УХВАЛА

іменем україни

16 вересня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,

Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

за участю представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», ОСОБА_5, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», про стягнення страхового відшкодування,

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», поданого представником Голяром Ігорем Степановичем, на рішення Галицького районного суду м. Львова від

25 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

21 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - ПрАТ «СК «Брокбізнес»), ОСОБА_5, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк»), про стягнення страхового відшкодування.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 07 червня 2012 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Брокбізнес» укладено договір № 006-42248/01НТ добровільного страхування наземного транспортного засобу марки МАN, модель 19.464 F2000, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску. Вигодонабувачем за договором страхування визначено ЛФ АТ «Брокбізнесбанк». 29 березня 2013 року в результаті пожежі знищено застрахований транспортний засіб. Згідно зі звітом № 3313-2/04/13 про оцінку автомобіля, виконаним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Сател Груп», визначено майновий збиток, завданий власникові автомобіля, в розмірі 184 880 грн. Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою про страховий випадок. 03 жовтня 2013 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Оскільки ПрАТ «СК «Брокбізнес» відмовлено у виплаті страхового відшкодування незаконно, а тому позивач просив стягнути солідарно страхове відшкодування з ПрАТ «СК «Брокбізенс» та ОСОБА_5 в розмірі 152 000 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 липня

2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Брокбізнес»,

ОСОБА_5, третя особа - ПАТ «Брокбізнесбанк», про стягнення страхового відшкодування задоволено частково. Визнано неправомірною відмову ПрАТ «СК «Брокбізнес» у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 та зобовʼязано ПрАТ «СК «Брокбізнес» виконати умови договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від

07 червня 2012 року № 006-42248/01НТ. Стягнуто з ПрАТ «СК «Брокбізнес» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 07 червня 2012 року № 006-42248/01НТ в розмірі 152 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 квітня 2015 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПрАТ «СК «Брокбізнес» - Голяр І.С. просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st324> підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st213> рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st214> під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності заявлених позовних вимог та неправомірної відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування.

Однак погодитись з таким висновком судів не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля MAN 19.464 А2000, державний номерний знак НОМЕР_1, від 07 червня 2012 року № 006-42248/01НТ, укладений між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Брокбізнес», є договором на користь третьої особи - вигодонабувача Львівської філії АТ «Брокбізнесбанк».

06 травня 2008 року між ОСОБА_3 і АТ «Брокбізнесбанк» був укладений договір застави, предметом якого був визначений автомобіль MAN 19.464 А2000, державний номерний знак НОМЕР_1.

29 березня 2013 року в результаті пожежі знищено застрахований транспортний засіб, що за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-44248 кваліфікується як страховий випадок, про що ОСОБА_3 29 березня 2013 року повідомив ПрАТ «СК «Брокбізнес».

Згідно зі звітом від 11 квітня 2013 року № 3313-2/04/13 про оцінку автомобіля марки МАN, модель 19.464 F2000, державний номерний знак

НОМЕР_1, 2000 року випуску, майнові збитки, завдані власникові зазначеного транспортного засобу, становлять 184 880 грн.

Судом встановлено, що на час розгляду справи між застоводавцем ОСОБА_3 та заставодержателем АТ «Брокбізнесбанк» не укладався договір про переуступку права вимоги до ПрАТ «СК «Брокбізнесбанк», заставодержатель не вимагав в судовому порядку переводу на нього заставленого майна.

Львівська філія АТ «Брокбізнесбанк» як вигодонабувач за договором від 07 червня 2012 року № 006-42248/01 НТ добровільного страхування наземного транспорту автомобіля НОМЕР_2 захистив своє порушене право не шляхом звернення на заставлене майнове право, а шляхом стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2013 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором від 06 травня 2008 року № 76/08/Ф у розмірі 227 336,88 грн.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України <nau://ukr\435-15|st979>).

Установлено, що матеріали справи містять докази страхового випадку.

Згідно зі ст. 985 ЦК України <nau://ukr\435-15|st985> страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України «Про страхування» <nau://ukr\85/96-ВР|st3>.

За змістом наведених законів України випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України <nau://ukr\435-15|st636> виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Як розʼяснено у п. 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня

2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо за договором страхування визначений вигодонабувач, він повинен бути залучений до участі у справі (стаття 985 ЦК <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15>, стаття 3 Закону України «Про страхування <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80>»). Відповідно до наведених положень Закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього. При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15>, статтю 3 Закону України «Про страхування <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80>», і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st11> суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що вигодонабувач ПАТ «Брокбізнесбанк» залучений до участі у справі як третя особа та згідно зі ст. 34 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st34> самостійних позовних вимог до страховика про стягнення на його користь страхової виплати не заявляв.

Проводячи оцінку поданих сторонами доказів, суди попередніх інстанцій зазначені вище обставини залишили поза увагою, не навели мотивів, з яких вважали відсутніми факти, якими обґрунтовувались вказані заперечення, внаслідок чого не з'ясували: чи входить позивач до кола суб'єктів відносин страхування; чи уповноважений позивач вигодонабувачем належним чином та чи має право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на користь вигодонабувача, не встановили наявність порушеного права позивача та дійшли передчасного висновку про необхідність його захисту в обраний позивачем спосіб.

Допущенні судами порушення норм процесуального права (ст. ст. 10 <nau://ukr\1618-15|st10>, 60 <nau://ukr\1618-15|st60>, 179 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st179>) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому оскаржувані рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню у повному обсязі із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336 <nau://ukr\1618-15|st336>, 338 <nau://ukr\1618-15|st338>, 345 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st345>, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», подану представником Голяром Ігорем Степановичем, задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від

25 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

21 квітня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді:Н.А. Горелкіна О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко