К о п і я                                         Справа № 2-1023 / 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 жовтня 2008р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

        головуючої судді    – Андрущенко-Луценко С.В.

        при секретарі          – Литвиненко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом ОСОБА_1

до  ОСОБА_2

про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та виселення,

в с т а н о в и в :

05.08.2008 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та виселення.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала. Пояснила, що згідно договору купівлі-продажу від 30.01.1987 року вона являється власницею ? частини жилого будинку, розташованого по вул. Ведмедівка, 8 в м. Миргороді, яка фактично складається з квартири № 2 в цьому будинку.

20.01.2004 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір найму даної жилої площі, а саме квартира АДРЕСА_1 строком на 1 рік. Строк дії договору закінчився 20.01.2005 року, але відповідач продовжив користуватися належним їй житлом і вона йому в  цьому не заперечувала, а отже строк дії договору було автоматично продовжено ще на 1 рік і його дія закінчувалася 20.01.2006 року. Нею в січні 2006 року було заявлено вимогу до відповідача щодо виселення. Дана вимога ним була проігнорована. Фактично відповідач незаконно продовжує користуватися належним їй житлом, порушуючи її права власника. Просить суд відповідача ОСОБА_2 визнати таким, що втратив право на користування квартирою № 2 по вул. Ведмедівка буд. № 8 в м. Миргороді та виселити його з належного їй житла, усунувши тим самим перешкоди в користуванні ним.

Представник позивачки ОСОБА_3 позов підтримав, просив його задовольнити в повному об’ємі як законний і обґрунтований.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Пояснив, що він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить позивачці. В договорі найму жилого приміщення від 20.01.2004 року мається його підпис. Він не являється членом сім’ї позивачки, в шлюбі з нею не перебував. На сьогоднішній день він знімає інше житло, але знятися з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_2 не бажає, оскільки йому ніде зареєструватися. Просить ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  з таких підстав.

Встановлено, що за договором купівлі-продажу від 30.01.1987 року позивачка ОСОБА_1 являється власницею ? частини жилого будинку розташованого в м. Миргороді по вул. Ведмедівка буд. № 8 (а.с.8-9).

20.01.2004 року між позивачкою ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір найму жилого приміщення строком на 1 рік (а.с.10).

На підставі вище зазначеного договору найму жилого приміщення відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-12).

Строк дії договору найму закінчився 20.01.2005 року, але відповідач ОСОБА_2 продовжив користуватися житлом і позивачка йому в цьому не заперечувала, що підтвердили сторони в процесі.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Отже, строк дії договору найму між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 продовжився до 20.01.2006 року.

В січні 2006 року договір найму житла був припинений, оскільки позивачка ОСОБА_1 заявила відповідачеві ОСОБА_2 вимогу щодо припинення договору та виселення, що підтвердила свідок ОСОБА_4 допитана в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 169 ЖК України в разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов’язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відмовою звільнити квартиру ОСОБА_2 порушує права позивачки ОСОБА_1, як власника житла визначені ст. 150 ЖК України.

Як наслідок, позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування належним їй жилим приміщенням та виселення його підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 214, 215, 218 ЦПК України; ст.ст. 158; 168; 169; 150 ЖК України; ст. 764 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати таким, що втратив право на користування жилим приміщенням: квартирою № 2 по вул. Ведмедівка будинок № 8 в м. Миргороді.

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, виселити  з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення .

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  24грн. 50коп. (двадцять чотири гривні п’ятдесят копійок) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:     / підпис /

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                 С.В.Андрущенко-Луценко