Справа № 305/182/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 жовтня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Кондора Р.Ю.,

з участю секретаря Чичкало М.А.,                                                        розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Карпатського біосферного заповідника та ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 27 березня 2023 року (у складі судді Дочинця С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Карпатського біосферного заповідника про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та перерахунок заробітної плати за період дії дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у січні 2023 р.

Просив:

-скасувати пункт 3 наказу Карпатського біосферного заповідника № 263 від 10 листопада 2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани заступнику головного бухгалтера – начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Карпатський біосферний заповідник здійснити йому перерахунок заробітної плати за період дії дисциплінарного стягнення із виплатою заходів заохочення, які до нього не застосовувались;

-стягнути з Карпатського біосферного заповідника на свою користь судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог указав, що він працює у Карпатському біосферному заповіднику (надалі - відповідач) на посаді заступника головного бухгалтера – начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Пунктом 3 наказу відповідача від 10.11.2022 р. № 263 йому оголошено догану. Із цим наказом він не згідний, оскільки жодного дисциплінарного проступку не вчиняв. Його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання обов`язків, які не входять до кола посадових обов`язків, а тому вказаний наказ є незаконним і підлягає скасуванню.

Так, директором відповідача, 10.11.2022 р., прийнято оскаржуваний наказ, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. В описовій частині цього наказу зазначено, що комісією зроблено висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи щодо місця перебування деревини, факту її трелювання та правомірності її поставлення на облік. Комісія зробила свій висновок на підставі неповного з`ясування фактичних обставин справи та без належного документального підтвердження. Окрім цього, комісією не спростовано висновки акту робочої комісії від 19.10.2022 р. щодо фактичного перебування деревини на франко-лісосіці у кварталі 1 виділ 39, 40, урочище Моргітул Марамороського ПНДВ КБЗ та не підтверджено факту здійснення технологічної операції щодо трелювання вказаної деревини на франко-проміжний склад. Однак, позивач зазначає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання обов`язків, які не відносяться до його посадових обов`язків. Викладені в оспорюваному наказі обставини неналежного виконання обов`язків не відповідають змісту доручення, яке підлягало виконанню.

Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку у формі неналежного виконання посадових обов`язків, а тому у відповідача відсутні законні підстави для оголошення позивачу догани. Позивач також зазначає, що у зв`язку з оголошенням йому догани протягом дії дисциплінарного стягнення до нього не застосовувались заходи заохочення, внаслідок чого його матеріальний стан за цей період суттєво погіршився.

Рішенням Рахівського районного суду від 27 березня 2023 р. позов задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано пункт 3 наказу директора Карпатського біосферного заповідника № 263 від 10 листопада 2022 р., яким оголошено догану ОСОБА_1 . Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов`язання Карпатського біосферного заповідника провести перерахунок його заробітної плати за період дії дисциплінарного стягнення із виплатою заходів заохочення, які упродовж цього часу до нього не застосовувалися. Стягнуто з Карпатського біосферного заповідника на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Відповідач просить скасувати це рішення у частині задоволеної позовної вимоги та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимоги про визнання незаконним і скасування п.3 наказу № 263 від 10.11.2022 р. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права те неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-обов`язки позивача були встановленні розпорядженням дирекції і полягали у вчиненні дій щодо встановлення посадових осіб відповідача, які допустили відображення недостовірної інформації у системі електронного обліку деревини;

-маючи у своєму розпорядженні суперечливі дані щодо фактичного місця розташування деревини, комісія, в тому числі позивач, не вчинила жодних дій (не витребувала та не досліджувала первинні облікові документи) щодо встановлення посадових осіб, які допустили відображення недостовірної інформації у системі ЕОБ, обмежившись відібранням пояснень у ОСОБА_2 від 24.10.2022 р.

ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким такі вимоги задовольнити. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при подачі позову позивач надав докази свого преміювання у розмірі 40-50% посадового окладу за місяці, які передували накладенню на позивача дисциплінарного стягнення, за час дії дисциплінарного стягнення посадові обов`язки, характер роботи, рівень навантаження, виробничі завдання позивача, жодним чином не змінилися, а тому цілком логічно вважати, що за відсутності дисциплінарного стягнення розмір преміювання за цей період також був би незмінним – у розмірі 40-50% посадового окладу.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідач просить рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог залишити без змін. Доводи заперечення зводяться до того, що в період дії дисциплінарного стягнення позбавлення позивача премії є правомірним.

Від ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надходило, хоча копія апеляційної скарги надсилалася позивачу 24 квітня 2023 р. (а.с.71).

У судове засідання, яке відбулося 12 жовтня 2023 р., позивач не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи. Судова повістка про виклик повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На попереднє судове засідання, яке відбулося 06 липня 2023 р., позивач також не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи, а судова повістка про виклик повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.127-128).

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Позивач, достеменно знаючи, що у провадженні апеляційного суду знаходиться, в тому числі, його апеляційна скарга на рішення Рахівського районного суду від 27 березня 2023 р., самостійно не цікавився ходом розгляду справи, у судові засідання не з`являвся, а про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи суд апеляційної інстанції не повідомляв.

Верховний Суд у своїй постанові від 11.06.2021 р. у справі № 2-6236/11 висловив правову позицію, яка полягає у тому, що сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, колегія суддів констатує, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судові засідання не з`являвся, про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи суд не повідомляв, а тому розгляд справи відбувся за його відсутності.

Апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, із таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині скасування пункт 3 наказу Карпатського біосферного заповідника № 263 від 10 листопада 2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани заступнику головного бухгалтера – начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності ОСОБА_1 , суд виходив із того, що як убачається із оскаржуваного наказу, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стали Акт документальної (камеральної) перевірки від 25.10.2022 р. і пояснення ОСОБА_2 від 02.11.2022 р., а також пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 від 04.11.2022 р.

Тобто, фактично позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі вказаного Акту від 25.10.2022 р. і пояснень ОСОБА_2 від 02.11.2022 р.

Згідно з Актом від 25.10.2022 р. працівниками відповідача, у тому числі і позивачем, в результаті проведення документальної (камеральної) перевірки та згідно з пояснень ОСОБА_2 від 24.10.2022 р. установлено, що деревина була поставлена на електронний облік згідно з умовами її розташування.

Поряд із цим, приймаючи оспорюваний наказ, відповідач послався на пояснення ОСОБА_2 від 02.11.2022 р., у якому вона вказала, що надані нею пояснення від 24.10.2022 р. є недостовірними, а правильними є її пояснення від 19.10.2022 р.

Однак, суду не надано жодного доказу того, що членам комісії, у тому числі і позивачу, було відомо про те, що пояснення ОСОБА_2 від 24.10.2022 р., на які вони послались у Акті від 25.10.2022 р., є недостовірними. Також суду не надано доказів того, що членам комісії було відомо про існування первинних пояснень ОСОБА_2 від 19.10.2022 р.

Необхідно відмітити, що пояснення ОСОБА_2 від 02.11.2022 р. були надані нею уже після складання комісією Акту від 25.10.2022 р.

Окрім цього, суду не надано доказів фактичного місця знаходження деревини станом на час проведення перевірки, а пояснення ОСОБА_2 , на яких ґрунтується оспорюваний наказ, є суперечливими.

Отже, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 , проводячи документальну (камеральну) перевірку у складі комісії, за наслідками якої складено Акт від 25.10.2022 р., неналежно виконував свої обв`язки, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Роботодавцем і відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оспорюваного наказу, такий прийнятий із порушенням вимог чинного законодавства, є незаконним і підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити йому перерахунок заробітної плати за період дії дисциплінарного стягнення із виплатою заходів заохочення, які до нього не застосовувались, суд виходив із того, що позивач зазначає, що до накладення на нього дисциплінарного стягнення до нього застосовувалися заходи заохочення, зокрема, надбавка за складність та напруженість у роботі у розмірі 40-50% посадового окладу, а також щомісячна премія у розмірі 50% посадового окладу.

Відповідно до ч.3 ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Так, судом встановлено, що в період із 10.11.2022 р. по 26.01.2023 р. ОСОБА_1 вважався таким, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, отже у цей час до нього не застосовувалися заходи заохочення.

За загальним правилом преміювання працівників проводиться із метою матеріального стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, заінтересованості у досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності працівника за доручену роботу, або поставлені завдання. При цьому, розмір премії працівника залежить від його особистого внеску у загальний результат роботи.

Дослідженням долучених до позовної заяви наказів про нарахування та виплату премій, а також встановлення надбавки встановлено, що такі виплачувались на підставі колективного договору, відповідно до поданих рапортів заступників директора, начальників структурних підрозділів та рішення комісії щодо визначення розміру преміювання за результатами роботи у відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований час.

Разом із цим, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували його результати роботи за час накладення на нього дисциплінарного стягнення, а також доказів фактично відпрацьованого часу в цей період.

Окрім цього, суду не надано доказів того, що за цей період позивач виконував складну та напружену роботу, у зв`язку з чим йому мала бути нарахована відповідна надбавка у розмірі 50% посадового окладу, як він про це зазначає.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 з 26.08.2021 р. працює на посаді заступника начальника головного бухгалтера – начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності КБЗ.

Згідно з актом від 19.10.2022 р., на підставі усного розпорядження директора КБЗ ОСОБА_5 та рапорту начальника Марамороського ПНДВ КБЗ Колачука Р.Ю. від 19.10.2022 р., заступником начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду КБЗ Щербою В.М., провідним інженером відділу державної охорони природно-заповідного фонду КБЗ ОСОБА_6 та начальником Марамороського ПНДВ КБЗ Колачуком Р.Ю. проведено перевірку ділянок лісу у кварталі 1 виділах 39, 40 урочища Моргітул, на яких було проведено вибірково-санітарні рубки у 2021 році. Перевіркою встановлено, що згідно з електронним обліком і рухом лісопродукції отримана внаслідок вибірково-санітарних рубок деревина обліковується на франко-проміжному складі, хоча фактично така деревина у довгомірних матеріалах (хлистах) у кількості 15,1 м. куб знаходиться на франко-лісосіці, тобто переміщення деревини не проводилось.

Відповідно до розпорядження директора КБЗ № 72 від 21.10.2022 р. заступнику директора – головному природознавцю Тарасюку М.В., начальнику планово-економічного відділу Юркуц О.Ю. та заступнику головного бухгалтера Мільчевичу С.О. доручено невідкладно: 1) провести документальну перевірку наявності звітно-облікових документів щодо проведення вибірково-санітарної рубки на території Петрос-Говерлянського ПНДВ КБЗ; 2) з`ясувати причину не проведення вибірково-санітарної рубки на площі 2 га з вирубкою 63 м. куб. деревини у Петрос-Говерлянському ПНДВ та встановити чи відображено даний факт у звіті до Міндовкілля України; 3) встановити до яких наслідків для заповідника призвело не проведення вибірково-санітарної рубки у Петрос-Говерлянському ПНДВ КБЗ, зважаючи на факт оформлення лісорубного квитка, сплату рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до ліміту та дозволу; 4) встановити винних осіб, які допустили відображення недостовірної інформації у системі електронного обліку деревини по Марамороському ПНДВ КБЗ та запропонувати механізм урегулювання даного питання. Окрім цього, вказаних осіб зобов`язано у строк до 25.10.2022 р. надати акт перевірки для розгляду.

За результатами проведеної перевірки комісією складено акт документальної (камеральної) перевірки від 25.10.2022 р., у якому викладено висновки про те, що деревина в об`ємі 15,1 м3 рахується як деревна дров`яна непромислового використання (дрова), вони пропонують використати її на потреби Марамороського ПНДВ або центральної садиби адміністрації КБЗ, для опалення у зимовий період з розробленням відповідної ціни поставки (видів франко). При цьому, в акті комісія зазначила про те, що згідно з пояснень заступника начальника Марамороського ПНДВ КБЗ Баранюк Г.Г. від 24.10.2022 р., зазначена в акті від 19.10.2022 р. деревина фактично віддалена від місця заготівлі, тобто не знаходиться біля місця заготівлі (франко-лісосіка), з проведеною фазою ризовки (очищення від сучків), фактичне місце її розташування франко-проміжний склад як і відображено в електронному обліку та руху лісопродукції. Тобто, деревина була поставлена на електронний облік згідно з умовами її розташування.

Як убачається із пояснення ОСОБА_2 від 24.10.2022 р., деревина знаходиться на відстані 20-30 метрів від місця заготівлі (пня), а частина взагалі біля дороги (естакади), тобто фаза робіт трелювання не була проведена. Так як деревина фактично віддалена від місця заготівлі, тобто не знаходиться на франко-лісосіці, з проведеною фазою ризовки (очищення від сучків), фактичне місце її розташування франко-проміжний склад як і відображено в електронному обліку та руху лісопродукції.

Згідно з розділом IV посадової інструкції заступника головного бухгалтера КБЗ, він несе відповідальність, у тому числі і за неправильне або неякісне виконання інших обов`язків, встановлених посадовою інструкцією та відповідними наказами дирекції. Із указаною посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомився 25.08.2021 р. про що свідчить його власноручний підпис.

Відповідно до наказу директора КБЗ № 263 від 10.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступнику директора – головному природознавцю ОСОБА_3 , начальнику планово-економічного відділу ОСОБА_4 та заступнику головного бухгалтера ОСОБА_1 оголошено догану у зв`язку з неналежним виконанням ними своїх посадових обов`язків при проведенні перевірки.

Підставою притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності стало те, що заступник начальника Марамороського ПНДВ КБЗ ОСОБА_2 у своїх поясненнях від 02.11.2022 р. вказала про те, що надані нею пояснення від 24.10.2022 р. є недостовірними, оскільки вона писала їх на вимогу ОСОБА_3 без виїзду на місце знаходження деревини, а тому просить вважати правильними пояснення від 19.10.2022 р., які надані нею на ім`я директора КБЗ. Таким чином, комісією зроблено висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи щодо місця перебування деревини, факту її трелювання та правомірності поставлення на електронний облік. При цьому, такий висновок зроблений при неповному з`ясуванні фактичних обставин справи та без належного документального підтвердження. Окрім цього, комісією не спростовано Акт робочої комісії від 19.10.2022 р. щодо фактичного перебування деревини у кількості 15,1 м3 на франко-лісосіці у кварталі 1 виділах 39, 40, урочище Моргітул Марамороського ПНДВ, та не підтверджено факту здійснення технологічної операції щодо трелювання вказаної деревини на франко-проміжний склад.

У своїх поясненнях від 04.11.2022 р. ОСОБА_1 зазначив, що вони проводили документальну (камеральну) перевірку ряду первинних документів (договорів, актів виконаних робіт) по Марамороському ПНДВ стосовно деревини, заготовленої в ур. Моргітул. Окрім цього, пославшись на ст. 63 Конституції України, фактично відмовився надавати пояснення по суті справи.

Наказ директора КБЗ № 263 від 10.11.2022 р. прийнятий на підставі Акту документальної (камеральної) перевірки від 25.10.2022 р. і пояснень ОСОБА_2 від 02.11.2022 р., а також пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 04.11.2022 р.

ОСОБА_1 , 10.11.2022 р. ознайомлений із наказом, про що свідчить його підпис. Окрім цього, він зазначив, що з наказом не згідний.

Як убачається із наказу директора КБЗ № 132-о від 25.10.2022 р., працівникам КБЗ встановлено надбавку за складність та напруженість у роботі за жовтень 2022 р. При цьому, ОСОБА_1 встановлено надбавку у розмірі 40%.

Відповідно до наказу директора КБЗ № 78-о, виданого у липні 2022 р., працівникам КБЗ проведено нарахування та виплату премії за результатами виконаних у повному обсязі основних заходів, планів, робіт за червень місяць, які підтверджені основними показниками діяльності установи та за виконання доручень адміністрації у зазначених відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований час. При цьому, ОСОБА_1 встановлено надбавку у розмірі 50%.

Відповідно до наказу директора КБЗ № 125-о, виданого у жовтні 2022 р., працівникам КБЗ проведено нарахування та виплату премії відповідно до поданих рапортів заступників директора, начальників структурних підрозділів та рішення комісії щодо визначення розміру преміювання за результатами роботи за вересень місяць у відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований час. При цьому, ОСОБА_1 встановлено надбавку у розмірі 50%.

Згідно з поясненням ОСОБА_2 від 19.10.2022 р., наданим на ім`я директора КБЗ, вона отримала вказівку від в. о. директора ОСОБА_7 прийняти лісопродкуцію, а саме – довгомірні лісоматеріали (хлисти) на франко-проміжному складі, яка знаходиться на франко-лісосці, запевнивши її, що в нього є всі документи (акти виконаних робіт про те, що деревина уже стрельована), тим самим ввівши її в оману. Згідно з вказівкою ОСОБА_7 вона провела по КПК приймання даної деревини у кількості 15,10 м3.

Відповідно до пояснення ОСОБА_2 від 02.11.2022 р., по факту місця знаходження довгомірних лісоматеріалів у кількості 15,1 м3 у Марамороському ПНДВ вона двічі надавала пояснення: 19.10.2022 р. на ім`я директора КБЗ та 24.10.2022 р. на ім`я заступника директора ОСОБА_3 . При цьому вона зазначила, що пояснення від 24.10.2022 р. є недостовірними, а тому просить вважати правильними пояснення від 19.10.2022 р.

Згідно з поясненням ОСОБА_1 від 04.11.2022 р. комісією було проведено документальну (камеральну) перевірку ряду первинних документів (договорів, актів виконаних робіт) по Марамороському ПНДВ стосовно деревини, заготовленої в урочищі Моргітул, квартал 1 виділи 39, 40. За результатами перевірки членами комісії складено акт від 25.10.2022 р.

Окрім цього, ОСОБА_1 зазначив, що враховуючи відсутність розпорядчих документів (наказів, доручень, тощо) та підстав стосовно причини надання пояснень, враховуючи ст. 63 Конституції України він відмовився надавати пояснення.

Із наказу директора КБЗ від 26.01.2023 р. № 26 вбачається, що з ОСОБА_1 достроково знято дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладений трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

За змістом статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, зокрема, такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до вимог статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 664/2820/15-ц дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Даний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, із яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.

Наказ про оголошення догани повинен містити відомості про порушення, за які накладено дисциплінарне стягнення; докази, які підтверджують вказані порушення; інформацію, на підставі яких статей КЗпП накладено дисциплінарне стягнення.

Із наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вбачається, що підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало те, що відповідно до п.4.3. Посадової інструкції заступника головного бухгалтера, затвердженої 01.09.2019 р., заступник бухгалтера несе відповідальність за неправильне або неякісне виконання обов`язків встановлених посадовою інструкцією та відповідними наказами дирекції.

Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складових (елементів) дисциплінарного проступку, що виключає можливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді догани через те, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 , проводячи документальну (камеральну) перевірку у складі комісії, за наслідками якої складено Акт від 25.10.2022 р., неналежно виконував свої обв`язки, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Роботодавцем і відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оспорюваного наказу.

У зв`язку з цим колегія суддів відхиляє як необґрунтований довід апеляційної скарги про законність і правомірність оголошення позивачу догани.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1, ч.5, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У трудових спорах саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, чого відповідач не зробив.

Стосовно апеляційних доводів ОСОБА_1 колегія суддів зауважує наступне.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці (Закон № 108/95-ВР), тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів).

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки); вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці; вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону № 108/95-ВР).

Форми і системи оплати праці, …, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) …, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (ст. 97 КЗпП України). Із цими нормами узгоджуються положення ст.ст. 5, 6, 15 Закону № 108/95-ВР.

До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 КЗпП України).

Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (ст. 144 КЗпП України).

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (ст. 151 КЗпП України).

Не викликає сумніву та відповідає нормам законодавства, що премії та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи є додатковими до основної заробітної плати виплатами (винагородами), що пов`язуються з конкретними умовами роботи працівника, виконанням особливо важливої роботи, успіхами в роботі, сумлінністю, відсутністю недоліків у роботі тощо, а їх призначення, нарахування, виплата є не обов`язком, а правом роботодавця. Крім того, за змістом законодавства, положення про преміювання, а також враховуючи саме право керівника встановлювати такі виплати в певних межах і залежність виплат від наявності визначених для того коштів (фондів), указані премії та надбавки не можна вважати фіксованими в певних відсотках та/або сумах.

Тож позивач не мав передбачених законом підстав вважати вказані виплати для нього гарантованими, наперед визначеними у певних пропорціях чи розмірах. Безвідносно до того, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення визнано судом неправомірним.

Власне за відповідних обставин надбавки і премії, тобто заходи заохочення, могли не виплачуватися працівникам відповідача або виплачуватися в менших розмірах і за відсутності будь-яких недоліків у їхній роботі чи порушень трудової дисципліни.

Відтак, суд першої інстанції дійшов цілком вірних висновків про те, що заходи заохочення виплачувались на підставі колективного договору, відповідно до поданих рапортів заступників директора, начальників структурних підрозділів та рішення комісії щодо визначення розміру преміювання за результатами роботи у відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований час. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували його результати роботи за час накладення на нього дисциплінарного стягнення, а також, доказів фактично відпрацьованого часу у цей період. Суду не надано доказів того, що за цей період позивач виконував складну та напружену роботу, у зв`язку з чим йому мала бути нарахована відповідна надбавка у розмірі 50% посадового окладу, як він про це зазначає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині, і ґрунтуються на особистих припущеннях позивача, не підкріплених належними та допустимими доказами.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Із урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

       Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Карпатського біосферного заповідника та ОСОБА_1 залишити без задоволення.                                2.Рішення Рахівського районного суду від 27 березня 2023 року залишити без змін.                                                                                3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.                                                                        4.Повне судове рішення складено 03 листопада 2023 р.

Судді: