ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 30/426 | 12.07.06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Агротрейд»
До Товариства з додатковою відповідальністю «Астра»
Про стягнення 41 189,49 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники:
Від позивача Заленська О.В.–представник за довіреністю № 01/05 від 05.07.06.
Від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Агротрейд»до Товариства з додатковою відповідальністю «Астра»про стягнення з відповідача 41 189,49 грн. (23 446,02 грн. –основного боргу, 17743,47 грн. –пені) заборгованості за договором № 09/10 від 10.09.04.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 09/10 від 10.09.04. не погасив заборгованості перед позивачем в сумі 23 446,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.06. порушено провадження у справі № 30/426, розгляд справи було призначено на 05.07.06. о 15-45.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.06., з зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.06. про порушення провадження у справі № 30/426, а також в зв’язку з витребуванням від позивача документів, які необхідні для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, розгляд справи № 30/426 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.07.06. о 12-45.
В судовому засіданні 12.07.06. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.
12.07.06. представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.06. про порушення провадження у справі № 30/426 не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення ТДВ «Астра» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
10.09.04. між Товариством з додатковою відповідальністю «Астра» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Агротрейд»(Покупець) було укладено Договір № 09/10 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) Постачальник зобов’язався продати, а Покупець –прийняти та оплатити жито продовольчої групи «А»(надалі –Товар) у кількості та на умовах визначених в Додатках до Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковому порядку в гривнях на підставі рахунку від Постачальника.
У відповідності до п. 10.1. Договору сторони визначили строк дії Договору до 31.12.04.
31.12.04. між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, яка є невід’ємною частиною Договору та згідно якої строк дії Договору було продовжено до 31.12.05.
Згідно з Додатком № 1 до Договору відповідач зобов’язався протягом 10 банківських днів після перерахування позивачем передоплати поставити Товар за ціною 460 гривень за одну тону Товару, а позивач зобов’язався здійснити передоплату за 1000 тон Товару.
Згідно з Додатком № 2 до Договору відповідач зобов’язався протягом 10 банківських днів після перерахування позивачем передоплати поставити Товар за ціною 430 гривень за одну тону Товару, а позивач - здійснити передоплату за 174,4 тони Товару.
20.09.04. відповідачем були виставлені позивачу рахунки-фактури № 2 та № 3 на суму 430 000,00 грн. за 1000 тон. та на суму 75 000,00 гривень за 174,4 тон.
Здійснення позивачем передоплати за вказаними Додатками та рахунками до Договору підтверджується платіжними дорученнями:
- 21.09.04. № 148 на суму 215000,00 грн.;
- 24.09.04. № 160 на суму 215000,00 грн.;
- 29.09.04. № 168 на суму 75 000,00 грн.
20.10.04. між позивачем та відповідачем було підписано акт звіряння розрахунків № 1 про залишок на користь позивача 505 000,00 грн.
21.10.04. згідно з актом звіряння розрахунків від 20.10.04. № 1 відповідач повернув позивачу 75 000,00 грн., 29.10.04. –164 000,00 грн., всього –239 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відвантажено позивачу Товар:
- згідно накладної від 05.11.04. № 2 у кількості 135,47 тон на загальну суму 62316,20 грн.;
- згідно накладної від 17.11.04. № 3 у кількості 128,45 тон на загальну суму 59087,00 грн., всього на суму 121 403,20 грн.
За твердженням позивача, відповідачем було повернуто йому 105 000,00 грн.
Згідно з Додатком від 09.11.05. № 3 до Договору відповідач зобов’язався поставити позивачу Товар за ціною 250 грн. за одну тону Товару в кількості 70+/-5% тон.
14.11.05. між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, яка є невід’ємною частиною Договору. Згідно цієї Додаткової угоди оплата Товару здійснюється позивачем у безготівковому порядку на поточний рахунок відповідача або в його касу з оформленням касового ордеру у гривнях на підставі рахунку від відповідача.
Відповідно до матеріалів справи, 14.11.05. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 28 на 70,00 тон загальною вартістю 17499,72 грн.
14.11.05. сторонами було підписано акт звірки розрахунків за період з 01.09.04. по 14.11.05., відповідно до якого залишок на користь позивача становить 39 596,80 грн.
01.12.05. відповідачем було частково сплачено позивачу 6407,44 грн., що підтверджується податковою накладною від 05.12.05. № 1.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відвантажено позивачу Товар згідно видаткової накладної від 05.12.05. № 35 у кількості 70,234 тон на загальну суму 17 558,22 грн.
За твердженням позивача 21.12.05. відповідач повернув позивачу 5 000,00 грн., що були отримані ним від позивача згідно з рахунком від 20.09.04. № 2.
19.01.06. сторонами було підписано акт взаємних розрахунків станом на 19.01.06., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем в становить 23 446,02 грн.
Крім того, 13.03.06. сторонами було підписано акт взаємних розрахунків станом на 13.03.06., який знову підтвердив заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 23 446,02 грн.
11.04.06. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 1/11 з вимогою повернути на протязі 7 днів 23 446,02 грн. з врахування штрафних санкцій згідно з умовами пункту 8.1 Договору.
За твердженням позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Агротрейд», відповідач заборгованість перед ним в сумі 23 446,02 грн. не погасив, а також відповідачем не було виконано належним чином відповідно до умов Договору зобов'язання, а саме, ним не поставлено позивачу Товар у строки зазначені у додатках до Договору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови договору.
За таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 23 446,02 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 7.1 Договору у разі прострочки поставки Товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,15% від загальної кількості непоставленого у строк Товару за кожний день прострочки.
В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення поставки Товару, позивач на підставі п. 7.1 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 17 743,47 грн. пені.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 17 743,47 грн., суд вважає, що зазначена сума завищена, в зв’язку з чим, до стягнення з відповідача підлягає 6 006,72 грн. пені.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Агротрейд» у позовній заяві.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Астра» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31986189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Агротрейд»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 32979277) 23 446 грн. 02 коп. - основного боргу, 6 006 грн. 72 коп. –пені, 294 грн. 52 коп. - державного мита та 84 грн. 38 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 14.07.2006.