Судове рішення #488534292

   ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


          17 листопада 2011 р.                                                                          № 2а-5653/11/1370  


Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді           Журомської М.В.,

          судді                                         Крутько О.В.,

судді                                         Запотічного І.І.,

           за участю секретаря            Ткач Б.В.,

        за участю представника позивача Каралюса Л.М., представника відповідачів Писарева О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -


 ВСТАНОВИВ:


           ОСОБА_1 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці, просить визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України № 796-к від 18.04.2011 р.  в частині припинення перебування на державній службі в митних органах з 18.04.2011 р. ОСОБА_1 , в.о. головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці відповідно до ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»; визнати незаконним та скасувати наказ Львівської митниці № 246-к від 19.04.2011 р. в частині оголошення наказу ДМСУ № 796-к від 18.04.2011 р. припинення 18.04.2011 р. ОСОБА_1 , в.о. головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці перебування на державній службі в митних органах відповідно до ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді в.о. головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці; стягнути з Львівської митниці середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.04.2011 р. по день поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рівень митної вартості товару «покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…»(код за УКТЗЕД 3818109000), що декларувався, відповідав ціновій базі ДМСУ. Всі характеристики товару перевірялись відповідно до Тимчасового порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 01.04.2009 року № 291 і жодних порушень з його боку відділом контролю митної вартості та номенклатури Львівської митниці встановлено не було. Окрім того, зазначає, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов`язків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не порушення Присяги державного службовця. Підстава для застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення з митного органу передбачена ст. 22 Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України». Відповідно до ст. 27 Статуту застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, передує обов`язкове службове розслідування, порядок проведення якого затверджений наказом ДМСУ від 29.07.2002 р. № 408 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях». Оскільки, таке не було проведене, це вказує на порушення відповідачем норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, вважає звільнення безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідачі, Державна митна служба України та Львівська митниця, проти позову заперечили повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, вважають що позивач несумлінно виконував свої посадові обов`язки, що є порушенням Присяги державного службовця. Вважають, що оскільки позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а Закон України «Про державну службу`не передбачає обов`язковості проведення службового розслідування в таких випадках, обов`язковість службового розслідування, згідно даного Закону можливо лише при відстороненні державного службовця від займаної посади та на вимогу самого державного службовця з метою зняття безпідставних, на думку державного службовця, звинувачень або підозри. Стосовно посилання позивача на Порядок проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затверджений наказом ДМСУ від 29.07.2002 р. № 408, зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 р. № 665/6953, зазначають, що такий втратив чинність відповідно до п. 2 наказу ДМСУ від 13.08.2010 р. № 918, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2011 р. за № 154/188892 «Про затвердження інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України». Пунктом 2.4. даної Інструкції передбачено, що службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлені під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

Представник відповідачів у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

           Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба –це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 24.01.1995 року перебував на службі в митних органах, 21.01.1999 року попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу`і «Про боротьбу з корупцією», 25.10.1995 року склав Присягу державного службовця та 23 квітня 2004 р. прийняв урочисте зобов`язання вступаючого на митну службу. До 18.04.2011 року –дня припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 займав посаду в.о. головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці.

Відповідно до вимог п.6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 18.04.2011 р. № 796-к «Про припинення перебування на державній службі`за порушення Присяги державних службовців відповідно до ст. 17 та п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», припинено 18.04.2011 р. перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 , в.о головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці. На виконання даного наказу Львівською митнецею винесено наказ № 246-к від 19.04.2011 р. про оголошення наказу ДМСУ № 796-к від 18.04.2011 р. про припинення 18.04.2011 р. ОСОБА_1 , в.о. головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці перебування на державній службі в митних органах відповідно до ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»

          Підставою для видачі оспорюваних наказів стали результати комплексної перевірки службової діяльності Львівської митниці за період роботи з 2008 року по 11 березня 2011 року, проведеної відповідно до Наказу Держмитслужби від 12.02.2011р. №187 «Про проведення комплексної перевірки»,  що викладені в акті від 31.03.2011р.  

          Так, як вбачається з акту перевірки від 31.03.2011р., перевіркою встановлено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару «покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…» (код за УКТЗЕД 3818109000), в порушення вимог частини третьої статті 265 Митного кодексу України та підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 (далі-Постанова №339) посадовими особами підрозділів митного оформлення, в тому числі і позивачем, не забезпечено порівняння заявленого рівня митної вартості з наявною у митного органу інформацією про вартість сировини, а саме ПВХ, з якої виготовлено товар. При цьому, у зоні діяльності Львівської митниці, зокрема, відділі митного оформлення № 2 здійснювалося митне оформлення ПВХ у первинних формах за суттєво вищим рівнем митної вартості ніж готовий виріб з цієї сировини (1,3 –1,43 дол. США/кг), а митне оформлення товару «покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…»(код за УКТЗЕД 3818109000) здійснювалося з заниженим рівнем митної вартості.

          За результатами перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 вимог ч.3 ст. 265 Митного кодексу України, підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 та прийнято наказ від 18.04.2011 р. № 796-к «Про припинення перебування на державній службі`за порушення Присяги державних службовців відповідно до ст. 17 та п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», припинено 18.04.2011 р. перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 ,  в.о. головного інспектора митного поста «Городок» Львівської митниці.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митні органи у відповідності до ст. 41 Митного Кодексу України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339, контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення, зокрема, перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766.

Окрім того, відповідно до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, декларант може як додатковий документ для підтвердження заявленої митної вартості подавати копію вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем –копію вантажної митної декларації, оформленої у попередній експорту режим.

Як вбачається з акту перевірки від 31.03.2011 року, в.о. головного інспектора митного поста «Городок`Львівської митниці Бек Ю.С. на час митного оформлення (серпень-вересень 2008 р.) товару «покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…»(код за УКТЗЕД 3818109000), обіймав посаду старшого інспектора ВМО №2. Відповідно до наказу № 136 «Про забезпечення ефективного контролю за правильністю визначення митної вартості» уповноважений на здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Згідно з службовими обов`язками ОСОБА_1 здійснював контроль правильності визначення митної вартості товару (код за УКТЗ 3818109000) за ВМД від 15.08.2008 р. № 209000005/2008/7687, від 28.08.2008 р. № 209000005/2008/8984, від 28.08.2008 р. № 209000005/2008/8985, від 28.08.2008 р. № 209000005/2008/8986, від 03.09.2008 р. № 209000005/2008/9451, від 04.09.2008 р. № 209000005/2008/9625, від 15.09.2008 р. № 209000005/2008/10589, від 16.09.2008 р. № 209000005/2008/10716, від 16.09.2008 р. № 209000005/2008/10724  внаслідок чого державі нанесені збитки на загальну суму 224 148,74 грн.

          Відповідно до п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 для  підтвердження  митної  вартості  товарів  на  вимогу митного органу декларант зобов`язаний подати додаткові документи.  Посадова особа митного органу у графі «Для відміток  митниці» декларації  митної  вартості робить запис про необхідність подання  додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням  переліку,  зазначає  дату  і  прізвище та ставить свій підпис.

          Відповідно до ст. 41 Митного кодексу України при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення згідно до вимог Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339, митниий орган проводить перевірку документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю.

У відповідності до ст.265 Митного кодексу України  митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов`язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з акту перевірки, за результатами вибіркового контролю встановлено факти порушення вимог пункту 1.1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.2009р. №602 (Тимчасового порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2009р №291), в частині не здійснення перевірки відомостей, що містяться у поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах, а саме, в частині перевірки відомостей зазначених у графах 42 та 45 ВМД.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів справи та наданих сторонами пояснень вбачається, що позивачем, у відповідності до покладених службових обов`язків, не здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару (код за УКТЗЕД 3818109000) за вищепереліченими 9 ВМД.

Так, допущені позивачем порушення законодавства, що призвели до нанесення збитків державі є наслідком несумлінного виконання своїх службових обов`язків, передбачених, зокрема, п. 2.1, п. 2.2 посадової інструкції старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 Львівської митниці 30.04.2008 р., відповідно до яких ОСОБА_1 зобов`язано проводити митне оформлення та здійснювати митний контроль за переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів суб`єктів зовнішньо-економічної діяльності, при митному контролі та митному оформленні чітко дотримуватися вимог чинного законодавства та існуючих технологічних схем, що вказує на недотримання ОСОБА_1 норм законодавства України з питань митної справи та несумлінне виконання свої службових обов`язків, що є порушенням Присяги державного службовця.

Відповідно до статті 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки вихначаються конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».  

Закон України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Конкретні обов`язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723).

Відповідно до ст. 14 Закону № 3723 дисциплінарні стягнення до державного службовця застосовуються за: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, 2) порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, 3) вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється, в тому числі у разі порушення державним службовцем Присяги.

Відповідно до вимог п.6 ст. 30 Закону № 3723 державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 3723 регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до ст. 14 Закону № 3723 дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Суть службової дисципліни, права та обов`язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень визначено Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»№ 2805-IV від 06.09.2005 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов`язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Проте,  суд не погоджується з твердженням позивача про порушення відповідачами норм Статуту, оскільки регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу`і припинення  перебування на державній службі ОСОБА_1 здійснено на підставі Закону України «Про державну службу», а не за порушення Статуту.

               В Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.03. 2011 року по справі К-15700\09 зазначено, що припинення державної служби у зв`язку з порушенням присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є додатковою підставою для припинення державної служби згідно Закону України «Про державну службу», і відповідно застосування в даному випадку вимог Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України`щодо строків та порядку застосування  дисциплінарних стягнень, було би неправомірним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та  ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи зміст Акту комплексної перевірки вбачається, що його висновки, які ґрунтуються на належних і допустимих доказах,  спростовують твердження позивача про відсутність його вини у вчиненні протиправного діяння (бездіяльності), шляхом невиконання або неналежного виконання ним своїх службових обов`язків, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувані накази винесені відповідачами законно і обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, що мали значення для їх прийняття, та на підставі норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


ПОСТАНОВИВ:


В задоволені  адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.11.2011 р.



Головуючий –суддя                         /підпис/                                           Журомська М.В.




судді                                                        /підпис/                              Крутько О.В.



  

                                                                /підпис/                              Запотічний І.І.



З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                 Журомська М.В.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація