П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(скорочене провадження)

28 грудня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суддя: Юзьвяк Б.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України №2195 –ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Відповідно до ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але за період 2009-2010 роки така допомога позивачці виплачувалась не в повному розмірі.

Так Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", і "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинялась.

Позивачка вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 та від 22 травня 2008 року за №10 –рп/2008 у справі 28/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними, норми Законів України "Про державний бюджет України на 2007 рік", і "Про державний бюджет України на 2008 рік", якими було зупинено дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 та від 22 травня 2008 року за №10 –рп/2008 у справі 28/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними, норми Законів України "Про державний бюджет України на 2007 рік", і "Про державний бюджет України на 2008 рік", якими було зупинено дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно із ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивачка просить стягнути на її користь суми невиплаченої державної допомоги з врахування того розміру, що виплатили і з врахуванням того розміру, що мав виплачуватись, за 2009 рік та з січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Позивачка в судове засідання не з"явилась, та просила щоб справа була розглянута за її відсутності.

Відповідач подав до суду заперечення до позову .

За змістом п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг розглядаються в скороченому провадженні, без участі позивача та відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідучого висновку. Положення щодо реалізації конституційного права громадян, що набули статусу дітей війни, основи їх соціального захисту і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".

Так ст.6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Сторонами не оспорюється, що позивачка має статус дитини війни. А отже у позивачки є право на призначення їй державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Але суд звертає увагу на слідуючі обставини.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року дію ст..6 Закону України"Про соціальний захист дітей війни" було знову зупинено. Але рішенням Конституційного Суду України у справі №10 рп/2008 від 22 травня 2008 року знову визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Отже зважаючи на положення ч.2 ст.152 Конституції України позивачка має право на підвищення пенсії відповідно до змісту ст. ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з часу визнання неконституційною норми про зупинення дії цієї статті, тобто з 22 травня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на те, що законом не визначено, які органи повинні здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни не можуть бути прийняті судом. Так відповідно до підпункту 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати) відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач не діяв відповідно до чинного законодавства і не нараховував позивачу належну їй доплату до пенсії як дитині війни, у зв’язку з чим порушене право позивача підлягає захисту. В 2009 та 2010 роках дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась, отже виплати повинні бути нараховані і проведені відповідно до змісту цієї норми.

І щодо строку давності. За змістом ч.2 ст.87 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» суми пенсій не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким часом. Суд рахує що саме цим Законом регулюється призначення і виплата пенсій пенсіонерам, і ця норма підлягає застосуванню в даному випадку. Законом

"Про соціальний захист дітей війни" передбачено лише щомісячна державна соціальна

допомога до пенсії (надбавка). Виплати носять щомісячний характер, так і порушення носить триваючий характер, тому ст.100 КАС України застосувати не можна.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач не діяв відповідно до чинного законодавства і не нараховував позивачу належну йому доплату до пенсії як дитині війни, у зв’язку з чим порушене право позивача підлягає захисту.

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі по не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі нарахувати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за період з січня 2009 року по грудень 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з врахуванням уже виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд в 10 денний строк з дня проголошення постанови.

У випадку неподання апеляційної скарги 10 денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції

Суддя :