Копія                                                 Справа № 2-487, 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 травня 2008р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:         головуючої судді    – Андрущенко-Луценко С.В.

        при секретарі          – Литвиненко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не має права користування житловим приміщенням і зняття її з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в :

20.03.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не має права користування житловим приміщенням і зняття її з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав. Пояснив, що з 11 листопада 2002 року між позивачем і відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і відповідачка була зареєстрована в даній квартирі. Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10.12.2007 року договір купівлі-продажу квартири було визнано недійсним і за позивачем було визнано право власності на спірну квартиру. Реалізуючи свої права власника квартири позивач висунув відповідачці вимогу щодо добровільного зняття з реєстраційного обліку в квартирі, що належить йому на праві власності. Дана вимога відповідачкою була проігнорована, що і спонукало позивача звернутися з позовом до суду. Просить суд відповідачку визнати такою, що не має права на користування належною позивачеві квартирою АДРЕСА_1 та дозволити Миргородському МВ з обслуговування м. Миргород та Миргородського району зняти її з реєстраційного обліку за даною адресою.

    Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився. Про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином.

    Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила, що 11 листопада 2002 року за договором купівлі-продажу вона придбала у позивача ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та зареєструвалася за даною адресою в Миргородському МВ з обслуговування м. Миргород та Миргородського району. Дійсно рішенням Апеляційного суду Полтавської області договір купівлі-продажу квартири від 11.11.2002 року було визнано недійсним, але дане рішення вона вважає незаконним та подала на нього касаційну скаргу до Верховного Суду України.  В спірній квартирі вона не проживала жодного дня. В задоволені позову просила відмовити за безпідставністю позовних вимог.

    Представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник третьої особи Миргородського МВ з обслуговування м. Миргород та Миргородського району в судове засідання не з’явився. Установа направила на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

За договором купівлі-продажу від 10.11.2000 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8).

За договором купівлі-продажу від 11.11.2002 року відповідачка ОСОБА_2 придбала у позивача ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10.12.2007 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між сторонами. Право власності на квартиру визнано за ОСОБА_1 (а.с.6-7).

На день розгляду судом справи позивач зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти , користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законодавством. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Ці ж положення закріплені  в ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 383, 391 ЦПК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та  розпорядженням своїм майном.

Відповідачка ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_1, в квартирі з її ж слів жодного дня не проживала, а отже і не має права на користування нею. Реєстрація відповідачки в спірній квартирі призводить до порушення права власності позивача, оскільки позбавляє його  можливості вільно розпоряджатися належною йому власністю, адже власник сам визначає своє право володіння і розпорядження власністю.

На підставі вище викладеного позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими, а позов повинен бути задоволений.

Судові витрати підлягають до відшкодування на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60;  88; 208; 214; 215;  218 ЦПК України; ст.ст. 41 Конституції України; ст. ст. 316,319, 321, 321, 383, 391 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що не має право на користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

Дозволити Миргородському МВ з обслуговування м. Миргород та Миргородського району зняти ОСОБА_2  з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 гривня 50 копійок (двадцять чотири гривні п’ятдесят копійок) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: / підпис /

Оригіналу відповідає:                 Рішення не набрало законної сили.

Суддя Миргородського міськрайонного суду                         С.В.Андрущенко-Луценко