Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                          Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г. 

за участю представників сторін:                   

від позивача -не з'явився

від відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт. Петрівка Іванівського р-ну

на постанову господарського суду Одеської області 

від  21.12.2006р.

по справі: №13/195-03-6908 А

за позовом : Березівської МДПІ Одеської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення  2 138, 50 грн. штрафних санкцій

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 21.12.2006 року, яка підписана 9.01.2007 року ( суддя Панченко О.Л.) позов задоволено, стягнуто з підприємця на користь державного бюджету 2138,50 грн. штрафних санкцій в т.ч 98,50 грн. -за невидачу розрахункового документа; 340 грн. -за невикористання розрахункової книжки; 1700 грн. -за реалізацію алкогольних напоїв без ліцензії.

  Постанова місцевого суду вмотивована матеріалами перевірки СПД, нормами матеріального права, зокрема, ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ЗУ „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ЗУ „Про державну податкову службу в Україні”.

  СПД -фізична особа ОСОБА_1 не погодившись із висновками місцевого суду, звернулась 15.01.07 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 25.01.2007 року -із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, у позові -відмовити, обґрунтовуючи свої доводи фіктивністю складених МДПІ матеріалів перевірки, порушенням судом ст.43 ГПК, ст.7-11 КАСУ та зазначила, що ця справа розглядається у Верховному суді України. Господарський суд знав, що аналогічний позов розглядається у апеляційному суді Одеської області, прийняв паралельний позов до провадження і цей позов розглядався на протязі 3-х років,при цьому не було прийнято до уваги клопотання з цього приводу.

  Представник Березівської МДПІ направив до суду заперечення на апеляційну скаргу у яких пояснив, що сума заборгованості виникла на підставі рішення №НОМЕР_1 від 16.01.03 р. про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, яке було направлене відповідачу, і яке одержано СПД, що підтверджено поштовим повідомленням. Несплачена вчасно або неоскаржена сума штрафних санкцій набуває статусу податкового боргу. Відповідач оскаржував неправомірність дій МДПІ по проведенню перевірки до суду загальної юрисдикції, проте у зв'язку з непідсудністю справа закрита провадженням.

  Одночасно заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника МДПІ.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.

  Березівською МДПІ здійснено перевірку господарської одиниці магазину ПП „ОСОБА_1”, розташованого в АДРЕСА_1 в присутності продавця ОСОБА_2. В результаті перевірки було виявлено реалізацію води  „Куяльник”, „Джинсер”, „Ром-Кола”, пиво „Балтика”, шоколад „Альонка” на загальну суму 19,70 грн., але розрахунковий документ при здійснені розрахункових операцій не видано та  не використано розрахункову книжку та книгу обліку розрахункових операцій; реалізацію слабоалкогольних напоїв здійснено без наявності ліцензії. Ці порушення суперечать ст.3 п.1,5 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та ст.15 ЗУ „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. За результатами перевірки складено акт №НОМЕР_2 від 9.01.03 р. та прийнято рішення №НОМЕР_1 від 16.01.2003 р. про застосування і стягнення сум штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 2138,50 грн. (а.с.15;21) та сформовано податкове повідомлення форми „ф” №НОМЕР_3 від 16.01.03 р. (а.с.8). Підприємцю направлено першу податкову вимогу форми „Ф1” №НОМЕР_4 від 28.02.03 р. та другу податкову вимогу форми „Ф2” №НОМЕР_5 від 8.04.03 р. (а.с.6-7) Згідно реєстру податкової заборгованості платника податків на дату формування - штрафні санкції є несплаченими, що стало підставою для звернення 3.09.03 р. із позовною заявою про примусове стягнення цієї заборгованості (а.с.3) Позовна заява обґрунтована положеннями п.3.1.1 ст.3 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.00 р.

  Ухвалою господарського суду від 28.10.2003 року (а.с.32) провадження у справі зупинено у зв'язку із зверненням відповідача до Іванівського райсуду зі скаргою на неправомірні дії представників Березівської МДПІ та на податкове повідомлення №НОМЕР_6 від 16.01.03 р.  Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, господарським судом 24.10.2006 року поновлено провадження у справі за позовом Березівської МДПІ до ПП ОСОБА_1, про що винесено ухвалу (а.с.47) та 21.12.06 р.  і за участю представників сторін справу вирішено по суті.

  Судова колегія не погоджується із доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.

   Згідно зі ст.50 ЦКУ передбачено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом. ОСОБА_1прож. в АДРЕСА_2 зареєстрована Іванівською райдержадміністрацією 11.08.2000 р. як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.13). До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа-підприємець  відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю (ст.51,52 ЦКУ). Відповідно до ст.3 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”,  №265/95-ВР від 6.07.1995 р. (п.1,5) - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом -із застосуванням зареєстрованих в установленому порядку розрахункових книжок. У разі незастосування РРО  - проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

  За порушення вимог п.1,5 ст.3 цього закону застосовується відповідальність, визначена ст.17 цього закону, а саме п.1,3, що складатиме 19,70 грн.х5= 98,50 грн. та двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 грн.х20=340 грн.

  Напої „Джинсер” та „Ром-Кола” відносяться до слабоалкогольних напоїв і відповідно до ст.15 ЗУ „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” - роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності -за наявності у них ліцензії. Порушення цих вимог тягне відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн. (ст.17 Закону). Контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та порядку дотримання роздрібної торгівлі алкогольними напоями покладено на податкові органи в межах їх компетенції, визначеної ЗУ „Про державну податкову службу в Україні”. Відповідно до ст.11цього закону -органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені, штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

  Прийняті Березівською МДПІ рішення та податкові вимоги відповідно до ст.14 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” в установленому порядку не оскаржені. Установлений порядок для оскарження рішень органу владних повноважень визначено ст.1 господарського процесуального Кодексу.

  Доводи скаржника щодо оскарження дій податкового органу до Іванівського райсуду не заслуговують на увагу, оскільки, оскарження дій МДПІ фізичною особою не має відношення до оскарження рішень або дій суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, що власне і підтверджено постановою апеляційного суду Одеської області від 16.05.2006 року (а.с.45). Сума штрафних санкцій за неоскарженими рішенням МДПІ та податковими вимогами набула характеру узгодженого зобов'язання відповідно до п.8 Інструкції „Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” затв. Наказом ДПАУ №110 від 17.03.01 р., зареєстр. МЮУ 23.03.01 р. за №268/5459 (в редакції, яка діяла на час застосування штрафних санкцій) і місцевий суд, на підставі матеріалів справи, правомірно задовольнив позовні вимоги позивача відповідно до компетенції, визначеної п.4 ст.17 КАСУ.

  На підставі викладеного,

                 Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд

                                                            ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 21.12.2006 року по справі №13/195-03-6908 А -залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у  касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

    Суддя                                                                                          Т.А. Величко

     Суддя                                                                                         Л.І. Бойко