ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2011 року Справа № 21/275-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Темкіжева І.Х. (доповідач),
суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 04.01.2010 р.;
від відповідача-1: представник у судове засідання не з‘явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином,
від відповідача-2: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 20.12.2010 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Делтана», м. Харків на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 р. у справі № 21/275-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс», м. Дніпропетровськ
до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Рента», м. Дніпропетровськ
відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Делтана», м. Харків
про стягнення 127300, 80 грн. за договором поставки та поруки
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група ОСОБА_1", м. Дніпропетровськ (надалі –ТОВ “Торгова група ОСОБА_1”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рента", м. Дніпропетровськ, відповідч-1, (надалі –ТОВ “Рента”) та товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", м. Харків, відповідач-2, (надалі –ТОВ “Делтана”) про стягнення солідарно з відповідачів 1 000, 00 грн. за договором поруки № 89 від 17.04.2007 р., та з ТОВ “Делтана”, з урахуванням уточнень суми позову від 07.12.2010 р., суми заборгованості за договором поставки № 89 від 17.04.2007 р. на загальну суму в розмірі 70 070, 34 грн., з яких сума відсотків за користування товарним кредитом –33 492, 50 грн., сума 3 % річних –2 835, 00 грн., сума індексації у зв’язку з інфляцією –33 742, 02 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 р. у справі № 21/275-10 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги ТОВ “Торгова група ОСОБА_1” задоволені частково. Стягнуто з ТОВ “Рента” на користь ТОВ “Торгова група ОСОБА_1” суму поруки в розмірі 1 000, 00 грн., стягнуто з ТОВ “Делтана” на користь ТОВ “Торгова група ОСОБА_1” проценти за користування товарним кредитом у сумі 32 337, 67 грн., 3 % річних у сумі 2 656, 83 грн., інфляційні у сумі 14 986, 76 грн., витрати на оплату державного мита у сумі 508, 81 грн., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 171, 37 грн. Стягнуто з ТОВ “Торгова група ОСОБА_1” на користь ТОВ “Делтана” витрати на послуги адвоката у сумі 4 988, 00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, яке вважає прийнятим місцевим господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, відповідач-2, ТОВ “Делтана”, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 р. у справі № 21/275-10 змінити в частині стягнення з ТОВ “Делтана” на користь ТОВ “Торгова група ОСОБА_1” 3 % річних, інфляційних, витрат на оплату державного мита та інформаційно –технічного забезпечення судового процесу. Стягнути з ТОВ “Делтана” на користь ТОВ “Торгова група ОСОБА_1” проценти за користування товарним кредитом у сумі 32 337, 83 грн., витрати на оплату державного мита у сумі 323, 37 грн. та оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 108, 91 грн.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на положення ст.ст. 253, 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, останнім днем терміну, протягом якого ТОВ «Делтана»повинно було виконати свої зобов‘язання по сплаті відсотків за користування товарним кредитом є 21.05.2009 р., оскільки претензія № 18/05-1 була відправлена позивачем на адресу відповідача-2 18.05.2009 р. За таких обставин, вважає рішення місцевого господарського суду в частині стягнення індексу інфляції у сумі 14 986, 76 грн. та трьох відсотків річних у сумі 2 656, 83 грн. необгрунтованим, оскільки вказані суми були нараховані позивачем за період з 08.01.2008 р. по 17.02.2009 р., тобто в період, коли ТОВ «Делтана»не було боржником, який прострочив виконання зобов‘язання по оплаті відсотків за користування товарним кредитом.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення інфляції та трьох відсотків річник обгрунтованим, оскільки факт пред‘явлення позивачем претензії 18.05.2009 р. не свідчить про те, що відповідач-2 став боржником перед позивачем саме з 22.05.2009 р. З наданих позивачем суду розрахунків вбачається, що порушення з боку відповідача-2 виникло не з моменту виставлення відповідної претензії, а мало місце за різними поставками протягом всієї дії договору.
Одночасно позивач не погоджується зі стягненням з нього судом першої інстанції на користь ТОВ «Делтана»витрат на послуги адвоката. Вважає, що відповідно до приписів ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сума в розмірі 4988, 00 грн. повинна бути пропорційно розподілена між сторонами спору, тобто поділена навпіл.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 р. у справі № 21/275-10 апеляційну скаргу ТОВ “Делтана” прийнято до розгляду, розгляд призначено у судовому засіданні на 26.01.2011 р.
26.01.2001 р. від ТОВ «Рента» надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач-1 у справі погоджується з винесеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області, заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд розглянути справу № 21/275-10 за відсутності представника ТОВ «Рента».
У судовому засіданні 26.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача-2, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Делтана»не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17.04.2007 р. між ТОВ "Торгова група ОСОБА_1" та ТОВ "Делтана" ( далі –покупець, відповідач-2) укладено договір поставки № 89, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію, у кількості, номенклатурі, ціні та в строки згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є невід’ємною частиною договору (т.1, а.с.21-22). Кожна специфікація є невід’ємною частиною договору (п. 2.1 договору).
Згідно п. 3.3 зазначеного договору кількість товару, що поставляється вказується у відповідних специфікаціях. Дозволяється відвантаження товару з перевищенням кількості, узгодженої сторонами.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на товар встановлюються в специфікаціях. Загальна сума договору складає суму всіх специфікації до нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 649 Цивільного кодексу України, договором купівлі –продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або розстроченням платежу.
28.12.2007 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 89 від 12.04.2007р., відповідно до якої п. 5.1 Договору викладено в наступній редакції: "Товар за цим договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання постачальником покупцю товарного кредиту. Під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається постачальником у власність покупця на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк. Строк товарного кредиту становить 21 календарний день" (т.1, а.с. 23).
Отже, вказана норма закону кореспондується з умовами п. 5.1 договору поставки, згідно якого під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається ТОВ "Торгова група ОСОБА_1" у власність ТОВ "Делтана" на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк (21 день).
Таким чином, за умовами, визначеними договором поставки, товар переходить у власність ТОВ “Делтана” і чітко визначений строк, на протязі якого товар має бути сплаченим, а саме: 21 календарний день, після спливу якого, зобов‘язання вважається простроченим.
Пункт 11.1 договору викладено в наступній редакції: "Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 30 грудня 2008 року, а в частині розрахунків –до повного виконання покупцем своїх зобов’язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з сторін протягом місяця до закінчення строку дії договору не направить іншій стороні письмову відмову від договору, строк договору вважається продовженим на один календарний рік".
Відповідно до п. 5.2 договору поставки у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з умовами п. 5.1 договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки по ставці 0, 1 % за кожен день користування товарним кредитом. Сплата відсотків здійснюється в строк, на протязі трьох банківських днів, після їх нарахування продавцем.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, у разі прострочення покупцем оплати товару, на прострочену суму нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у відповідності до вимог ст. 536 цього кодексу, яка покладає на боржника зобов’язання оплатити проценти за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, як правомірно встановлено судом першої інстанції, оскільки ТОВ «Делтана»оплата товару за умовами договору поставки № 89 від 17.04.2007 р. здійснювалась несвоєчасно, що, зокрема, підтверджується претензію ТОВ "Торгова група ОСОБА_1" від 18.05.2009р. № 18/05-1 та доказами її направлення відповідачу-2 (т. 2, а.с. 111, 112), з ТОВ «Делтана»на користь ТОВ "Торгова група ОСОБА_1" підлягає стягненню сума відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 32 337, 67 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Делтана»проти стягнення зазанченої суми, розрахованої у відповідності з умовами п.п. 5.1, 5.2 вказаного договору поставки, виходячи зі встановленого строку товарного кредиту в 21 календарний день, не заперечує. (т.5, а.с.4).
Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача-2 на користь позивача 2 656, 83 грн. –3 % річних та 14 986, 76 грн. інфляційних втрат.
Також правомірним є стягнення судом першої інстанції з ТОВ «Рента»на користь ТОВ "Торгова група ОСОБА_1" суми в розмірі 1 000, 00 грн. за договіром поруки № 89-ПОР, укладеним між позивачем і відповідачем-1 17.04.2007 р., оскільки предметом цього договору є зобов’язання ТОВ «Рента»перед ТОВ "Торгова група ОСОБА_1" солідарно відповідати за виконання ТОВ "Делтана" зобов’язання перед кредитором за договором поставки від 17.04.2007р. № 89 ( т.1, а.с.24-25). Сума поруки складає 1 000, 00 грн. (п. 3.1 договору).
Відносно заперечень позивача щодо стягненням з нього судом першої інстанції на користь ТОВ «Делтана»витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з п. 4.2 договору про надання правової допомоги від 15.10.10 р. розмір гонорару становить 12 730, 00 грн., що дорівнює 10 % від ціни позову (т.4 ,а.с.112).
З урахуванням того, що сума, яка підлягає стягненню з ТОВ «Делтана»була зменшена судом першої інстанції до 49 881, 26 грн., суд апеляційної інстанції погоджується зі зменшенням суми витрат на послуги адвоката до 4 988, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення господарського суду необхідно залишити без змін, оскільки воно є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, 26.01.2011 р..4 ,а.с. )на послуги адвоката до 4огоджується зі зменшеннямпокладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених поз відповідач-2 подав у судове засідання клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які підтверджують витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката за розгляд справи в апеляційній інстанції на суму 2 000, 00 грн.
Зазначені судові витрати не можуть бути стягнуті з позивача у зв‘язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Делтана».
Керуючись ст. ст. 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Делтана», м. Харків на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 р. у справі № 21/275-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 р. у справі № 21/275-10 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.Х. Темкіжев
Судді І.В. Тищик
ОСОБА_3