Справа №22-ц-2613/10 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Сибільової Л.О.,

суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Глухівське відділення Сумської філії Комерційний банк «Приватбанк» про зобов’язання провести реструктуризацію кредитного договору, зменшення процентних ставок та звільнення від оплати штрафних санкцій, що виникли до дати реструктуризації,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 02 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 15 серпня 2008 року був укладений кредитний договір № SUGWGA НОМЕР_1 (далі Договір), по якому позивач отримав від відповідача кредит в іноземній валюті у розмірі 15 000 дол. США з терміном погашення до 15 серпня 2018 року,

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» провести реструктуризацію кредиту внесенням змін до раніше укладеного кредитного договору шляхом укладення додаткового договору про продовження строку дії договору на два роки, до 15 серпня 2020 року, щомісячний платіж 100 (сто) доларів США, зменшити процентні ставки, звільнити позичальника від сплати незаконних та необґрунтованих платежів та будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, що виникли до дати такої реструктуризації.

Як на підставу для задоволення своїх позовних вимог він посилався на те, що після значного падіння восени 2008 року курсу гривні до долара США, фінансово – економічної кризи, його доходи зменшилися в кілька разів, а його дружина втратила роботу. В зв’язку з цим він не має можливості виплачувати щомісячно за кредит 295,13 дол. США, тоді коли об’єктивно платіж в договорі мав би бути указаний в сумі 150 дол. США за місяць.

Він неодноразово звертався до відповідача змінити умови договору, проте його прохання залишилось без задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 3, 11, 14 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За ст.ст. 526, 626, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якими він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу .

Відповідно до ст. 652 ЦПК України, на яку посилався позивач як на підставу позову, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах ( частина 1).

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона ( частина 2 ).

Відповідно до ч.4 ст. 652 ЦПК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, для зміни договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність всіх перелічених в ч.2 статті 652 ЦК України умов одночасно.

До того ж, вимагаючи зміни умов договору на підставі статті 652 ЦК України, на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для зміни кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Позивачем не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відповідно до положень ст. 15 ЦПК України та ст.1 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Завданнями цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Колегія суддів вважає, що в даній справі позивач не довів, що відповідач порушив, не визнає або оспорює його цивільне право. Тому відсутні передбачені законом чи договором підстави для судового захисту прав позивача з тих підстав, які викладені у позові.

Не дають підстав для задоволення позову і роз’яснення, надані Національним банком України у Листі від 25.11.2009 р. N 18-118/4991-21886, так як змістом цього листа, зокрема, передбачено право банків ( а не обов’язок ) за погодженням із кожним позичальником у термін до 31.12.2010 р. проводити у визначений Законом спосіб реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів –

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -