АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8234/15 Справа № 185/8574/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Головін В. О. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Левцунову І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Павлоградська міська рада, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про усунення перешкод в користуванні дворовою та прибудинковою територією та знесення самочинного будівництва, -

В с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися з позовом, який уточнили у листопаді 2014 року, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Павлоградська міська рада, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про усунення перешкод в користуванні дворовою та прибудинковою територією та знесення самочинного будівництва(а.с.2-3, 38-39).

Позивачі зазначали, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1999 року, виданого відділом по обліку та розподілу житлової площі Павлоградської міської ради на підставі розпорядження №17902. Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2.

Земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок, не приватизована, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Павлограда, є прибудинковою територією та призначена для загального користування і обслуговування житлового будинку.

У квітні 2014 року відповідачі встановили залізні ворота та хвіртку, поставили замок, чим фактично зробили неможливим користування загальним входом у двір. Без відповідних дозволів відповідачі також спорудили паркан через двір, що унеможливлює користування загальним двором.

З приводу користування спільною земельною ділянкою постійно виникають сварки, в добровільному порядку спір не вирішено. Неналежна поведінка відповідачів викликає обурення, завдає моральної шкоди.

Посилаючись на викладені обставини, позивачі просили усунути перешкоди щодо користування власниками квартири АДРЕСА_1 земельною ділянкою, яка розташована під загальним двором багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, шляхом знесення побудованого у дворі паркану; привести земельну ділчянку, яка є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 у попередній стан; зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні загальним входом у двір шляхом демонтажу замків на хвіртці та воротах(а.с.2-3).

В уточненій позовній заяві в редакції від 12.11.2014 року позивачі просили зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована під загальним двором багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення побудованого у дворі паркану за рахунок відповідачів; привести земельну ділянку у попередній стан; усунути перешкоди в користуванні загальним входом у двір шляхом демонтажу замків на хвіртці та воротах(а.с.38-39).

До участі у справі у якості третіх осіб залучені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12(а.с.52).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року позов задоволено частково(а.с.121-123).

Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована під загальним двором багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, шляхом знесення побудованого у дворі паркану за рахунок відповідачів.

Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні загальним входом у двір шляхом демонтажу замків на хвіртці та воротах.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять змінити рішення суду в частині зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована під загальним двором багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення побудованого у дворі паркану за рахунок відповідачів та усунути перешкоди у користуванні загальним входом у двір шляхом демонтажу замків на хвіртці та воротах, яким відмовити позивачам в задоволенні зазначених вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів (а.с.133-135).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України.

Статтею 60 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1999 року, виданого відділом по обліку та розподілу житлової площі Павлоградської міської ради на підставі розпорядження №17902, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є власниками квартири АДРЕСА_1(а.с.4).

Власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, власниками квартири АДРЕСА_4 є треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями ст.42 Земельного Кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Із виписки з рішення №215 від 12.09.2000 року «Про надання земельних ділянок громадянам, які купили державні квартири у власність» вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, загальною площею 2700 кв.м надана громадянам: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4(а.с.77).

По справі встановлено, що право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у передбаченому законом порядку не оформлялося, частки співвласників на земельну ділянку чи порядок користування земельною ділянкою не визначалися, її поділ в натурі не відбувався, земельна ділянка знаходиться у загальному користуванні співвласників будинку.

Перевіряючи доводи та заперечення сторін, суд встановив, що паркан посередині двору на земельній ділянці по вул.Надрічна, 90 в м.Павлограді, яка знаходиться у загальному користуванні сторін, збудовано відповідачами без згоди позивачів та третіх осіб та без належного оформлення відповідних дозвільних документів в державних органах.

Зазначений факт підтверджується повідомленням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2014 року №С-984/06, в якому зазначено, що у травні 2014 року гр.ОСОБА_3 господарським способом зі сторони суміжної квартири №2 побудовано бетонний паркан довжиною 6 м та цегляну прибудову розміром 1,90х3,45 м до тамбуру житлової квартири АДРЕСА_2 без відповідного докумнта, який дає право виконувати такі роботи, що є порушенням ст.25 Закону України «Про основи містобудування»(а.с.59).

Факт самовільного встановлення паркану на земельній ділянці по вул.Надрічна, 90 в м.Павлограді, а також факт самовільного встановлення замків на воротах та хвіртці, відповідачі не заперечували.

Таким чином, встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, як власники квартири №2 багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, мають право на користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок, і це право не може бути обмежене іншими громадянами, та що вчинені відповідачами дії ускладнюють безперешкодне користування позивачами земельною ділянкою та обмежують прохід до належної їм квартири в житловому будинку, та обгрунтовано задовольнив заявлений ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позов про захист порушеного права у обраний ними спосіб.

Посилання в апеляційній скарзі на не неповне з'ясування обставин справи та неналежну оцінку доказів безпідставні, оскільки суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, встановив факт порушення прав позивачів, що не спростовано відповідачами, доказам у справі суд дав оцінку відповідно до положень ст.212 ЦПК України.

Отже, рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та положенням діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини, підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апелляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-