ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/23658/21Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/817/552/23 Доповідач - Дикун С.І.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів -  Гірський Б. О., Костів О. З.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

з участю сторін - представника АТ “Cенс                Банк”  - Панченка Д.В.                                                    представника відповідача ОСОБА_1

адвоката Іщука К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №607/23658/21 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Сенс Банк", інтереси якого представляє адвокат Панченко Дмитро Вікторович, та ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Іщук Костянтин Валентинович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №491031426 від 07 серпня 2020 року, ухваленого суддею Ромазаном В.В., повний текст рішення складено 5 квітня 2023 року, -

                                       ВСТАНОВИВ:        У грудні 2021 року ПАТ «Альфа-банк», правонаступником якого на даний час є акціонерне товариство «Сенс Банк» (надалі - АТ «Сенс Банк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №491031426 від 07 серпня 2020 року. В обгрунтування вимог посилається на те, що між банком та відповідачем було укладено угоду про надання особистого кредиту №491031426 відповідно до умов якого позивач (Кредитор за договором) зобов`язується надати відповідачу кредит, а останній зобов`язується на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за його користування та сплачувати неустойки та інші передбачені платежі у строки що передбачені договором та додатком №1 до нього – Графіком погашення кредиту.

       Позивач свої зобов`язання за вказаним договором кредиту виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Проте, в порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання за укладеним правочином належним чином не виконав, в результаті чого станом на 06.10.2021 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість у розмірі 264 348,51 грн., а саме: за кредитом – 211 490,04 грн., за відсотками 52858,47 грн. Відповідно до умов договору, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених договором, в тому числі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, позивач має право вимагати виконання зобов`язань з повернення кредиту за договором.

       Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та неустойкою. Наявність не виконаних зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту підтверджується оригіналом розрахунку заборгованості. Таким чином, просить стягнути із відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 264348,51 грн., а саме: за кредитом у розмірі 211490,04 грн., по відсотках -52858,47 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

       Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №491031426 від 07 серпня 2020 року, задоволено частково.

       Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» заборгованість за кредитним договором №491031426 від 07 серпня 2020 року у розмірі 164 032 (сто шістдесят чотири тисячі тридцять дві) гривні 22 копійки, а також 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 48 коп. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

       У решті вимог, відмовлено.

       В апеляційній скарзі АТ “Сенс Банк”, інтереси якої представляє адвокат Панченко Д.В. просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 29 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

       В обґрунтування вимог посилається на те, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

       Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що в матеріалах справи є розрахунок заборгованості, який чітко відображає суму заборгованості та виписки по рахунку, що є первинними бухгалтерськими документами.

       Відповідачем не спростована і та обставина, що ним провадились сплати по даному кредиту, що зазначається у розрахунку та виписках, а тому якщо дії позичальника вчиняються на виконання зобов`язань відповідно такі зобов`язання ним визнані. Твердження відповідача про те, що заявлені вимоги не підтверджуються доказами, є безпідставними.

       Посилається на те, що ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначається, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних ним умов кредитування. Відповідач підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

        ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

       Посилається на те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду є незаконним у частині задоволення позовних вимог на суму 164032,22 грн. у зв`язку із неправильною оцінкою доказів, які знаходяться у справі.

       Зазначає, що в матеріалах справи є документи, а саме, оферта на укладення угоди про надання кредиту № 491031426 від 07.08.2020 року та акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 491031426 від 07.08.2020 року, однак відсутні докази про укладення договору про споживче кредитування.

       Посилається на те, що оскільки суд дійшов висновку про відсутність споживчого кредиту, то наслідком мала бути відмова у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. АТ "Сенс Банк" не надав доказів укладення кредитного договору № 491031426 від 07.08.2020 року на спірну суму. Матеріали справи не містять вказаного договору, хоча суд та сторона витребовували його у позивача.

       Крім того, суд першої інстанції встановив, що АТ "Сенс Банк" укладав оферту та акцепту з метою повернення заборгованості ОСОБА_1 за іншим кредитним договором, а саме договором № 631133078 від 19.03.2019 року, однак укладення оферти та акцепту не означає здійснення реального фінансування та закриття того чи іншого зобов`язання, а вказує лише на намір. Усі докази у справі підтверджують те, що жодних коштів АТ "Сенс Банк" за зобов`язаннями ОСОБА_1 не сплачував.

       Відзиви у визначений судом термін від сторін не надійшли.

       Під час розгляду справи в апеляційному суді представник АТ “Сенс Банк” підтримав свою апеляційну скаргу в межах її доводів. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення.

       Представник ПАТ “АТ Укргазбанк” апеляційної скарги ОСОБА_1 не визнав.

       Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу АТ “Сенс Банк” слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

       Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

       Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

       Рішення суду першої інстанції відповідає таким вимогам не у повній мірі.

       З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся із офертою пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №491031426, у якій зазначив, що він, як позичальник пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі-Угода). Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», що укладений між ним та Банком.

       Відповідач зазначив про умови для укладення угоди, а саме: тип кредиту – «Кредит готівкою»; «сума кредиту» - 234089,41 грн.; «процента ставка, %річних» - 39,90%, тип ставки – фіксована; «Строк кредиту»-36 міс. У пункті 2 зазначеної пропозиції ОСОБА_1 вказав дату повернення кредиту – 10.08.2023 року, а також у пункті 3 вказав, що кредит просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором №631133078 від 19.03.2019 року, розмір 234089,41 грн.; спосіб видачі – переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714. Підписанням даної оферти відповідач зазначив, що надає власну згоду Банку на передачу до кредитного реєстру НБУ інформації у випадках, обсязі, строки та порядку, передбачених чинним законодавством України, а також підтверджує, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; - із нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; - з інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці Банку. В додатку №1, що є невід`ємною частиною Угоди відповідач пропонував визначити: -детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; - графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; - сум комісійної винагороди та інших платежів за Угодою.

        ОСОБА_1 07.08.2020 року звернувся із клопотанням на адресу Голови правління АТ «Альфа Банк» у якому зазначив, що у нього за період з 16.03.2020 року по 07.08.2020 року утворилась прострочена заборгованість за акцептом/офертою №631133078 в розмірі 234089,41 грн. у зв`язку із карантином та не має можливості оплатити суму заборгованості повністю та вчасно. Відтак, просив укласти із ним договір про реструктуризацію заборгованості в сумі 234089,41 грн. строком на 36 місяців. Обравши термін кредиту, дату погашення та суму щомісячного платежу, зі свого боку зобов`язується у термін та в розмірах, встановлених договором реструктуризації, здійснювати погашення кредиту щомісяця (згідно графіку).

       Цього ж дня, АТ «Альфа-Банк» в особі Голови правління прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту №491031426 від 07.08.2020 року, підписавши акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №491031426.

       Крім цього, 07.08.2020 року сторонами було складено та підписано паспорт споживчого кредиту, а також графік платежів та розрахунок споживчого кредиту та процентної ставки, відсотків річних — 39,90%, реальної річної процентної ставки, відсотків річних - 48,05% з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, у якому було передбачено щомісячний платіж у розмірі 11248,42 грн. на період з 10.09.2020 року по 10.08.2023 року.

       07.08.2020 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Підписанням зазначеного акцепту, ОСОБА_1 у пункту 2.1.1. підтвердив акцепт публічної пропозиції на укладення договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни – за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі).

       В пункті 2.1.2 відповідач підтвердив, що в день підписання цього Акцепту отримав примірних договору та всіх додатків до нього; ознайомлений з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття, використання та закриття рахунків, а також надання та користування іншими послугами Банку згідно із Договором, а тому числі, ознайомлення зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, також йому відомо про те, що рахунки відкриті на підставі договору забороняється використовувати для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності; на момент підписання цього Акцепту він отримав згоду осіб, щодо яких АТ «Альфа-Банк» може здійснювати обробку персональних даних, в тому числі, але не виключно даних про контактну особу для зв`язку, дружину/чоловіка, довірену особу, на обробку АТ «Альфа-Банк» їх персональних даних; надав Банку доручення на здійснення договірного списання коштів у визначених договором випадках та порядку з будь-яких рахунків, що будуть відкриті йому на підставі договору, а у випадку відсутності або недостатності коштів на будь-якому з рахунків, що будуть відкриті на його ім`я на підставі договору у валюті, що відповідає валюті зобов`язання, доручає здійснювати продаж списаної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку та на умовах, передбачених договором.

       У пункті 2.1.5 відповідач прийняв пропозицію Банку на використання його електронного підпису (ЕП) зразок якого наведений в договорі, чи будь-якого іншого аналогу власноручного підпису, що передбачений договором для вчинення будь-яких правочинів та/або підписання будь-яких документів, підписання яких згідно з умовами договору можливе з використанням ЕП та /або будь-якого іншого аналогу власноручного підпису.

        АТ «Альфа Банк» на виконання укладеного договору було перераховано на рахунок, який було відкрито відповідачу в АТ «Альфа-Банк», кошти в розмірі 234 089,41 грн., як повернення заборгованості за раніше укладеним кредитним договором №631133078 від 19.03.2019 року.        

       Як вбачається із виписки по особових рахунках відповідача, що є первинними банківськими документами, наданих позивачем за період з 07.08.2020 року по 06.10.2021 року, відповідач ОСОБА_1 погодився із укладеним договором споживчого кредитування №491031426 від 07 серпня 2020 року та погашав заборгованість за ним шляхом внесення коштів на рахунки позивача на загальну суму 70056,78 грн.

       Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що відповідач, в порушення умов зазначеного договору, свої зобов`язання належним чином не виконував, в результаті у нього станом на 06.10.2021 року утворилась заборгованість по тілу кредиту та відсотках у розмірі 264 348,51 грн., а саме: за кредитом – 211490,04 грн., за відсотками 52858,47 грн. Тобто, позивач просив достроково стягнути із відповідача всю суму непогашеного кредиту, а також відсотків за корстування кредитом по 06.10.2021 року.

       Вирішуючи спір судом не взято до уваги твердження АТ "Сенс Банк" про те, що між сторонами було укладено договір про надання ОСОБА_1 споживчого кредиту, оскільки, виходячи із характеру спірних правовідносин, поняття “споживчого кредиту”, яке зазначено банком у акцепті пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №491031426, як "повернення заборгованості за кредитним договором №631133078 від 19.03.2019 року" , на думку суду, не відповідало поняттю споживчого кредиту. Разом із тим, відповідачу позивачем фактично було надано кошти у розмірі 234089,41 грн. із встановленням Графіку щомісячних періодичних платежів, який було ним підписано, а тому із відповідача слід стягнути 164032,22 грн, що становить різницю між виданим кредитом 234089,41 грн. та 70056,78 грн., сплачених відповідачем.

       Колегія суддів не може у повній мірі погодитися із таким висновком суду.

       Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

       В силу вимог ч.1, 2 ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

       Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних пропозицій умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

       Згідно із частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

       За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

       Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055

ЦК України).

       Згідно з абз. 1 ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

       Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

       Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

       В силу вимог ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договору залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

       Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на момент винекнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

       В силу вимог п.11 ч.1 ст.1 зазначеного Закону, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

       В силу вимог ч.4 ст.6 Закону України «Про споживче кредитування, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, перед укладенням договору про споживчий кредит кредитний посередник повинен надати споживачу в письмовій формі інформацію про: 1) своє найменування (прізвище, ім`я, по батькові) та місцезнаходження; 2) державну реєстрацію (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб); 3) те, чи є кредитний посередник кредитним брокером чи кредитним агентом, сферу власних повноважень; 4) найменування кредитодавця (кредитодавців), в інтересах якого (яких) діє кредитний посередник; 5) перелік послуг, які пропонує кредитний посередник; 6) розмір винагороди (комісійного збору) чи іншої плати за послуги кредитного посередника.

       Відповідно ст.9 зазначеного Закону у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.

       В силу вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

       Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції чинній на момент укладення спірного правочину, передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

       З обставин, встановлених у даній справі вбачається, що сторони договору у переддоговірному порядку узгодили всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, що вбачається із наданих суду:

- оферти ОСОБА_1 на укладення угоди про надання кредиту №491031426 від 07.08.2020 року, направленої АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту де відповідач зазначив про умови для укладення угоди, а саме: тип кредиту – «Кредит готівкою»; «сума кредиту» - 234089,41 грн.; «процента ставка, %річних» - 39,90%, тип ставки – фіксована; «Строк кредиту»-36 міс. У пункті 2 зазначеної пропозиції ОСОБА_1 вказав дату повернення кредиту – 10.08.2023 року, а також у пункті 3 вказав, що кредит просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором №631133078 від 19.03.2019 року, розмір 234089,41 грн.; спосіб видачі – переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714. Підписанням даної оферти відповідач зазначив, що надає власну згоду Банку на передачу до кредитного реєстру НБУ інформації у випадках, обсязі, строки та порядку, передбачених чинним законодавством України, а також підтверджує, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; - із нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; - з інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці Банку. В додатку №1, що є невід`ємною частиною Угоди відповідач пропонував визначити: -детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; - графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; - сум комісійної винагороди та інших платежів за Угодою.

- клопотання ОСОБА_1 від 07.08.2020 року на адресу Голови правління АТ «Альфа Банк» у якому зазначив, що у нього за період з 16.03.2020 року по 07.08.2020 року утворилась прострочена заборгованість за акцептом/офертою №631133078 в розмірі 234089,41 грн. у зв`язку із карантином та не має можливості оплатити суму заборгованості повністю та вчасно. Відтак, просив укласти із ним договір про реструктуризацію заборгованості в сумі 234089,41 грн. строком на 36 місяців. Обравши термін кредиту, дату погашення та суму щомісячного платежу, зі свого боку зобов`язується у термін та в розмірах, встановлених договором реструктуризації, здійснювати погашення кредиту щомісяця (згідно графіку).

- прийняття АТ «Альфа-Банк» в особі Голови правління прийняло пропозиції ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту №491031426 від 07.08.2020 року, шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №491031426.

       - паспорту споживчого кредиту від 07.08.2020 року. підписаного сторонами, а також графіком платежів та розрахунком споживчого кредиту та процентної ставки, відсотків річних — 39,90%, реальної річної процентної ставки, відсотків річних - 48,05% з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, у якому було передбачено щомісячний платіж у розмірі 11248,42 грн. на період з 10.09.2020 року по 10.08.2023 року.

       - Анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 07.08.2020 року, підписаного ОСОБА_1 . Підписанням зазначеного акцепту, ОСОБА_1 у пункту 2.1.1. підтвердив акцепт публічної пропозиції на укладення договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни – за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі).

        АТ «Альфа Банк» було перераховано на рахунок, який було відкрито відповідачу на виконання укладеного договору кошти в розмірі 234089,41 грн., які згідно із умовами договору були направлені на повернення заборгованості за раніше укладеним кредитним договором №631133078 від 19.03.2019 року, за яким зобов`язання відповідача були виконані таким чином.        

        Відповідач ОСОБА_1 погодився із укладеним договором споживчого кредитування №491031426 від 07 серпня 2020 року та погашав заборгованість саме за цим договором шляхом внесення коштів на рахунки позивача на загальну суму 70056,78 грн., як вбачається із виписки по особових рахунках відповідача за період з 07.08.2020 року по 06.10.2021 року, що є первинними банківськими документами і належними та допустимими доказами у справі.

       За таких встановлених у справі обставин, суд припустився помилки у висновках, що договір споживчого кредиту між сторонами не було укладено.

       Апеляційний суд вважає достатньо обгрунтованими доводи АТ “СенсБанк” про існування як договірних відносин між сторонами так і неналежне виконання договору №491031426 від 07 серпня 2020 року відповідачем.

       Враховуючи наведене, неспроможними є твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про відсутність як самого договору споживчого кредитування між ним та АТ “СенсБанк”, так і порушення ним зобов`язань за цим договором.

       Однак, апеляційний суд не може погодитися із доводами позивача щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

       Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

       Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

        Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

       За вимогами статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

       Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

       Згідно із погодженим у двосторонньому порядку та підписаним сторонами графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг ОСОБА_1 повинен був здійснювати погашення кредиту за спірним кредитним договором рівними платежами — по 11248,42 грн до 31 числа кожного місяця по 10 серпня 2023 року включно.

       Пред`являючи позов, банк зазначив, що станом на 06.10.2021 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість у розмірі 264348,51 грн., а саме: за кредитом – 211 490,04 грн., за відсотками 52858,47 грн.

       Тобто, позивачем було заявлено про зміну умов кредитування та дострокове стягнення всієї суми тіла кредиту та процентів за користування кредитом на час розрахунку, однак сторонами не було узгоджено порядок дострокового повернення суми кредиту і умовами договору така процедура не встановлена.

       Разом з тим, позивачем не надано доказів щодо направлення позичальнику ОСОБА_1 повідомлення про необхідність дострокового погашення суми кредиту.

       В суді апеляційної інстанції представником АТ “СенсБанк” Панченком Д.В. підтверджено, що банк не направляв позивачу вимог про дострокове повернення всієї суми.        

       З урахуванням поданих банком доказів — розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитом, виписок по рахунку позичальника ОСОБА_1 , графіку платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг за період з 10.09.2020 року по жовтень 2021 року сума тіла кредиту, яка підлягала до стягнення за графіком становила 157477,88 грн; відсотки за цей же період - 52858,47 грн., що разом становить 210336,35 грн.

       Як встановлено апеляційним судом, відповідачем сплачено на погашення кредитної заборгованості 70056,78 грн, тому до стягнення підлягає 140279,57 грн (210336,35 грн. -70056,78 грн).

       Згідно п.3; п.4 ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

       Відповідно до ч.2 ст.376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

       Зважаючи на викладене, апеляційні скарги Акціонерного товариства «Сенс Банк» та відповідача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року підляє до скасування з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 140279 грн 57 коп. заборгованості за кредитним договором №491031426 від 07 серпня 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

       Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, судовий збір, понесений позивачем за розгляд справи, пропорційно до задоволених вимог: в суді першої - 1402 грн 79 коп та апеляційної інстанції — 2104 грн 19 грн, а на загальну суму - 3506 грн 98 коп підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

       Керуючись ст.ст. 262, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" та ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Іщук Костянтин Валентинович, задовольнити частково.

       Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року скасувати.

       Ухвалити нове судове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

       Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (ЄДРПОУ 23494714, 03150 м.Київ, вул.Велика Васильківська,100 ) 140279 грн 57 коп заборгованості за кредитним договором №491031426 від 07 серпня 2020 року та 3506 грн 98 коп судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

       У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2023 року.

    Головуючий         Дикун С.І.

Судді:                                                         Гірський Б.О.

                                                                                Костів О.З.