РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.09                                                                                 Справа № 13/91

За позовом відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м. Харків

до відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля»,                    м. Краснодон

про стягнення 9086 грн. 40 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 9 086 грн. 40 коп.

У судовому засіданні 16.04.2009 р. позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві. Розгляд справи було відкладено на 11 год. 00 хв. 07 травня 2009 р.

У судове засідання 07 травня 2009 р. представник позивача не прибув. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що 11 травня 2006 р. між сторонами по справі був укладений договір № 124 за яким позивач зобов’язався продати відповідачу конвеєри, комплектуючі, запасні частини до них, а відповідач прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 1.2. цього договору кількість, якість, асортимент, строки та умови поставки, оплати товару зазначаються в специфікаціях.

Відповідно до умов специфікацій № 1-3 до договору сторони встановили, що поставка здійснюється в 30-ти денний строк з дня надходження 100 % попередньої оплати. В той же час як виняток, за згодою сторін, можлива поставка товару без попередньої оплати, в цьому випадку відповідач зобов’язаний оплатити товар протягом 7 банківських днів з дати одержання продукції.

За видатковою накладною № 615 від 16.06.2006 р. позивач передав відповідачу товар на суму 15 264 грн. 00 коп., за видатковою накладною № 625 від 19.06.2006 р. на суму 5 438 грн. 40 коп., разом на суму 20 702 грн. 40 коп. Поставка була здійснена без попередньої оплати. Відповідач товар прийняв, факт одержання зазначеного товару відповідач не заперечує.

19.06.2006 р. відповідач перерахував позивачу в оплату за товар 11 616 грн. 00 коп.

Заборгованість склала 9 086 грн. 40 коп. Розмір заборгованості підтверджується також актом звірення розрахунків станом на 12 вересня 2006 р.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9 086 грн. 40 коп.

Відповідач проти позову заперечує, зокрема посилаючись на те, що згідно умов договору поставка товару повинна була здійснена лише після одержання попередньої оплати, позивач після передачі товару в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України не звертався з вимогою про оплату товару, таким чином на його думку відсутня прострочення виконання грошового зобов’язання.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до умов специфікацій поставка товару можлива як на умовах попередньої оплати, так за домовленістю сторін без попередньої оплати, в цьому випадку відповідач зобов’язався оплатити товар протягом 7 банківських днів з моменту поставки.

Товар на суму 20 702 грн. 40 коп. був відвантажений позивачем без попередньої оплати та одержаний відповідачем без зауважень. Таким чином, своїми діями сторони підтвердили наявність згоди на поставку товару без попередньої оплати. Відповідно відповідач був зобов’язаний оплатити одержаний товар протягом 7 банківських днів.

Відповідач не виконав в повному обсязі свої грошові зобов’язання, в наслідок чого виникло прострочення з оплати в сумі 9 086 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля»Луганська область, місто Краснодон, вул. Комсомольська, б. 5, ідентифікаційний код 32363486 на користь відкритого акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря»,                    м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6, ідентифікаційний код 00165712 борг в сумі 9 086 грн. 40 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

12 травня 2009 р.