АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2008 року
Судова палата в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д., Левенець Б.Б..
При секретарі: Сідоренко Ю.М.
За участю позивача -ОСОБА_1 Відповідачів- ОСОБА_2, котра діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2004 році позивачка звернулась до суду з позовною заявою в котрій зазначала , що9 жовтня 2003 року біля 20-00, вона поверталась додому, зненацька з фіртки двору „З-б" по вул. Шклярука в м. Одесі, вибіг собака-німецька вівчарка, що належить відповідачам , напав на неї та покусав нижню частину тіла та рук, порвав штани вартістю 200 грн. В результаті чого вона упала, зламала каблук туфлів вартістю 300 грн. та парасольку-50 грн. Наступного дня 10 жовтня 2003 року зранку вона пішла до відповідачів, для з'ясування цих обставин, однак собака вибіг з калітки та поцарапав її праве плече. Вона звернулась до лікаря та на ліки витратила-10, 98 грн.
Одночасно позивачка просить суд стягнути 10000 грн. моральної шкоди, котру вона зазнала в наслідок нападу на неї собаки. Позивачка просить суд стягнути понесені нею судові витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги-850 грн. та 59 грн.50 коп. сплату державного мита.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_4 на її користь витрати на медикаменти у розмірі-10 грн. 98 коп. та 8000 грн. моральної шкоди, витрати пов'язані з розглядом справи-59 грн.50 коп. та витрати на юридичну допомогу-850 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 березня 2008 року заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
Справа №22ц-2614-08 Головуючий 1-ї інстанції-Семенов Д.В.
Категорія-30 Доповідач-Галушко Л.А.
2
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування заочного рішення з ухваленням нового про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права .Зокрема апелянти посилаються на те, що вини відповідача в спричинені шкоди позивачки немає, на неспівмірність стягнення матеріальної та моральної шкоди та розгляд справи без належного їх повідомлення.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача шкоду в зазначеному розмірі, суд виходив з її доведеності.
Проте погодитись з таким висновком районного суду не можна , так як недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та суд неправильно застосував норми матеріального права.
У зв'язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в заявлених вимогах.
При вирішенні позову про відшкодування шкоди на підставі 440 ЦК України в редакції 1963 року, котра діяла на момент спірних правовідносин, необхідно врахувати, що за змістом цієї статті єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її заподіяла, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Матеріалами справи встановлено , що 09.10.2003 року в вечірній час на вул. Шклярука в м. Одесі собака спричинила укуси позивачці у вигляді кусаної рани лівої ягодичної сілянки та правої половини грудної клітини.
На думку позивачки, ці тілесні ушкодження спричинила собака відповідачів, оскільки вона вибігла з калітки двору З-б по вул. Шклярука де проживають відповідачі.
З матеріалів справи вбачається, що двір З-б по вул. Шклярука огорожений металевим забором висотою понад 2 метри, з відкриттям хвіртки в середину двору. Допитані в апеляційному суду свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, клопотання щодо допиту котрих було відхилено судом першої інстанції, котрі в цей день працювали в дворі відповідачів стверджували, що собака весь час знаходилась на прив'язі, оскільки вони працювали в дворі.
Відповідно Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах УРСР" від 17.06.1980 року затверджених Міністерством ЖКГ , МСГ та МОЗ Української РСР п.2„підпунктом „г", п.6 передбачено, що власники собак...зобов'язані тримати сторожових собак на прив'язі й спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах, які виключають можливості втечі."
Судова колегія критично відноситься до показів свідків ОСОБА_8 , матері позивачки, котра про ці події знає зі слів самої позивачки та ОСОБА_9, котра не являлась безпосереднім свідком подій 9 жовтня 2003 року.
Посилання позивачки на постанову Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2004 року щодо притягнення ОСОБА_10 до адмінвідповідальності не може бути прийнято до уваги оскільки постановою апеляційного суду Одеської області від 06 серпня 2004 року вона скасована в зв'язку з безпідставністю висновку про те, що в її діях є склад адмінпорушення передбаченого ст. 184 ч.2 К п АПУкраїни.(16).
3
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2003 року адміністративна справа у відношенні ОСОБА_3 провадженням закрита за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності без встановлення вини(а.с. 18)
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що позивачка не довела, а суд не встановив, що саме собака відповідачів спричинила укуси позивачці 09.10.2003 року в вечірній час на вул. Шклярука в м. Одесі.
Що стосується подій пов'язаних 10.10.2003 року в 8-00, то як вбачається з показів самої позивачки укуси собака не спричиняла, а подряпини правого плеча, на котрі посилалась позивачка, при медичному огляді 10.10.2003 року не встановлені (а.с. 19). Кровопотік правого плеча зафіксований 18.11.2003 року судово медицинським актом № 4888 після на неї нападу 29.10.2003 року невідомими особами, спричинив її різані рани шиї, пальця лівої кисті, котрі були спричинені 29.10.2003 року(а.с. 62-67).
Таким чином, судова колегія вважає, що наявні матеріали справи свідчать про відсутність винних дій відповідачів пов'язаних з спричиненням тілесних ушкоджень позивачки укусами власної собаки відповідачів як 09.1-.2003 року так і 10.10.2003 року, оскільки не встановлено, що саме собака останніх спричинила їй ці укуси. Більше того, не встановлено судом і порушення ними „Правил..." щодо її утримання, оскільки матеріалами справи встановлено, що собака відповідачів знаходилась в закритому дворі на прив'язі, що виключало можливості втечі.
Позивачка ОСОБА_1 не довела свого позову, що є її обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що в діях відповідачів відсутні протиправність дій, вина та причинний зв'язок з можливим спричиненням як матеріальної так і моральної шкоди позивачці, про що зазначено вище.
Судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо неналежного сповіщення їх про час та місце судового розгляду так як особа, котра відмовилась від отримання судової повістки, вважається повідомленою у відповідності до ст. 76 п. 10 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 309ч.1 п.2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 липня 2007 року скасувати.
В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди-відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.