Справа №2-1431/09

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

„07” травня 2009 р.                                                                                          м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого – судді                                            САВЛУК Т.В.

при секретарі                                                       Тєрєгєйло Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник», Служба у справах неповнолітніх Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення  перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , відповідно до заявлених позовних вимог просив суд усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття відповідачки ОСОБА_3 , 1994 року народження, з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , поклавши виконання цього рішення на Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Дніпровського району м. Києва.

Під час розгляду судової справи на підставі протокольної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 14 квітня 2009 року залучено у якості третьої особи без самостійних вимог   ОСОБА_4 .  (а.с.19)

Позивач ОСОБА_1   в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав, пояснив, що він є власником кооперативної АДРЕСА_1 , особовий рахунок по квартирі також відкритий на позивача. Відповідач, неповнолітня ОСОБА_3 , 1994 року народження, його онука, батьками дитини є ОСОБА_4 , син позивача, та ОСОБА_2 . Шлюб між батьками дитини розірвано 12 березня 1998 року. Після народження дитини, ОСОБА_3 , її мати ОСОБА_2  протягом двох років проживала у своїх батьків, які постійно проживають на території Російської Федерації. Перед виїздом до батьків, ОСОБА_2  разом з дитиною добровільно залишила спірну квартиру, забравши свої речі, при цьому повідомила, що має іншого чоловіка та має намір проживати разом з ним. Протягом більше 12 років ОСОБА_2  разом з неповнолітньої донькою до спірної квартири не навідувались, місце перебування їх до цього часу невідоме. Зважаючи на ці обставини, на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва12 червня 1997 року, яким позов ОСОБА_1  про визнання ОСОБА_2  такою, що втратила право користування жилим приміщення, було задоволено,  але під час розгляду судової справи ОСОБА_2 ,  не отримавши згоди інших мешканців квартири, зареєструвала за адресою спірної квартири свою неповнолітню доньку ОСОБА_3 . Незважаючи на наявність реєстрації у неповнолітньої доньки,     ОСОБА_2  разом з донькою в квартиру вселятись наміру не має, до квартири не навідується, квартирою не цікавиться, за житлово-комунальні послуги не сплачує, про нове місце проживання не повідомила, тому вирішити питання про зняття її неповнолітньої доньки ОСОБА_3  з реєстрації в досудовому порядку вирішити не можливо,  у зв’язку з такими обставинами, позивач, як власник житла,  не має змоги в повній мірі розпоряджатись власним житлом та вимушений звертатись за вирішенням даного питання до суду.

Відповідач ОСОБА_2   в судове засідання не з’явилась, , про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, а також  шляхом надання оголошення  в Газету  “Урядовий кур’єр” №78 від 30 квітня 2009 року, про поважні причини неявки відповідач  суду не повідомила.

Третя особа   ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, пояснив, що з ОСОБА_2  перебував у зареєстрованому  шлюбі, який було розірвано 12 березня 1998 року. Після народження дитини ОСОБА_3 , 1994 року народження, його колишня дружина поїхала до своїх батьків, які проживають в Російській Федерації, він особисто, як батько надав дозвіл на виїзд дитини за межі України, при цьому дружина забрала свої речі та речі дитини, та з того часу до квартири не навідується, наміру проживати в цій квартирі не має. На даний час місце проживання його колишньої дружина разом з дитиною йому невідомо,   ОСОБА_2  не зверталась до суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, також не звертається за матеріальної допомогою для дитини до цього часу, але наявність реєстрації у відповідача за адресою спірної квартири, змушує позивача нести додаткові витрати на утримання житла, не дає в повній мірі розпоряджатись належним позивачу майном.  

Уповноважений представник третьої  особи  - Служби у справах неповнолітніх Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації – Швед Р.Ю., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Уповноважений представник третьої особи - Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник», в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення  позивача, третьої особи ОСОБА_4 , представника третьої особи Швед Р.Ю.,  свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оцінивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  належить кооперативна квартира АДРЕСА_1 .

Згідно довідки ЖБК «Суднобудівник» (форма №3) від 20.02.2009 р. в квартирі АДРЕСА_1   зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_7  (дружина), ОСОБА_4  (син), ОСОБА_8  (син), ОСОБА_3   ОСОБА_3  (онука). (а.с.6)

Батьками ОСОБА_3 , 1994 року народження, є ОСОБА_4  та ОСОБА_2 .

12 березня 1998 року шлюб між ОСОБА_4  та ОСОБА_2  розірвано.

На підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 1997 року ОСОБА_2  визнано такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . (а.с.10-11)

Відповідно до частини другої та третьої статті 29 Цивільного кодексу України  фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.158 Житлового кодексу України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.

За вимог ст.169 Житлового кодексу України  у разі припинення договору найму житлового приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов’язанні звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.

Як вбачається з пояснень позивача, третіх осіб, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідач ОСОБА_2  та її неповнолітня донька ОСОБА_3 , добровільно виселилась з АДРЕСА_1 ,  особисті речі відповідача у зазначеній квартирі відсутні, наміру проживати в спірній квартирі відповідач разом з неповнолітньою донькою не має, за комунальні послуги не сплачує.

На підтвердження факту  відсутності відповідача за адресою спірною квартири,  позивачем надано акт Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник» від 20 лютого 2009 року,  що складені в присутності членів комісії ОСОБА_6  та ОСОБА_5 ,  які підтвердили відсутність відповідача за адресою спірної квартири з 1997 року. (а.с.12)

Згідно довідки  Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник» від 03 квітня 2009 року, ОСОБА_3 , яка була прописана в квартирі АДРЕСА_1   з 1997 року, в цій квартирі не проживає, її мати ОСОБА_2  з усними та письмовими заявами стосовно житла до правління ЖБК не зверталась, комунальні платежі сплачує власник квартири ОСОБА_1  протягом 36 років, заборгованості по платежам не існує. (а.с.23)

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_5  пояснила, що проживає по сусідству з позивачем, відповідача знає як колишню невістку позивача,  підтвердила, що з 1997 року  відповідач в цій квартирі не проживає, до квартири  не навідується, її особистих речей в квартирі немає, вона як член комісії підписала акт від 20 лютого 2009 року про відсутність відповідача в цій квартирі, огляд квартири проводився в присутності всіх членів комісії.

Аналогічні покази по справі надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_6

Як з’ясовано судом, позивач не чинив перешкод в користуванні квартирою, будь-яких поважних причин, які б перешкоджали відповідачу разом з неповнолітньою дитиною користуватись спірною квартирою, судом не встановлено, також відсутні докази по справі, які мали свідчити, що між батьками дитини виникав спір щодо місця проживання дитини, ці обставини не підтвердив представник Служби у справах неповнолітніх Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Таким чином,  виходячи з наведених правових норм, якщо права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому  суд вважає, що в розрізі даного спору позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав, в даному випадку усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном,  суд приходить до висновку, що позивачі правомірно вимагають усунення будь-яких порушень їх прав, в даному випадку усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття відповідача з реєстрації за останнім місцем проживання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник», Служба у справах неповнолітніх Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення  перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

 Враховуючи наведене та керуючись ст.158, 169 Житлового кодексу України, ст.ст.29, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226  Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов  задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності   ОСОБА_1   щодо користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1  шляхом зняття ОСОБА_3 , 1994 року народження,  з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , через  Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я