ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" березня 2007 р. | Справа № 14/359-06-10667А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –не з'явився
від відповідача –Воскобойніков В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” ТОВ
на постанову господарського суду Одеської області
від 18.12.2006р.
по справі: № 14/359-06-10667 А
за позовом : ДПІ у Приморському районі м. Одеси
до відповідача: Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” ТОВ
про стягнення штрафних санкцій в сумі 3 756,96грн. та 758,87 грн. пені
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 18.12.06р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 758,87 грн. пені, судовий збір –7,58 грн. Провадження у справі по стягненню 3756,96 грн. закрито по п.2 ст.157 КАСУ . Постанова місцевого суду вмотивована посиланням на акт перевірки від 13.08.04 р. №01146715533718/2320; від 16.08.04 р. №01149515533869/2320, податкові повідомлення-рішення від 18.08.04 р. №0006732320/0; від 19.08.04 р. №0006832320/0 та №0006842320, за якими суми штрафних санкцій є узгодженими. Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені ст.5 цього закону визнається сумою податкового боргу платника податків. Загальна сума штрафних санкцій сплачена 25.10.06 р. у зв'язку з чим, на підставі п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.200 р. платник за прострочення сплати податкового зобов'язання має сплачувати пеню, яка за 769 днів склала 758,87 грн.
СП „Вітінформ” ТОВ, не погодившись із висновками місцевого суду направило 26.12.06 р. заяву про апеляційне оскарження постанови, а 12.01.07 р. – апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як таку, що прийнята на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення спору; невідповідності висновків суду обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, пояснюючи, що штрафні санкції нараховані за результатами перевірки на сплату яких ДПІ направила податкові повідомлення-рішення, і які оскаржено до ВАСУ в касаційному порядку. Судом цей момент не прийнято до уваги. У мотивувальній частині постанови судом не відображена позиція представника підприємства та відсутня мотивація щодо неприйняття доказів відповідача. Про сплату підприємством штрафних санкцій позивач дізнався тільки у судовому засіданні, що стало підставою для уточнення позовних вимог щодо стягнення пені. Судом не здійснено перевірку відповідності розрахунку пені, оскільки підприємством оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, отже до набрання чинності судовим рішенням сума штрафних санкцій не є узгодженою і пеня на неузгоджену суму податкових зобов"язань не нараховується. Разом з тим, посилання місцевого суду на норми ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є безпідставним, оскільки штрафні санкції, застосовані ДПІ, пов'язані з порушенням РРО, і не є податковим зобов'язанням. Крім того, по особовому рахунку платника рахується переплата в сумі 609 грн., але судом не надано оцінки цьому доказу.
Представник ДПІ, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.
Актом №011467-1553798/2320 від 13.08.04 р. (а.с.16) перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарською одиницею –кафе, що розташовано в міському саду по вул. Гаванна,6 м. Одеси і належить ТОВ СП „Вітінформ” виявлено порушення п.1,13 ст.3 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, при реалізації товару на суму 339,56 грн. покупцю не видано розрахунковий документ на суму покупки і ця операція не проведена через РРО; сума готівкових коштів на місці розрахунків склала 615 грн., а у денному Z-звіті 0,00 грн. З урахуванням суми покупки, невідповідність суми коштів склала 275,44 грн.
Актом №011495-15533869/2320 від 16.08.2004 р. (а.с.22) перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці –кафе „Еліта”, що розташоване по вул. Новосельського, 75, яке належить СП „Вітінформ” розрахункова операція на суму 15 грн. не проведена через РРО, розрахунковий документ на суму покупки не видано; не забезпечено цілісність пломб на засобі контролю АВ№ 140871; АВ №140970; відсутнє меню на реалізуємі товари. Зазначене є порушенням п.1,4,8 ст.3 ЗУ„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Крім того, оригінал торгового патенту відсутній на видному для огляду місці в порушення п.1 ст.7 ЗУ „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Реалізація алкогольних напоїв здійснювалася за відсутності сертифікатів відповідності, що є порушенням „Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями” затв. Пост. КМУ №854 від 30.07.96 р. За виявлені порушення до СП „Вітінформ” застосовані штрафні санкції відповідно до п.1 ст.17, 22,23 ЗУ„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; ст.8 ЗУ „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”; ст.17 ЗУ „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” внаслідок чого підприємству визначено до сплати:3075 грн; 432 грн.; 250 грн.; про що прийнято податкові повідомлення-рішення №0006832320/0 від 18.08.04 р. (а.с.15); №0006832320/0 від 19.08.04 (а.с.20); №0006842320/0 від 19.08.04 р. (а.с.21), які оскаржені підприємством у судовому порядку. Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.05 р. відмовлено СП „Вітінформ” у позовних вимогах. Постановою апеляційного господарського суду від 17.01.06 р. рішення місцевого суду залишено без змін (а.с.10) Згідно облікової картки штрафні санкції станом на 10.10.2006 року не сплачені, що стало підставою для звернення до суду за примусовим їх стягненням (а.с.6). Провадження у справі відкрито господарським судом 16.10.06 р.
Актом №35/24-1001 про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 25.10.06 р. (а.с52) в присутності посадової особи СП „Вітінформ” проведено опис готівки в сумі 3760 грн. і ця готівка по квитанції №72284 від 25.10.06 р. перерахована до державного бюджету (а.с.60).
Уточненням до позовної заяви обрахувавши пеню в сумі 785,87 грн. (а.с.55) ДПІ просила стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати лише в сумі 758,87 грн. обґрунтовуючи свої доводи ст.11 ЗУ „Про систему оподаткування” п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач пояснив, що ухвалою ВАСУ від 23.08.06 р. касаційна скарга на постанову апеляційного господарського суду від 17.01.06 р. по справі №14-3/264 –04-10856 про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження, отже податкове зобов'язання є неузгодженим. Крім того, за даними ДПІ у підприємства є переплата 609 грн., що не узгоджується з вимогою про сплату пені. Також, відповідачем зазначено, що до спірних взаємовідносин не можуть застосовуватися положення ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Судова колегія погоджується з доводами скаржника, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.11 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” органи ДПС в межах компетенції та порядку, встановлених законами мають право здійснювати перевірку щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.
Так, перевірка в межах ЗУ„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ЗУ „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” вважається позаплановою.
Правовідносини, що виникають при перевірці обігу готівкових та безготівкових коштів не пов'язані з порушенням податкового законодавства.
Відповідно до „Інструкції про застосування штрафних(фінансових) санкцій органами ДПС” затв. наказом ДПАУ №110 від 17.03.2001 р., зареєстр. МЮУ 23.03.01 р. за №268/5459 визначено (п.8), що інші штрафні ( фінансові) санкції, які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, застосовуються в частині, що не суперечить ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та в розмірах, визначених такими нормативно-правовими актами. При цьому, дія ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо таких штрафних санкцій розповсюджується в частині процедури узгодження належних до сплати штрафних санкцій. Застосовані штрафні санкції є узгодженими в судовому порядку з моменту набрання чинності постанови апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року по справі №14-3/264-04-10856. Відповідно до ст.255 КАСУ, постанова, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також, для всіх органів, підприємств, установ і організацій, посадових осіб тощо і підлягає виконанню на всій території України. Касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції не є підставою вважати, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції є неузгодженими.
Разом з тим, ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” –є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов"язань юридичних осіб (або фізичних) перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Статтею 1 (п.1.3) цього закону, визначено термін „податковий борг” –податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Штрафні санкції застосовані ДПІ не є податковим зобов'язанням в розумінні ЗУ „Про систему оподаткування”, а тому застосування до неподаткових зобов"язань положень ст.16 п.16.1 п.п.16.1.1 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.2000 є безпідставним.
Щодо закриття провадження у справі по стягненню 3756,96 грн. слід зазначити таке.
Відповідно до ст.112 КАСУ –позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Із матеріалів справи не вбачається, що позивач відмовився від позовних вимог про стягнення 3756,96 грн., а фактично було уточнення до позовної заяви від 23.11.06 р. надане у процесі розгляду. За таких обставин, вирішуючи питання щодо суми, сплаченої після подання позову, у позовних вимогах слід було відмовити, а не закривати провадження по ст.157 п.2 КАСУ.
З огляду на викладене, постанова місцевого суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 160,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд
постановив:
1.Постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2006р. у справі №14/359-06-10667 А –скасувати, у позові –відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко