СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 березня 2007 року | Справа № 2-14/12381-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Плута В.М.,
Прокопанич Г.К.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Сироткіна Олена Михайлівна, довіреність № 003-Д від 04.01.07; відповідача: Носач Павло Анатолійович, довіреність № 306 від 29.12.06;
розглянувши апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Кримському регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 11.12.2006 року у справі № 2-14/12381-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Комінтерна, 25,Київ 32,01032)
в особі Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Кримському регіоні" (вул. Набережна, 69,Сімферополь,95000)
про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2006 року у справі № 2-14/12381-2006 А (суддя Курапова З.І.) позов ВАТ "Крименерго" до ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі ВП "Держенергонагляд у Кримському регіоні" про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику задоволено.
Судом визнано постанову ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі ВП "Держенергонагляд у Кримському регіоні" № 34-кр від 22.03.2006 противоправною та скасовано.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь ВП "Держенергонагляд у Кримському регіоні" судові витрати по оплаті державного мита у сумі 03,40 грн.
Судом повернуто ВАТ "Крименерго" із Державного бюджету України зайво перераховане державне мито у сумі 81,60 грн.
Не погодившись з цим судовим актом, ВП "Держенергонагляд у Кримському регіоні" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2006 року у справі № 2-14/12381-2006 А скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ВАТ "Крименерго" відмовити у повному обсязі.
Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм діючого законодавства.
На думку відповідача відповідно до статті 9 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 №575/97-ВР державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право застосувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб’єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.
В межах вказаної компетенції представниками Держенергонагляду проведена перевірка ВАТ "Крименерго" і наданий припис №03/19, відповідно до якого ВАТ "Крименерго" приписано привести типової Договір на постачання електричної енергії з споживачами –суб’єктами господарської діяльності, прийнятий в ВАТ "Крименерго" у грудні 2003 р. у відповідальність з Правилами користування електричною енергією (ППЕЕ), а саме: не встановлювати в п. 5.1. Додатку 4.2 до типового Договору („Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично споживану електроенергію”) фіксовану дату проведення оплати. Зазначити тривалість періоду оплати Споживачем за споживану електричну енергію в операційних (банківських) днях з дня одержання рахунку (підстава: ППЕЕ п.7.8). Строк виконання встановлений до 01.10.2005.
У встановлений приписом термін позивач не виконав припис, не звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку виконання розпорядження або з заявою про його скасування.
Актом перевірки №03/03 від 10 березня 2006 р. ВП "Держенергонагляд у Кримському регіоні” встановлено невиконання позивачем вимог Припису №03/19 від 12.09.2005.
У зв’язку з невиконанням припису ВАТ "Крименерго" притягнуто до відповідальності на підставі постанови №34-р від 22.03.2006 р.
На думку сторони, постанова є правильною, а висновок господарського суду про те, що позивач не є суб’єктом господарювання суперечить нормам Господарського кодексу України.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ВП „Держенергонагляд у Кримському регіоні” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.09.2005 року державним інспектором з енергетичного нагляду проведено перевірку ВАТ „Крименерго” і видано припис № 03\19, відповідно до якого ВАТ „Крименерго” приписано привести Типовий Договір на постачання електричної енергії з споживачами –суб’єктами господарської діяльності, прийнятий в ВАТ „Крименерго” у грудні 2003 року у відповідність з Правилами користування електричною енергією, а саме: не встановлювати в п. 5.1. Додатку 4.2 до типового Договору („Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично споживану електроенергію”) фіксовану дату проведення оплати. Зазначити тривалість періоду оплати споживачем за споживану електричну енергію в операційних (банківських) днях з дня одержання рахунку.
Строк виконання припису встановлений до 01.10.2005.
Оскільки ВАТ „Крименерго” вимог зазначеного вище Припису від 12.09.2005. № 03\19 не виконало, дане порушення було зафіксовано Актом перевірки №03/03 від 10.03.2006 року (а.с. 7).
22.03.2006 року ВП „Держенергонагляд у Кримському регіоні” було винесено Постанову № 34-кр якою за невиконання припису Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії № 03\19 від 12.09.2005 року на ВАТ „Крименерго” накладено штраф у розмірі 3400,00 грн.
Надаючи правову оцінку факту винесення ВП „Держенергонагляд у Кримському регіоні” Постанови № 34-кр судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 №575/97-ВР державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право застосувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб’єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 929 затверджено Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії незалежно від форм власності та видів діяльності. В редакції цього Положення, яке діяло на момент винесення Припису №03/19 від 12.09.2005 р., Держенергонагляд користувався правом надавати суб’єктам електроенергетики обов’язкові для виконання приписи відносно усунення порушень нормативно-правових актів, приведення засобів обліку у відповідність з нормами, правилами та стандартами в електроенергетиці, недопущення продовження експлуатації електроустановок, яки створюють загрозу житті та здоров’ю.
Виконання припису Державної інстанції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії №03/19 від 12.09.2005 р. полягає у приведенні ВАТ „Крименерго” Типового договору на постачання електричної енергії від грудня 2003 р. у відповідність з Правилами користування електричною енергією, а саме: не встановлювати в п. 5.1 додатку 4.2 до Типового договору фіксовану дату проведення оплати. Зазначати тривалість періоду оплати споживачем за споживану електричну енергію в операційних (банківських) днях з дня одержання рахунку.
Як вбачається з п. 7.8 Правил користування електричною енергією, діючих на час проведення перевірки, тривалість періоду для сплати отриманого рахунку вказується у договорі або у в платіжному повідомленні та не повинна перевищувати 5 операційних днів з дня одержання рахунку для споживачів, які сплачують електроенергію самостійно, 10 операційних днів з дня одержання рахунку для споживачів, яки здійснюють розрахунки через свою територіально відділену головну організацію.
Відповідно до п. 7.7 Правил користування електричною енергією, початок і тривалість розрахункового періоду для розрахунків плати за споживану електричну енергію, строки здійснення проміжних платежів і остаточного розрахунку вказуються у договорі.
Відповідно до ст.. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органам державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту Типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Ст. 6 Цивільного кодексу передбачає певну свободу договору, тому зазначення у договорі визначеної дати оплати з дотриманням п’ятиденного терміну від дати, коли споживач зобов’язаний надати акт споживання та отримати рахунок, не може вважатися зміною умов Типового договору. Фактично позивач конкретизував умови Типового договору, з дотриманням вимог Правил і Типового договору по порядку оплати.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказів про визначення позивачем у договорах зі споживачами більшого або меншого періоду оплати відповідач не надав, у припису та акту обстеження дані про таки факти відсутні.
Крім того, Держенергонагляд не надані права видавати приписи про внесення будь-яких змін у договори на поставку електроенергії.
В постанові №34-кр від 22.03.2006 вказано про застосування до ВАТ „Крименерго” штрафу відповідно до ст..27 Закону України “Про електроенергетику”.
Частиною 3 статті 27 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії є підставою для накладення штрафу на суб’єктів господарської діяльності:
“Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці :
* За неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії, та в нормативно –правових актах , що регулюють питання функціонування об’єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій –штраф у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”
Таким чином, норма частини 3 статті 27 Закону України “Про електроенергетику” не може бути застосована до ВАТ „Крименерго”, оскільки воно не є суб’єктом підприємницької діяльності в розумінні цього Закону.
Стаття 1 Закону України „Про електроенергетику” до споживачів електроенергії відносить суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб, які використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Суб’єктами електроенергетики є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому постачанні.
Вказані поняття не є рівнозначними, тому ВАТ „Крименерго”, як суб’єкт електроенергетики, не може бути суб’єктом відповідальності за правопорушення, встановлені статтею 27 Закону України „Про електроенергетику”.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про визнання постанови №34-кр від 22.03.2006 р. протиправної та її скасуванні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при вирішення даної справи судом першої інстанції норми матеріального і процесуального права не порушено, підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 п.3, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2006 року у справі № 2-14/12381-2006А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді В.М. Плут
Г.К. Прокопанич