СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 березня 2007 року | Справа № 2/21-15419-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Деркач Ольги Дмитрівни, довіреність № б/н від 04.07.06, Приватне підприємство "Пронет";
відповідача: не з'явився, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк";
відповідача: не з'явився, Керченська філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Пронет" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 27.10.2006 у справі № 2/21-15419-2006
за позовом приватного підприємства "Пронет" (вул. Струтинського, 6, оф. 506,Київ 14,01014)
до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29,Київ 1,01001)
в особі Керченської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Кірова, 9/27а,Керч,98300)
про стягнення 45591,30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2006 у справі № 2/21-15419-2006 повернути позивачу позовні матеріали.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду її по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд необґрунтовано не вказує, яким чином позивачем в позовній заяві порушено правила поєднання вимог, не вказано, чому сумісний розгляд кількох вимог суттєво утруднить вирішення спору. При цьому, приватне підприємство "Пронет" посилається на норми статті 58 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засідання не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Пронет" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 14 Інструкції „Про порядок обчислення та справлення державного мита” - при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відбитком печатки кредитної установи.
Згідно з пунктом 5 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 - платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом. Згідно з пунктом 14 Інструкції у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунку платника відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення. Невиконання цієї вимоги тягне повернення позовної заяви або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі відповідно пункту 4 частини першої статті 63 або пункту 3 частини п'ятої статті 113 ГПК.
З обставин справи вбачається, що при надходженні позову до господарського суду Автономної Республіки Крим від приватного підприємства "Пронет" було додано платіжне доручення, в якості сплати державного мита, яке не відповідало вищенаведеним нормам Інструкції „Про порядок обчислення та справлення державного мита”, про скаржник і не заперечує. Однак, після повернення позовної заяви, позивач надав до апеляційної скарги платіжне доручення з усуненням зазначених господарським судом першої інстанції недоліків.
Проте, судова колегія не може прийняти цей документ в якості доказу, який спростовує обґрунтованість оскаржуємої ухвали, тому що чинним процесуальним законодавством передбачена подача доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі саме до суду першої інстанції при порушенні провадження у справі та підготовки матеріалів до розгляду.
Таким чином, судова колегія вважає, що даний факт є окремою підставою для застосування судом положень статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
При цьому, посилання приватного підприємства "Пронет" на те, що позов був заявлений всього до одного відповідача, судовою колегією не приймається до уваги, оскільки це не позбавляє права господарського суду застосувати норми вищезазначеної статті та, відповідно, не суперечить її змісту.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що всі договори (а. с. 15-18, 23-26, 67-70), умови яких були покладені позивачем в основу позову, не є тотожними та передбачають різні предмети, зобов’язання, строки та інші важливі умови.
Посилання позивача на пункт 3.4 Роз’яснень Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 № 02-5/289, також не можуть бути прийняти апеляційною інстанцією до уваги, тому що до наведеного переліку підстав поєднання кількох вимог не входять вимоги позивача у даній справі. При цьому, у даному роз’ясненні також зазначено - якщо позивач порушив правила поєднання вимог або поєднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 статті 63 ГПК). Таким чином, це питання є оцінною категорією та є правом суду першої інстанції.
Судова колегія вважає, що всі спори пов’язані з договорами № 03-06/2004, № 04-06/2004, № 05-06/2004 повинні бути розглянути судом в окремому провадженні з урахуванням змісту кожного договору та підстав виникнення зобов’язань відповідача.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Пронет" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2006 у справі № 2/21-15419-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Г.К. Прокопанич