Справа №:1-663/2010

1-663/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого – судді Пархети А.В.

при секретарі – Романовій О.М.

з участю прокурора – Леончик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Умані кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, на утриманні троє малолітніх дітей, не працюючої, не судимої, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 166 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудна ОСОБА_1, являючись матір’ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, маючи обов’язок піклуватися про здоров’я дитини, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, злісно не виконує зазначені обов’язки, не займається вихованням свого сина та не вживає будь-яких заходів до здобуття ним освіти і не піклується про його фізичний стан. Злісне невиконання ОСОБА_1 обов’язків по догляду за дитиною завдало тяжких наслідків здоров’ю її сина ОСОБА_2, який згідно висновку від 29.10.2010 року за рівнем особистісного розвитку відстає від норм віку, так як на відміну від ровесників, керується у діяльності власним бажанням, не завжди усвідомлює їх соціальні наслідки, що притаманно дітям старшого дошкільного віку, по лінії інтелектуального розвитку спостерігається відставання його темпів порівняно з нормами віку, за рівнем соціально-інтелектуального розвитку він відповідає нормам старшого шкільного віку, а за рівнем фізичного розвитку нормам кінця молодшого шкільного віку. Невідповідність рівня соціального та інтелектуального розвитку малолітнього зумовлена деривацією пізнавальної та соціальної сфер дитини: а саме відсутньої уваги та турботи матері щодо розвитку сина. Крім того з 2006 року, знаючи про наявність у сина пуп очної грижі та про необхідність її видалення ОСОБА_1 ніяких заходів щодо лікування дитини не вжила.

Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю і дала покази, які за своїм змістом аналогічні викладеному у встановлюючій частину даного вироку, щиросердно кається у скоєному.

Крім щиросердного каяття та визнання вини винність підсудної підтверджується іншими зібраними під час досудового слідства доказами, дослідження яких, відповідно до вимог ст.. 299 КПК України учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз’яснено усім під час судового слідства з занесенням до протоколу судового засідання і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.

Вина підсудної повністю доказана. Її дії суд кваліфікує по ст.166 КК України – злісне невиконання батьками встановлених обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудної, суд визнає : визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на утриманні малолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Суд, враховуючи, що підсудна до кримінальної відповідальності притягується вперше, визнала свою вину, щиро розкаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, має на утриманні малолітніх дітей, характеризується позитивно та можливість її виправлення без відбування покарання вважає можливим, на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробовуванням, поклавши на неї певні обов’язки.

Судові витрати, речові докази по справі відсутні , цивільний позов по справі не заявлено.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню – підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ :

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 166 КК України і призначити їй покарання 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 слідуючі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти дані органи про зміну місяця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено учасниками процесу до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з часу його проголошення.

Вирок складено власноручно.

Головуючий

ОСОБА_3.