ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.11 Справа № 10/215(10)
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «ЕКСТРАПЛАСТ УКРАЇНА»від 11.02.2011р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2010р.
у справі № 10/215 (10)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ КАТ», м. Львів
до відповідачів: 1. ТзОВ «ЕКСТРАПЛАСТ УКРАЇНА», м. Львів
2. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, с. Солонка Пустомитівського району Львівської області
про стягнення 121750,00 грн.
за участю представників:
від позивача –ОСОБА_3 –представник;
від відповідачів - не з’явились.
Представнику позивача права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 ГПК України, роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції –листів, якими надіслано ухвалу апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні), які є в матеріалах справи.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у справі № 10/215(10), суддя Довга О.І., позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екстрапласт Україна” ( 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського,6, ЄДРПОУ 35919268, МФО 320843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-КАТ” (79040, м. Львів, вул. Конюшинна,20, код ЄДРПОУ 33361757, МФО 333368) 117050,00 грн. боргу, 1170,50 грн. державного мита та 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 ( 81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Дорошенка,4, ІК НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-КАТ” (79040, м. Львів, вул. Конюшинна,20, код ЄДРПОУ 33361757, МФО 333368) 4700,00 грн. боргу, 47,00 грн. державного мита та 9,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 8, 13, 42, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України, а також зокрема тим, що заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем становить 117050,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована Відповідачем 1, а тому підлягає до стягнення. Заборгованість Відповідача 2 перед Позивачем становить 4700,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи та визнана Відповідачем 2, тому підлягає до стягнення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «ЕКСТРАПЛАСТ УКРАЇНА»відповідач1 у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2010р.у справі № 10/215(10), прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаржник посилається на те, зокрема, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що полягає у порушенні судом принципу змагальності та незабезпеченні судом всебічного розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у даній справі залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає, що скаржник не навів жодного порушення законодавства при прийнятті місцевим судом рішення по справі, що свідчить про безпідставність вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник позивача підтримала свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, дала усні пояснення, навела свої доводи і міркування з питань, які виникли у ході судового процесу, заперечила проти доводів іншої сторони.
Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу позов визнав. Просить розглядати апеляційну скаргу без його участі.
Скаржник в судове засідання не з’явився. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням його директора та представника.
Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання, оскільки учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов’язковою не визнавалась, відтак колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.
29.09.2010 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір купівлі-продажу № 224 (а.с.5), відповідно до умов якого ТзОВ “ГАЛ-КАТ” зобов‘язувалось поставити та передати у власність ТзОВ “Екстрапласт Україна” товар (поліпропілен), а ТзОВ “Екстрапласт Україна” –прийняти та оплатити його на умовах договору ( п.п. 1.1 та 2.1 договору).
Як свідчать матеріали справи, 05.10.2010 року ТзОВ “ГАЛ-КАТ” відповідно до накладної № РН-0510.6 від 05.10.2010 року було поставлено відповідачу-1 товар на суму 211750,00 грн., за який було здійснено попередню оплату на суму 90000 грн. (виписка з банку, а.с.8).
В порушення умов Договору, ТзОВ “Екстра пласт Україна” свої зобов‘язання щодо оплати вартості отриманого товару повністю не виконало, заборгувавши позивачу 121750,00 грн. (211750,00 грн. –90000,00 грн.).
29.09.2010 року, з метою забезпечення виконання зобов‘язань Відповідача 1 за договором купівлі-продажу № 224 від 29.09.2010 року, між Позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Відповідач2) було укладено Договір поруки (а.с.11), відповідно до п. 1.1 якого Поручитель зобов’язується перед Кредитором у повному обсязі відповідати за виконання ТзОВ «Екстрапласт Україна»зобов‘язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі Договору купівлі-продажу № 224 від 29.09.2010 року.
Згідно з п. 1.2 договору поруки у разі порушення Боржником ОСОБА_4 договору Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Відповідальність Поручителя обмежується сумою 4700,00 грн.
Про наявність порушень умов Договору купівлі-продажу, Відповідачів було належним чином повідомлено, про що свідчать наявні в матеріалах справи вимога № 635 від 21.10.2010 року з доказом її отримання Відповідачем –1 та вимога № 635п від 21.10.2010 року з доказом її отримання Відповідачем 2, які залишені останніми без задоволення (а.с.а.с.9, 10, 12).
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Тобто, підстави виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) встановлені ст.11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.
Згідно з ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що він не отримував будь-яких процесуальних документів суду першої інстанції, зокрема ухвали про порушення провадження у справі, спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38), - ухвали про порушення провадження у справі та телеграмою про відкладення розгляду справи (а.с.43).
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав правомірними, документально підтвердженими та не спростовними відповідачами в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право ТзОВ «ГАЛ КАТ»підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості.
Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34, 43 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський П О С Т А Н О В И В :
1. Залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у справі № 10/215(10), а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.