Справа № 2-а-7/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

суддя Юзьвяк Б.Г.,

при секретарі судового засідання Свирида М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції, Головного Управління Державного казначейства України у Рівненській області про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову позивач посилається на слідуючі доводи. 16 квітня 2010 року Дубенським міськрайонним судом винесено постанову, якою рішення, дії, та бездіяльність посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради визнано протиправними, стягнуто на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну та моральну шкоду. 13.07.2010 року Дубенським міськрайонним судом видано виконавчий лист.

20.07.2010 року заявник рекомендованим листом надіслав до відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції заяву, в якій просив - прийняти виконавчий лист до виконання, відкрити виконавче провадження та надіслати йому копію постанови, стягнути з відповідача стягнуту шкоду. Однак у встановлені законом терміни відповіді ОСОБА_1 з відділу ДВС не отримав.

14 серпня 2010 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відділу ДВС, з аналогічними вимогами. Враховуючи економічний стан у державі, до заяви долучив у конверт з марками для надання відповіді рекомендованим листом. Однак і на друге звернення відповіді у встановлені законом терміни надано не було.

Відповідь на свої заяви ОСОБА_1 отримав лише 08.10.2010 року.

Тому ОСОБА_1 вважає що дії та бездіяльність посадових осіб відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції є неправомірними і є проявом неповаги до його громадянських прав.

Ненадання відповіді на два його звернення суперечить вимогам Закону України "Про звернення громадян", та ст.40 Конституції України. Вищезазначені дії та бездіяльність відділу ДВС призвели до завдання позивачеві матеріальної шкоди в розмірі 30 грн., та моральної шкоди, яку позивач оцінює в 1000 грн.

Крім того позивач зазначає, що відповідно до ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними повноважень.

Тому позивач просить визнати бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції - протиправною, стягнути з Головного Управління Державного Казначейства України у Рівненській області завдану йому матеріальну шкоду в розмірі30 грн., та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, з підстав, викладених в позовній заяві. Доповнив, що 20.07.2010 року подав заяву і виконавчий лист, та просив відділ ДВС надіслати йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Але такого документа не отримав. 14.08.2010 року, не діждавшись відповіді, повторно звернувся до відділу ДВС із заявою і аналогічним проханням. При цьому ще й вложив конверт вже заадресовний на свою адресу з марками, щоб відповідь було надіслано рекомендованим повідомленням. Але і на цей раз відповіді не отримав. Відповідь з відділу ДВС отримав лише 08.10.2010 року. Через таке нехтування зверненнями та його громадянськими правами позивач зазнавав нервових стресів, відчував підвищення артеріального тиску, у зв'язку з чим погіршувався його стан здоров'я, він змушений був звертатися до лікаря. Моральна шкода полягає для нього також у хвилюванні і стресах через втрату часу на підготування звернень, необхідних документах до суду, ходіння по поштових та банківських установах. Навіть до суду відповідач ухиляється з'явитися і всіляко затягує розгляд справи. Таку моральну шкоду позивач оцінює в 1000 грн.

Представник позивача доповнила, що відділом ДВС було порушено Конституцію України, та Закон України "Про звернення громадян" щодо надання відповіді позивачу у встановлені законом терміни. Через ці звернення, листування, сплату поштових розходів позивач поніс матеріальну шкоду в розмірі 30 грн. В судовому засіданні представник позивача збільшила позовні вимоги щодо матеріальної шкоди до 46 грн. 59 коп., включивши сюди і почтові витрати по зверненню до апеляційної інстанції.

Перший відповідач по справі відділ Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції не з'явився до суду повторно без поважних причин. Подано заяву про перенесення слухання справи на інший день у зв'язку з тим, що інтереси держави по даній справі буде представляти Дубенська міжрайонна прокуратура. Дане клопотання визнано судом безпідставним, через те, що на день розгляду справи, яка в провадженні суду з жовтня 2010 року не надійшло ніяких заяв, чи документів про участь прокуратури у цій справі, та про причини відкладення справи зі сторони прокуратури, якщо б таке волевиявлення про участь у справі мало місце.

Представник другого відповідача, Головного Управління Державного Казначейства України у Рівненській області - позову не визнав, та пояснив наступне. Позивачем не доведено, що діями чи бездіяльністю казначейства як самостійної юридичної особи позивачу спричинено якусь шкоду. Що стосується матеріальної шкоди, то позивач включив до неї у судовий збір і почтові витрати на пересилання кореспонденції, які не можуть розцінюватись як матеріальна шкода, а відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи і питання розподілу їх вирішується судом при постановлені рішення по справі. Крім того щодо збільшення позовних вимог позивач відповідно до ст.137 КАС України повинен був подати письмову заяву, чого ним в судовому засіданні не виконано. І щодо моральної шкоди, то на думку представника відповідача позивач не довів, якими ж діями казначейства позивачу заподіяно моральної шкоди чому він таку шкоду оцінює саме в 1000 грн. Також є сумнівними докази позивача щодо погіршення стану здоров'я через звернення до відділу ДВС, виявлення у нього гіпертонії через ці звернення, оскільки така хвороба в даний час буває і в молодих людей через будь які незначні хвилювання та стреси сторонньої дії.

Вислухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено наступне. 20.07.2010 року ОСОБА_1 направив до відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції заяву з виконавчим листом від 13.07.2010 року. В цій заяві просив прийняти виконавчий лист до виконання, відкрити виконавче провадження на надіслати йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження. (а.с.7 і 7-зворот.)

Не отримавши належного реагування на свою заяву про відкриття виконавчого провадження, 14.08.2010 року ОСОБА_1 направив до відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції заяву, де повідомляв, що ним надіслано виконавчий лист, однак ні копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ні відповіді не отримано. Тому просив терміново надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому надав конверт для надіслання такої постанови рекомендованим повідомленням. (а.с.6 і 6-зворот).

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що відповідь на свої заяви отримав лише 08.10.2010 року.

Задовільняючи позовні вимоги частково суд виходить зі слідуючих міркувань.

За змістом ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обнгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надіславши виконавчий лист, та заяву про прийняття цього виконавчого листа до виконання і відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 сподівався на вирішення цього питання відповідно до вимог закону.

Так відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Частина 5 цієї статті визначає, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу.

Цих вимог посадовими особами відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції виконано не було, копії постанови про відкриття виконавчого провадження позивач не отримав.

Не отримавши відповіді на свою заяву про відкриття виконавчого провадження, позивач 14.08.2010 року звернувся до відділу з вимогою надання відповіді на його заяву.

За змістом ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування в службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" (в редакції 1996 року) звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення,- невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

В даному випадку йдеться лише про надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, чи реагування посадової особи, як вирішено питання позивача щодо його виконавчого листа. На думку суду таке звернення не потребує якогось додаткового вивчення, отже відповідь на нього мала бути б надана у п'ятнадцятиденний строк з дня його надходження.

За змістом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність дій, бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач - відділ ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції на довів в суді, що посадовими особа відділу було відкрито виконавче провадження у 3- денний строк з дня надходження виконавчого документа, так і надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 14.08.2010 року, у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження звернення.

За твердженням ОСОБА_1 відповідь на свої звернення він отримав лише 08.10.2010 року.

Отже в данному випадку мало місце порушення Закону України "Про звернення громадян".

І відповідно до ст.25 Закону України "Про звернення громадян" орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина відшкодовують йому завдані матеріальні, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати у зв'язку з виїздом розгляду скарги на вимогу відповідного органу і втрачений за цей час заробіток.

Отже за змістом цієї норми збитки відшкодовуються не державою, а саме тим органом, яким, чи посадовою особою якого прийнято неправомірне рішення щодо звернення громадянина.

На думку суду застосування ст.56 Конституції України можливе коли порядок такого відшкодування передбачений державою у спеціальній нормі, як наприклад у Законі України "Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, прокуратури слідства і суду". а не за дії всіх абсолютно посадових та службових осіб, що знаходяться на державінй службі

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення якихось коштів з Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області є безпідставними.

До відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції крім вимог про визнання його бездіяльності неправомірною позивач не заявляє, тому і позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції, Головного Управління Державного казначейства України у Рівненській області про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, задоволити частково.

Визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції - протиправною.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня проголошення до Житомирського апеляційного суду, через Дубенський міськрайонний суд.

У випадку неподання апеляційної скарг постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції.

Суддя: