ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11                                                             Справа № 5015/561/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

                                                                      ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Райагробуд” від 27.04.2011 року б/н

на рішення господарського суду Львівської області

від 18.04.2011 року у справі № 5015/561/11

за позовом публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції АТ “ОСОБА_2 банк Аваль”, м. Львів

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Райагробуд”, с. Тростянець Миколаївського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, Львівська область, м.Миколаїв

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 84 416,17 доларів США

          за участю представників сторін:

          від позивача ОСОБА_4

          від відповідача та третьої особи не з?явились

           Права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз’яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2011р. у справі №5015/561/11 (суддя Левицька Н.Г.) задоволено позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "ОСОБА_2 Аваль" в особі Львівської обласної дирекції АТ “ОСОБА_2 банк Аваль”, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) “Райагробуд” на користь позивача 77903,33 доларів США боргу за кредитом, 5799,17доларів США заборгованості за відсотками, 597,12доларів США пені, 844,16доларів США державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору в частині повернення, у встановлений договором строк, суми кредиту, відтак, заборгованість за даним договором присуджена до стягнення з поручителя з врахуванням ст.ст.610, 611, 624, 625, 628 ЦК України.

Дане рішення оскаржено відповідачем у справі, оскільки, на думку скаржника, прийнято за невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення скасувати. Зокрема, зазначає, що судом не досліджено відповідність договору поруки вимогам ст.203 ЦК України, а також зазначає про порушення судом вимог ч.1 ст.79 ГПК України, якою визначено обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду справи до вирішення пов’язаної з нею, а саме, суд безпідставно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Миколаївським районним судом Львівської області справи №2-322/11 за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 банк Аваль” про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору №014/08-3/3887МК від 19.09.2008р. та договору іпотеки №014/08-3/3887/31 від 22.09.2008р., не взявши до уваги, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з поручителя (ТзОВ «Райагробуд») заборгованості ОСОБА_3, яка виникла з неналежного виконання ним як позичальником умов кредитного договору №014/08-3/3887МК від 19.09.2008р.

Представник відповідача, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.107-108) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, зазначає про законність оскаржуваного рішення та безпідставність апеляційної скарги.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

19.09.2008р. між відкритим акціонерним товариством “ОСОБА_2 Аваль”, правонаступником всіх прав і обов'язків якого є ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” (кредитор по договору, позивач у справі) та ОСОБА_3 (позичальник по договору, третя особа у справі) було укладено кредитний договір № 014/08-3/3887/МК, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику споживчий кредит у сумі 107000доларів США строком на 60 місяців (до 16.09.2013р.) зі сплатою 17,05% річних (а.с.16-17). 09.02.2010р. між кредитором та позивальником було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору і встановлено новий графік погашення кредиту (а.с.18-20).

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19.09.2008р. між позивачем та ТзОВ «Райагробуд»(поручитель по договору, відповідач у справі) було укладено договір поруки №014/08-3/3887/п1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань. У випадку невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник –ОСОБА_3, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (а.с.21).

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 22.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки №014/08-3/3887/з1, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_5, реєстровий № 4870, відповідно до умов якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, а також земельна ділянка для обслуговування виробничих будівель та споруд, загальною площею 3,5479 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с.Тростянець, вул.Зелена, 1 (а.с.22-26).

Позивач, на виконання умов договору, згідно меморіального ордера №4 від 24.09.2008р., перерахував на рахунок ОСОБА_3 107000доларів США, еквівалентно 519495,70грн. (а.с.15).

Однак, позичальник, в порушення п.5.1. кредитного договору, повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених кредитним договором, не забезпечив, зокрема, останні платежі за кредитним договором позичальником було здійснено 28.10.2010р. - 1614,08 доларів США заборгованості за кредитом та 1165,94доларів США заборгованості за відсотками.

Відповідно до п.6.5. кредитного договору, банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

У зв’язку з наявною заборгованістю по сплаті кредиту та відсотків, 16.11.2010р. банком направлено позичальнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, зокрема, про погашення 77 903,42доларів США заборгованості за кредитом, 2924,35доларів США заборгованості за відсотками та 371,21 доларів США пені (а.с.40-41), які відповідач та третя особа отримали 30.11.2010р., однак, залишені без відповіді та задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»з позовом до поручителя –ТзОВ «Райагробуд»про стягнення кредитної заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором в розмірі 77903,33 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 5799,17доларів США, а також 597,12доларів США пені, обчисленої згідно п.9.1. кредитного договору (згідно розрахунку боргу та розміру штрафних санкцій - а.с.89), який задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, гр.ОСОБА_3, оскільки його залучення до участі у даній справі пов'язане з необхідністю достовірного встановлення наявності чи відсутності факту одержання ним кредитних коштів за кредитним договором №014/08-3/3887 від 19.09.2008р. та наявністю чи відсутністю у нього заборгованості перед позивачем. Окрім того, кредитний договір укладено саме між ОСОБА_3 та позивачем, відтак, проведення стягнення суми боргу ОСОБА_3 з ТзОВ “Райагробуд” за договором поруки, що є предметом розгляду даної справи, може вплинути на права та обов?язки даної особи щодо однієї із сторін спору.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання кредитного договору, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 49, 71 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Меморіальним ордером №4 від 24.09.2008р. підтверджується факт виконання банком умов договору та надання ОСОБА_3 кредиту в розмірі 107000доларів США, еквівалентно 519495,70грн. (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, згідно умов кредитного договору, взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, а також у разі порушення (невиконання) умов договору сплати пеню від простроченої суми за весь час прострочення.

Факт неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором підтверджується матеріалами справи та не спростовано як відповідачем в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, так і третьою особою під час апеляційного провадження.

Відповідно до умов п.6.5. кредитного договору, позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Вказане положення кредитного договору відповідає вимогам ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Доказів погашення 77903,33 доларів США кредиту, 5799,17доларів США відсотків за користування кредитом, а також 597,12доларів США пені, нарахованої відповідно до п.9.1. кредитного договору за період з 29.07.2010р. по 27.01.2011р., матеріали справи не містять, відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дана сума заборгованості позичальника вважається такою, що підтверджена матеріалами справи.

Виконання зобов"язання може забезпечуватися зокрема, порукою (п.1 ст.546 ЦК України).

          Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником .

В силу ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв’язку з порушенням позичальником умов кредитного договору в частині своєчасності та повноти оплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, банком правомірно на підставі п.3.6. кредитного договору та договору поруки від 19.09.2008р., заявлено вимогу за 02-06-02/15-4238 від 16.11.2010р., згідно якої повідомлено відповідача, що термін погашення основної заборгованості і плати за кредит є таким, що настав, а кредит –обов’язковим до повернення в повному обсязі. Факт отримання такої вимоги відповідачем підтверджується поштовим повідомленням (а.с.40).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за кредитним договором та договором поруки, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на ту обставину, що судом не досліджено відповідність договору поруки вимогам ст.203 ЦК України, вважається судовою колегією безпідставним виходячи з презумпції правомірності правочину, визначеної ст.204 ЦК України, оскільки кредитний договір та договір поруки на момент розгляду справи в суді першої інстанції були дійсними та чинними, доказів визнання їх недійсними не долучено до матеріалів справи під час розгляду справи місцевим судом, відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з’ясовано судом першої інстанції з достатньою повнотою та з дотриманням норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2011р. у справі №5015/561/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий           суддя                      Орищин Г.В.

          суддя                     Галушко Н.А.

суддя                     Краєвська М.В.