Деражнянський районний суд Хмельницької області

м. Деражня, вул. Миру, 43, 32200, (03856) 2-10-24

Справа №2-996

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Зарєчної І.В.

при секретарі Демчишиній Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу за позовом

ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за період з 1 січня 2007 року по 30 червня 2010 року, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про визнання неправомірними (незаконними) дій управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області щодо невиплати грошової допомоги як особі, що має статус «дитина війни» та стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за період з 1 січня 2007 року до 30 червня 2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в силу Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус «дитина війни», так як на час закінчення Другої світової війни йому не виповнилося 18 років, тому відповідно до ст. 6 Закону йому у вказані періоди було передбачено підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не дивлячись на Рішення Конституційного Суду України не виплачує.

В судове засідання позивач не з'явився, подавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, підтримавши позовні вимоги.

Представник управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України та станом на 2 вересня 1945 року йому не виповнилося 18 років.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та стверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивача.

Крім того, той факт, що позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого наявна у матеріалах справи, та довідкою управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі позивачу підвищення пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня по 31 березня 2007 року проводилось у розмірі 19 грн., з 1 квітня по 30 вересня 2007 року – у розмірі 20,30 грн., з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року – у розмірі 20,55 грн., з 1 січня по 31 березня 2008 року – у розмірі 47 грн., з 1 квітня по 30 червня 2008 року – у розмірі 48 грн. 10 коп., з 1 липня по 30 вересня 2008 року – у розмірі 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року – у розмірі 49 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 3акону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в новій редакції, та передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вищевказані зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Виходячи з наведеного, позивач має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Крім того, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь підвищення до пенсії за 2009 рік.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Право позивача на отримання щомісячного підвищення до пенсії за період з 1 січня по 30 червня 2010 року включно також підтверджено безпосередньо вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які у вказаний період були чинними.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницькій області, яке є відповідачем за цим позовом.

Керуючись ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 209, 215, 216 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними (незаконними) дії управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги як особі, що має статус «дитина війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року включно, із врахуванням виплат, проведених у 2007-2010 рр.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Зарєчна І.В.