СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
02 березня 2007 року | Справа № 2-19/15101-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Фенько Т.П.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача: Іотковський Андрій Георгійович, довіреність №04-02/06 від 15.01.07;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.12.2006 року у справі № 2-19/15101-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт" (вул. Чєхова, 11,Сімферополь,95011)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Кримнафтопродукт" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим №0002151701/0 від 17.03.2006 року, №0002151701/1 від 06.05.2006 року, №0002151701/2 від 14.07.2006 року та податкових вимог №1/1421 від 12.04.2006 року, №1/2482 від 31.07.2006 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.12.2006 року у справі № 2-19/15101-2006А у задоволенні позову відмовлено. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” в редакції, яка набрала законної сили 31.03.2005 року, були збільшені ставки податку з власників транспортних засобів, тому суд дійшов висновку про правомірність донарахування позивачу податкового зобов’язання за другий та третій квартали 2005 року в сумі 921,00 грн.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Кримнафтопродукт" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не повинен був сплачувати збільшену ставку податку з власників транспортних засобів у другому та третьому кварталах 2005 року, оскільки, по-перше, в силу підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач звільнений від обов’язку подавати декларацію протягом року, по-друге, на думку позивача, ставки податків не можуть змінюватись іншими законами крім законів про оподаткування.
У судовому засіданні 27.02.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив.
Після оголошеної перерви 02.03.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим у період з 01.03.2006 року до 16.03.2006 року було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року до 30.09.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №1951/23-6/03482376 від 16.03.2006 року.
Перевіркою зокрема було встановлено порушення позивачем статті 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних механізмів”, а саме, заниження ставки податку на автомобіль КРАЗ-258.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002151701/0 від 17.03.2006 року, яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку з власників транспортних засобів в сумі 921,00 грн.
Позивачем зазначене повідомлення оскаржувалось у порідку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
По результатах оскарження рішенням Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим №16680/ю/25-0 від 28.04.2006 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а відповідачем було прийнято нове повідомлення рішення №0002151701/1 від 06.05.2006 року.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №1486/10/25-007 від 10.07.2006 року повторну скаргу позивача також було залишено без задоволення, повідомлення-рішення №0002151701/0 від 17.03.2006 року та №0002151701/1 від 06.05.2006 року були залишені без змін, а також були донараховані штрафні санкції з податку з власників транспортних засобів в сумі 230,60 грн.
Відповідачем було прийнято повідомлення-рішення №0002151701/2 від 14.07.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів в сумі 921,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 230,60 грн.
Позивачем всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались у судовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
В апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що збільшення ставки податку з власників транспортних засобів на підставі Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” не впливає на формування його податкових зобов’язань з цього податку, оскільки, по-перше, в силу підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач звільнений від обов’язку подавати декларацію протягом року, по-друге, на думку позивача, ставки податків не можуть змінюватись іншими законами крім законів про оподаткування.
Проте, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт" у зв’язку з наступним.
Відповідно до пункту 2 Перехідних положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” (в редакції Закону №2505-IV від 25.03.2005 року) були збільшені ставки податку на певні види транспортних засобів, встановлених статтею 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних механізмів”.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Пунктом 3 частини 1 статті 4 Кодексу встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є зокрема закони про Державний бюджет України.
З пункту 19 статті 2 Кодексу вбачається, що доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Таким чином, оскільки Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” регулює бюджетні відносини у сфері наповнення бюджету через механізм справляння податків, тому дія норм зазначеного Закону поширюється у тому числі і на податкові правовідносини. Тобто встановлення нормами зазначеного Закону зокрема збільшених ставок податків є правомірним та не суперечить іншим нормам законодавства.
Що стосується посилання позивача на норму підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказана норма Закону регулює питання можливості неподання декларації платником податків до податкового органу, але не стосується розміру податків.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт" та вважає постанову суду першої інстанції такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2006 року у справі № 2-19/15101-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Т.П. Фенько
І.В. Черткова