнях. Покупець зобов’язується розрахуватись за поставлений товар з Постачальником у 30-ти денний термін з дня підписання даного додатку, у разі несплати Покупцю нараховується пеня у розмірі 0.1% за кожний день на суму недоплати. П.5.1. Додатку передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по Договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

П.7.1. Додатку встановлена дія Договору: з часу підписання даного договору до повного погашення взаєморозрахунків між Покупцем та Постачальником.

Таким чином, Відповідачем станом на 12.01.2010р. не оплачено Позивачу 33 615,00 грн. за поставлений товар по договору поставки продукції від 10.12.2006р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зазначені норми та вище встановлені обставини суд дійшов до висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 33 615,00 грн. боргу за поставлену згідно договору на поставку продукції від 10.12.2006р. продукцію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки Відповідач є державним підприємством, він здійснює свою діяльність за рахунок бюджетних коштів. Відсутність належного фінансування та наявна дебіторська заборгованість спричинили невиплату Відповідачем заборгованості Позивачу.

Проте, відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Ч.1,3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ч.3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що 1 410 грн. інфляційні нарахувань та 589,00 грн. –3% річних нараховані Позивачем правомірно та підлягають до задоволення.

Щодо пені суд дійшов висновку, що Позивачем перевищено встановлений ст.232 ГК України шестимісячний термін і, відповідно, нарахування пені у розмірі 4 331,00 грн. здійснено невірно та становить 3 676,00 грн. Окрім цього, суд вважає доцільним частково задовольнити заяви Відповідача про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення: стягнути з Відповідача на користь Позивача 1 838,00грн. - 50% нарахованої пені та відстрочити виконання рішення на один місяць.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести допустимими доказами обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст., 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-233 ГК України, ст.ст. 33,43, 44, 49, 75, 82-84, 115,116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з з Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління” (м. Львів, вул. Творча,11, код ЄДРПОУ 24298352) на користь Фізичної особа–підприємця ОСОБА_1 (Львівська область, Жовківський район, с. Воля-Гамулецька, вул. Зелена, 12, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 33 615,00 грн. - основного боргу, 1 838,00 грн. - пені, 589,00 грн. - 3 % річних, 1 410,00 грн. - інфляційних витрат, 374,52 грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У решті позовних вимог відмовити.

4.          Відстрочити виконання рішення на один місяць.

5.          Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.

Суддя                                                                                           Сало І.А.