ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.11 Справа № 7/105-1912
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання (далі ДТГО «Львівська залізниця»від 21.01.2011р. № Т-82
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. (повне рішення складено та підписано 05.01.2011р.)
у справі № 7/105-1912
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль
до відповідача ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів в особі Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця», м. Тернопіль
про стягнення 10500,00 грн. збитків
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - представник;
від відповідача - ОСОБА_3 –представник.
Розгляд справи відклався з підстав, викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 17.03.201р.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р. у справі № 7/105-1912 у зв‘язку із хворобою головуючого судді (судді –доповідача) Процика Т.С., передано справу № 7/105-1912 для відкладення розгляду справи колегії суддів у складі: головуючий суддя Скрипчук О.С., судді Дубник О.П., Мурська Х.В.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011р. у справі № 7/105-1912 у зв‘язку із виходом на роботу після хвороби судді Процика Т.С. у зв’язку із тим, що справу йому було розподілено автоматизованою системою, справу № 7/105-1912 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Процик Т.С., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.
Присутнім у судовому засіданні представникам учасників судового процесу права і обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у цій справі, суддя Стадник М.С., яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль»вул. Татарська, 26, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 01059900, на р/р 33118331700002 спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради Тернопільської області, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588119 в УДК у м. Тернополі, МФО 8380122 –10500 (десять тисяч п'ятсот) грн.00 коп. збитків, завданих в результаті незаконного знищення зелених насаджень; в доход Державного бюджету України 105 (сто п"ять) грн.00коп. державного мита; в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 код 22050003 Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя –236 (двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.20, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»ст.40 Закону України «Про рослинний світ», Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. N 1045 (далі Порядок) та ст.1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також тим, зокрема, що матеріалами справи встановлено, що відповідач в порушення встановленої Порядком процедури видалення дерев, кущів, самовільно здійснив порубку зелених насаджень, чим допустив порушення природоохоронного законодавства та спричинив збитки державі. Направлена Відокремленому підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль»претензія №1-1/579 від 13.03.2010р. з вимогою оплатити суму збитків на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради залишена відповідачем без оплати. При таких обставинах, матеріалами справи доведено, що відповідачем порушено норми природоохоронного законодавства, сума шкоди в добровільному порядку не відшкодована, а тому позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДТГО «Львівська залізниця», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у справі № 7/105-1912 та повернути матеріали даної справи до суду першої інстанції для направлення її за підсудністю до Господарського суду Львівської області, оскільки оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки, викладені судом у рішенні, не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
Зокрема, скаржник у письмових поясненнях відзначив, що суд першої інстанції в порушення ст.15 ГПК України, прийняв рішення з порушенням правил територіальної підсудності, що є відповідно до ст.104 ГПК України у будь-якому випадку підставою для скасування рішення.
Державна екологічна інспекції у Тернопільській області, позивач у справі, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у справі № 7/105-1912 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи, вимоги та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Державна екологічна інспекції у Тернопільській області звернувся до господарського суду з позовом до ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів в особі Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця»про стягнення 10500,00 грн. збитків завданих в результаті незаконного знищення зелених насаджень.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, Екологічною інспекцією за дорученням Тернопільської транспортної прокуратури, на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(далі Закон про охорону), проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства за фактом порубки дерев у Відокремленому підрозділі «Локомотивне депо Тернопіль»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», за результатами якої складено акт перевірки. Місцевим господарським судом встановлено, що як вбачається з Акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 12.05.2009р., проведеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_4 та польової перелікової відомості, на території Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль», м. Тернопіль вул. Татарська 26, знищено зелені насадження в кількості 11 дерев (за наступним діаметром в корі біля шийки кореня: тополя - 62см., 75см., 78., 86см., клен - 10см., 24см., 27см., 30см., алича-14 см., горобина - 8см., та 4 чагарники). Цей факт також зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення № 002277 від 05.06.2009р., якими встановлено порушення законодавства, а також постановою № 002277 від 05.06.2009р., про накладення на начальника «Локомотивного депо Тернопіль»ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00грн., яке сплачене ним в добровільному порядку (квитанція №59 від 10.06.2009р.).
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що інтереси ДТГО «Львівська залізниця»у цій справі у господарському суді представляє її відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Тернопіль», у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що ця справа територіально підсудна Господарському суду Тернопільської області за місцезнаходженням відокремленого підрозділу ДТГО «Львівська залізниця»«Локомотивне депо Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця».
Проте, такий висновок місцевого господарського суду є помилковим з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Частиною другою статті 64 ГК України встановлено що функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Відповідно до ч.4 ст. 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Як зазначено у роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994р. № 02-5/492 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб»коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.
У п. 27.1 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.
Відповідно до п. п.3.1 Статуту ДТГО «Львівська залізниця»залізниця є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи Залізниця набуває з дня її державної реєстрації. Залізниця забезпечує дотримання діючого законодавства, захист прав і законних інтересів Залізниці в суді, господарському суді, третейському суді (п.2.2.21 Статуту Залізниці).
Відповідно до п. 6.3.6 Статуту начальник Залізниці затверджує положення про відокремлені підрозділи Залізниці та структурні підрозділи апарату Залізниці.
Статус локомотивного депо Тернопіль встановлено Положенням про відокремлений підрозділ «Локомотивного депо Тернопіль»ДТГО Львівська залізниця, затвердженим начальником залізниці 17.04.2006р., відповідно до якого депо є відокремленим підрозділом Залізниці без права юридичної особи (п.1.2). Цим Положенням не передбачено повноважень ВП «Локомотивне депо Тернопіль»стосовно здійснення в судових органах повноважень сторони у справі від імені Залізниці.
Крім цього, як вбачається з довіреностей від 29.07.2010р. № НЮ-611 та від 31.08.2010р. № НЮ-801, виданих залізницею ОСОБА_6, який призначений на посаду начальника Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль», йому не надано право від імені Залізниці представляти її інтереси та інтереси цього відокремленого підрозділу в судових органах, розташованих за місцезнаходженням цього відокремленого підрозділу.
Також, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що територіальна підсудність спору визначається з урахуванням місцезнаходження такого підрозділу на підставі довіреності, виданою залізницею від 29.07.2010р. № НЮ-488 юрисконсульту Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль» ОСОБА_7; цей висновок не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки юрисконсульт не займає посаду керівника відокремленого підрозділу і не має права представляти інтереси цього відокремленого підрозділу в суді за місцезнаходженням цього відокремленого підрозділу відповідно до Положення про відокремлений підрозділ, як вимагає ч.2 ст. 64 ГК України, ч.4 ст.95 ЦК України.
Інших доказів, які б підтверджували право Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця»представляти інтереси ДТГО «Львівська залізниця»у суді, суду не подано.
З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про те, що юридичну особу, тобто ДТГО «Львівська залізниця»- відповідача у справі, представляє уповноважений нею підрозділ, не відповідає дійсним обставинам справи та не доведений документально, що має значення для правильного визначення підсудності розгляду цієї справи господарським судом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у справі № 7/105-1912 таким, що підлягає скасуванню на підставі п.6 ч.3 ст.104 ГПК України.
Як вбачається з п.25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. за № 01-8/675, згідно з пунктами 6 і 7 частини другої статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:
- рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 ГПК;
- рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.
У разі скасування рішення місцевого господарського суду з відповідних підстав апеляційна інстанція повертає матеріали справи до зазначеного господарського суду, а останній, з урахуванням наведеного в постанові апеляційної інстанції, - надсилає ці матеріали за встановленою підсудністю в порядку статті 17 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 15, 17, 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задовільнити.
2. Скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у справі № 7/105-1912.
3. Повернути матеріали справи № 7/105-1912 до Господарського суду Тернопільської області для надіслання справи за встановленою (територіальною) підсудністю.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.