Воловецький районний суд Закарпатської області

смт. Воловець, вул. Зарічна, 1, 89100, (03136) 2-23-42

Воловецький районний суд Закарпатської області в cкладі: головуючого- судді Конепуда В.І., при секретарі Голінка Л.L, без участі сторін, розглянувши на попередньому судовому засіданні в смт. Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціапьної допомоги "дітям війни", -

установив:

27.07.20 10 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області в якому просить постановити рішення, яким зобовzзати відповідача нарахувати і виплатити на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну соціальну грошову допомогу за 2007-2010 роки.

Позивач мотиву' вимоги тим, що він явля'ться дитиною війни, а відповідно до ст.б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2010 рр. позивачу виплачувалася не в повному обсязі, а тому змушений звернутись до суду.

Позивач подав в суд заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно

повідомивши, що заявлені позовні вимоги підтриму' повністю.

Відповідач позов заперечив повністю, подавши заяву про розгляд справи у відсутності представника та письмове заперечення з такою позиціею. Виконання вимог ст. 6 Закону покладено на відповідача без відповідного нормативно-правового врегулювання. Оскільки ст.З Закону передбача' фінансування надбавки до пенсії як соціапьної допомоги з державногобюджету відповідач не мае виплачувати суму, зазначену у позові, бо не мае нормативного врегулювання. Окрім цъого, відповідач вважае, що позивач пропустив строк звернення до суду встановлений ст.257 ЦК України.

3'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підляга' до часткового задоволення з наступник підстав.

Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Статгею 6 Закону України «Про соціапьний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуеться замість пенсії, підвищуеться на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія вказаної статті зупинена.

Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 4 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідае Конституції України п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , з врахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верковного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.б5 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз'яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їк окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня уквапення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 71 закону "Про державний бюджет України на 2009 рік" КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютник сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачае встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір: мінімальної заробітної плати. Відповідно, їі дія не поширюється на спірні відносини, оскільки­розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом "Про соціальний закист дітей війни", залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячнога грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм закону "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім цього, дію ст. б Закону також не зупинено і в 2010 році, оскільки ЗУ "Про державни бюджет України на 2010 рік" Верховною Радою України не прийнятий, а тому відповідач зобов'язаний проводити нараковування до пенсії особам, які мають статус "дитина війни", відповідно до вимог ст. 6 закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, натомість останній проводить доплату в розмірі 10 °/о.

Пільга, передбачена ст. 6 Закону, по суті е надбавкою до пенсії особам які досягли пенсійного віку. Тому з врахуванням наведеної норми закону, ст. 64 Конституції України суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності по зверненню до суду за захистом своїх порушеник прав, встановлений ст. 257 ЦК України.

Відтак, вимоги позивача підлягають до задоволення - в частині зобов'язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 °/о мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р року по 31.12.07 р., з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р. включно, з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно та з 01.01.2010 р.по 27.07.2010 р. ;

Окрім цього, згідно ст.б п.2 ЗУ "Про статус гірських населеник пунктів в Україні" від 15.02.1995 р. " №56/95, позивачу при нарахуванні та виплаті вищезазначеної недоплачено, соціальної допомоги слід збільшити розмір такої на 20 °/о, оскільки позивач проживає в гірському населеному пункті України, що підтверджено відповідними посвідченнями у справі.

Враковуючи наведене, суд вважае, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати у виді витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 37 грн., слід стягнути з відповідачі

на користь позивача на підставі ч.1 ст. 88 Ц1цС України. Натомість, судові витрати у виді держмита в розмірі 3 грн. 40 коп. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки останній звільнений від сплати такого згідно п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215 ЦГІІС України , ст.152 ч. 2 Конституц України, Законом України « Про соціальний захист дітей війни»,Закону України "Про Державни й бюджет України на 2007 рік", рішення Конституційного Суду України від 09.07.07р. № 6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 09.07.2007 р,. по

31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з 01 .01.2009 року по 27.07.2010 року включно, підвищення пенсії в розмірі 30°/о мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.б Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст.28 3У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», ЗУ "Про статус гірських населен пунктів в Україні" та раніше виплачених сум у цей період

У задовольненні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з УПФУ в Воловецькому районі на користь позивача ОСОБА_1 судові витра у виді витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.

Копію рішення надіслати сторонам.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: Конепуд В.І.