СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
27 лютого 2007 року |
м. Севастополь Справа № 2-20/14157-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Латиніна О.А.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився, Прокурор міста Алушти;
позивача: не з'явився, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища;
відповідача: Галенко Вячеслав Анатолійович, довіреність № 02.1-13/90 від 12.01.07, Алуштинська міська рада;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від 12.09.06, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора міста Алушти на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 27.11.2006 по справі № 2-20/14157-2006А
за позовом Прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, Алушта, 98500)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь, 95022)
до Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, Алушта, 98500)
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про визнання нечинним рішення Алуштинської міської ради НОМЕР_2 від 11.08.2004 року
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Алушти звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища з адміністративним позовом до Алуштинської міської ради, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання нечинним рішення 18 сесії 4 скликання Алуштинської міської ради НОМЕР_2 від 11.08.2004 „Про передачу земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_2 під установку павільйону-кафе з літньою площадкою”.
Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що управлінням архітектури та містобудування Алштинської міської ради листом від 01.08.06 було відкликано свій висновок НОМЕР_3 від 12.07.04 стосовно погодження проекту відведення земельної ділянки. Розташування об'єкту малої архітектурної форми біля пам'ятнику, клумби та інших елементів декоративного благоустрою суперечить п.п. 27 частині 2, 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 198 від 30.03.94 р. Крім того, спірним рішенням допущено порушення вимог ст. 13, 14 закону „Про планування та забудову територій”, статті 111 Земельного кодексу України, оскільки воно прийнято без встановлення обмежень використання земельної ділянки, розташованої у межах червоних ліній генерального плану забудови м. Алушта та комунікацій, які проходять через ділянку.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 у справі № 2-20/14157-2006А (суддя Луцяк М.І.) у задоволенні позову Прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища про визнання нечинним рішення 18 сесії 4 скликання Алуштинської міської ради НОМЕР_2 від 11.08.2004 „Про передачу земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_2 під установку павільйону-кафе з літньою площадкою”, відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою суду, Прокурор міста Алушти звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати, позов задовольнити.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наполягаючи на скасуванні постанови суду, апелянт посилається на те, що розташування об'єкту малої архітектурної форми біля пам'ятнику, клумби та інших елементів декоративного благоустрою суперечить п.п. 27 ч. 2, 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 198 від 30.03.94.
У судове засідання 27.02.2007 прокурор та представник позивача не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності не з'явившихся прокурора та представника позивача.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням Алуштинської міської ради від 11.08.2004 НОМЕР_2 “Про передачу земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_2 під установку павільйону-кафе з літньою площадкою” затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки і технічну документацію з землеустрою по перенесенню в натурі меж відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 під установку павільйону-кафе з літньою площадкою в м. Алушта, вул. Горького, в районі ресторану “Сонечко” на земельній ділянці площею 0,0399 га у тому числі по угіддям: вулиці, площі-0, 0399 га. Постановлено передати позивачу в оренду зазначену земельну ділянку для використання в комерційних цілях строком до 01.01.2014, зобов'язано його протягом трьох місяців укласти договір оренди земельної ділянки.
Алуштинська міська рада згідно з положеннями Земельного кодексу України, зокрема статті 12, пункту 12 розділу X Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” здійснює розпорядження землями в межах міста, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї).
Спірним рішенням рада розпорядилася земельною ділянкою, що є її виключним повноваженням.
Згідно з частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Суду не подавалося рішення, згідно якого спірна земельна ділянка визначена землею загального користування як територія парку (скверу) згідно п. “а” ч. 3 статті 83 Земельного кодексу України, або розташована поруч із парком (сквером).
Щодо встановлення обмежень прав на земельну ділянку, то згідно з частиною 1 статті 111 Земельного кодексу України право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором.
Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і судова колегія, що спірна ділянка знаходиться за межами смуг відчуження вулиць і доріг та червоних ліній генерального плану забудови міста Алушти. Безпосередньо біля цієї ділянки немає ніяких пам'ятників, алей, клумб або інших елементів благоустрою території, і позивачем доказів існування таких не надано.
Посилання позивача на Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 198 від 30.03.94 є безпідставним, оскільки згідно зі статтею 1 цих Правил вони “...поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди... в межах смуги їх відчуження та червоних ліній...”, втім у позначеному місті червоні лінії мають 25 метрів від центру дороги, тобто їх зона розповсюджується на 12,5 метрів на кожну сторону дороги, земельна ж ділянка виділена підприємцю ОСОБА_2 починається рівно за 13 метрів від центру дороги, що вбачається з фрагменту Генплану м. Алушти в районі ресторану “Солнишко”.
Матеріали справи свідчать, що висновок управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради від 10.12.04 НОМЕР_4 стосовно можливості закріплення земельної ділянки за підприємцем ОСОБА_2 під розміщення торгового павільйону відкликано листом від 01.08.06 НОМЕР_5.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Однак, ні Земельним кодексом України, ні Законами України “Про архітектурну діяльність”, “Про планування і забудову територій” органам архітектури не надається права на відкликання раніш наданого висновку про можливість закріплення земельної ділянки.
Таким чином Управління архітектури містобудування Алуштинської міської ради неправомірно відкликало висновок про можливість закріплення земельної ділянки.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Положення, затвердженого Постановою Ради Міністрів АРК від 09.08.2005 р. № 359, Республіканський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, наділений компетенцією щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»при здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.
Позивач зазначає, що позовна заява пред'являється в інтересах держави у особі спеціально уповноваженого державного органу управління - Республіканського комітету АРК по охороні навколишнього середовища, згідно ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»Однак, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить право подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, законодавець визначає право державного органу управління, в інтересах котрого звернувся з позовом до суду прокурор, звертатися до суду лише з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
При таких обставинах позивач є неналежним позивачем.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 у справі № 2-20/14157-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.А.Латинін
О.Л. Котлярова