Справа № 2-1033/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

03 жовтня 2008р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:    

головуючої судді             – Андрущенко-Луценко С.В.

        при секретарі                   – Литвиненко О.М.

        з участю адвоката         – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3

до Територіальної громади міста Миргород в особі  Миргородської міської ради, виконавчого комітету Миргородської міської ради, ОСОБА_4

про визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу частини жилого будинку,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в рівних долях на ? частину житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку А-1 житловою площею 17,2кв.м., сараю В, вбиральні Ж що  розташовані за адресою: м. Миргород  провулок Прорізний, 3, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5  07 травня 2004 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на ? частину жилого будинку, розташованого в м. Миргороді по провулку Прорізному, 3 видане Територіальній громаді міста Миргород в особі Миргородської міської ради, виконавчим комітетом Миргородської міської ради 29 квітня 2006 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частини жилого будинку, що розташований за адресою м. Миргород провулок Прорізний, 3 шляхом викупу від 31 серпня 2006 року між Територіальною громадою м. Миргород в особі Миргородської міської ради та ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом першої Миргородської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі № 1-1402.

Зобов’язати Територіальну громаду м. Миргород в особі Миргородської міської ради повернути ОСОБА_4  1800грн. (одну тисячу вісімсот гривень)отриману за договором купівлі-продажу частини житлового будинку шляхом викупу від 31 серпня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1402 Першої Миргородської державної нотаріальної контори.

Стягнути з Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради на користь ОСОБА_2  1000грн.( одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу і 128грн. 52коп. (сто двадцять вісім гривень п’ятдесят дві копійки) витрат понесених нею при зверненні з позовом до суду (судовий збір, ІТЗ).

Стягнути з Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради на користь ОСОБА_3  1000грн. (одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                 С.В.Андрущенко-Луценко

Копія                                             Справа № 2-1033/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 жовтня 2008р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:    

головуючої судді         – Андрущенко-Луценко С.В.

        при секретарі               – Литвиненко О.М.

        з участю адвоката     – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3

до Територіальної громади міста Миргород в особі  Миргородської міської ради, виконавчого комітету Миргородської міської ради, ОСОБА_4

про визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу частини жилого будинку,

в с т а н о в и в :

11.08.2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Миргородського міськрайонного суду із позовом до Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради, виконавчого комітету Миргородської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу частини жилого будинку.

В судовому засіданні позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримали. Пояснили, що у них була бабуся ОСОБА_6, яка мала на праві власності ? частину жилого будинку, що розташований в м. Миргороді по пров. Прорізному, 3. 16.07.1997р. ОСОБА_6 померла і спадщину на ? частину даного жилого будинку після її смерті прийняв їхній батько ОСОБА_5, шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном. 07.05.2004 року їх батько ОСОБА_5 – помер. Спадщину після його смерті на ? частину жилого будинку по пров. Прорізному, 3 прийняли вони, оскільки проживали разом з батьком на момент його смерті. Вони мали намір проживати в цьому будинку та робити в ньому ремонт, але дізналися, що належну їм ? частину будинку продано територіальною громадою м. Миргород в особі Миргородської міської ради відповідачці ОСОБА_4, чим порушені їхні права, як спадкоємців.

Просили суд визнати за ними право власності в рівних долях на ? частину жилого будинку , що розташований в м. Миргороді по пров. Прорізному, 3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, визнати недійсним свідоцтво про право власності на ? частину жилого будинку, розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному, 3, що було видано Територіальній громаді м. Миргорода в особі Миргородської міської ради 29.04.2006 року виконавчим комітетом Миргородської міської ради; визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частини жилого будинку, розташованого в м. Миргороді про пров. Прорізному, 3 від 31 серпня 2006 року між Територіальною громадою м. Миргород та ОСОБА_4

Представник позивачів адвокат ОСОБА_1 позов підтримав , просив його задовольнити в повному об’ємі, як законний та обґрунтований. Крім того просив стягнути з відповідачів на користь позивачок понесені ними при зверненні з позовом до суду судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката.

Представник відповідачів: Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради та виконавчого комітету Миргородської міської ради – ОСОБА_7 позов не визнав. Пояснив, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25.11.2005 року ? частину жилого будинку, розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному, 3 було визнано відумерлою спадщиною та передано територіальній громаді

м. Миргород. На підставі даного рішення суду, спірна ? частина жилого будинку була прийнята до комунальної власності м. Миргород і в подальшому продана ОСОБА_4 Ніяких порушень закону зі сторони Миргородської міської ради та виконавчого комітету Миргородської міської ради допущено не було. В задоволенні позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просив відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, посилаючись на ту обставину, що вона є добросовісним набувачем ? частини жилого будинку розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному 3, адже дана частина будинку належала до комунальної власності м. Миргорода і вона правомірно придбала її, оскільки не було ніяких відомостей про права третіх осіб на неї. Перед придбанням спірної ? частини будинку, вона нею оглядалась, ніяких ознак присутності там інших осіб  виявлено не було. Будинок перебував в аварійному стані. Просить суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Представник відповідачки ОСОБА_4 – ОСОБА_8 позов не визнав, підтримавши позицію відповідачки ОСОБА_4 з цього питання. Вважав, що батько позивачів ОСОБА_5 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, а тому і позивачки не можуть успадкувати ? частину спірного  жилого будинку. ОСОБА_4 є добросовісним набувачем ? частини будинку по пров. Прорізному 3 в м. Миргороді, а тому в позові просив відмовити і постановити рішення про стягнення з Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради на користь позивачів вартості спірної частини будинку.

Представник третьої особи – Першої Миргородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився. Установа була належним чином повідомлена про день та час судового розгляду справи. Заперечень щодо розгляду справи у відсутності представника нотаріальної контори не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25.11.2005 року ? частину жилого будинку, розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному 3, яка належала ОСОБА_6 визнано відумерлою спадщиною та передано територіальній громаді м. Миргорода (а.с. 22).

Рішенням Миргородської міської ради від 24 лютого 2006 року ? частину жилого будинку розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному 3, передано до комунальної власності м. Миргорода, як відумерлу спадщину (а.с.43).

За договором купівлі-продажу частини житлового будинку шляхом викупу між Територіальною громадою м. Миргорода в особі Миргородської міської ради та ОСОБА_4 від 31.08. 2006 року – ОСОБА_4 придбала спірну ? частину жилого будинку (а.с.9-10).

На момент укладення договору купівлі-продажу від 31.08.2006 року в ? частині спірного жилого будинку значилися зареєстрованими позивачки ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що слідує з копії домової книжки (а.с. 13-20).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25.06.2008 року скасовано рішення Миргородського міськрайонного суду від 25.11.2006 року та постановлено нове рішення, яким Миргородській міській раді в задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою відмовлено (а.с. 11-12).

Згідно ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25.06.2008 року встановлено, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_6 власниці ? частини жилого будинку по пров. Прорізному 3  за даною адресою був зареєстрованим та проживав її син ОСОБА_5, який згідно ч.1 ст. 549 ЦК України прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, в тому числі  будинковолодінням.

Та обставина, що ОСОБА_9. померла 16.07.1997 року та що на момент її смерті її син ОСОБА_10 проживав з нею підтверджується відповідними документами долученими до матеріалів справи (а.с. 28; 21).

07.05.2004 року помер ОСОБА_5 – батько позивачок, що підтверджується копіями  відповідних свідоцтв (а.с.  29. 30, 27).

Цим же рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25.06.2008 року встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли його діти ОСОБА_3 та  ОСОБА_2, які зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 і проживали разом з батьком на момент його смерті, а тому відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України є такими, що прийняли спадщину.

На підставі вище викладеного, позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання за ними права власності в порядку спадкування на ? частину жилого будинку розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному 3 підлягають до задоволення.

Свідоцтво про право власності на ? частину жилого будинку розташованого в м. Миргороді по пров. Прорізному 3, що було видане 29 квітня 2006 року виконавчим комітетом Миргородської міської ради – Територіальній громаді м. Миргорода повинно бути визнано недійсним, оскільки рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25.06.2008 року відмовлено Миргородській міській раді в задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою, а отже виконавчий комітет видав свідоцтво про право власності територіальній громаді на майно, що не належить їй, а територіальна громада продала майно, що їй не належить по договору купівлі-продажу від 31.08.2006 року.

Відповідно до ст.ст. 317; 319; 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вживати щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст  правочину не може суперечити ЦК України, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В розглядуваному випадку територіальною громадою м. Миргорода в особі Миргородської міської ради було продано майно, власником якого вона не являлася.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно  вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже підлягають до задоволення і позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на ? частину жилого будинку, яке було видано виконавчим комітетом Миргородської міської ради 29.04.2006 року та про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частини жилого будинку шляхом викупу від 31.08.2006 року.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про визнання угод недійсними» визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов’язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою.

На підставі  вище вказаного слід зобов’язати Територіальну громаду м. Миргорода в особі Миргородської міської ради повернути ОСОБА_4 сплачені нею за ? частину жилого будинку 1800грн.

Судові витрати підлягають до стягнення на користь позивачів у відповідності до вимог ст.ст. 84; 88 ЦПК України.

При цьому суд вважає, що судові витрати підлягають до стягнення виключно з Територіальної громади м. Миргорода в особі Миргородської міської ради, враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірного майна.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 84; 88; 208; 214; 215; 218 ЦПК України; ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1220; 317; 318; 319; 321; 203; 215; 388 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в рівних долях на ? частину житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку А-1 житловою площею 17,2кв.м., сараю В, вбиральні Ж що  розташовані за адресою: м. Миргород  провулок Прорізний, 3, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5  07 травня 2004 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на ? частину жилого будинку, розташованого в м. Миргороді по провулку Прорізному, 3 видане Територіальній громаді міста Миргород в особі Миргородської міської ради, виконавчим комітетом Миргородської міської ради 29 квітня 2006 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частини жилого будинку, що розташований за адресою м. Миргород провулок Прорізний, 3 шляхом викупу від 31 серпня 2006 року між Територіальною громадою м. Миргород в особі Миргородської міської ради та ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом першої Миргородської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі № 1-1402.

Зобов’язати Територіальну громаду м. Миргород в особі Миргородської міської ради повернути ОСОБА_4  1800грн. (одну тисячу вісімсот гривень) отриману за договором купівлі-продажу частини житлового будинку шляхом викупу від 31 серпня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1402 Першої Миргородської державної нотаріальної контори.

Стягнути з Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради на користь ОСОБА_2  1000грн.( одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу і 128грн. 52коп. (сто двадцять вісім гривень п’ятдесят дві копійки) витрат понесених нею при зверненні з позовом до суду (судовий збір, ІТЗ).

Стягнути з Територіальної громади м. Миргород в особі Миргородської міської ради на користь ОСОБА_3  1000грн. (одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: / підпис /

 Рішення набрало законної сили 26.11.2008 року.

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                 С.В.Андрущенко-Луценко