№2-2073/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Федчишен С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс», третя особа ОСОБА_2 про визнання право чинів недійсними та відшкодування збитків ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Житловий Альянс», третя особа ОСОБА_2 про визнання право чинів недійсними та відшкодування збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, позивач зі своїм чоловіком ОСОБА_2 16.03.2007 р. зареєструвала шлюб, проте ще починаючи з 25.11.2005 р. позивач перебувала з ним у фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу, що підтверджується рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 10.11.2008 р. 13.07.2006 року її чоловік ОСОБА_2 уклав з відповідачем договір № 008351 відповідно до якого відповідач зобов'язався надати послуги, спрямовані на придбання товару її чоловіком (п. 2.1 договору), а чоловік згідно зі ст. 3 договору взяв на себе зобов'язання сплатити одноразовий платіж в розмірі 5400 грн. (додаток №1) та щомісячно сплачувати чистий платіж в розмірі 833,33 грн. (додаток №1). На підставі договору №008351, ОСОБА_2 сплачено на користь відповідача реєстраційний платіж в розмірі 5400 грн. та щомісячний платіж в розмірі 3333,32 грн. 26.09.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Житловий Альянс» була укладена ще одна подібна угода за №007766, з додатками № 1 та №2, згідно яких ОСОБА_2 сплатив на користь відповідача реєстраційний платіж в сумі 1800 грн.
Отже, на виконання угод № 008351 та № 007766 ОСОБА_2 сплатив відповідачеві усього 10533,32 грн. Розмір внесених коштів свідчить про те, що вищевказані угоди виходять за межі дрібних побутових. Дані кошти були взяті ОСОБА_2 з сімейного бюджету, таким чином вони згідно п.2 ст. 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згоду на розпорядженням майном ні як співвласник спільної власності (коштів з сімейного бюджету), ні як дружина особи, яка вчиняє правочин, позивач чоловіку не надавала.
Вчиненням вищевказаних угод позивачу були нанесені збитки, а саме збитки, завдані інфляцією в розмірі 6003,99 грн. Крім того, позивач вважає, що в порядку ст. 625 ЦК України відповідач за користування коштами за період з 26.09.2006 р. до дати подання позову повинен сплатити на її користь три проценти річних, що відповідно складає 737,24 грн.
Внаслідок того, що вищевказані угоди між її чоловіком та відповідачем були укладені без її на те згоди, а через те і кошти, (які планувала витратити на інші потреби) були отримані відповідачем без погодження з позивачем, дана обставина стала причиною частих конфліктів в сім'ї. Позивач втратила душевний спокій та внутрішню рівновагу, а тому вважає, що таким чином відповідачем була нанесена їй немайнова шкода, яку вона оцінюю у розмірі 5000 грн. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, надавши пояснення в їх обґрунтування аналогічні з викладеними у позові та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1. підтримав та просив суд їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності суд, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
10.11.2008 р. рішенням Староміського районного суду м. Вінниці встановлено факт перебування у шлюбі з 25.11.2005 р. по 16.03.2007 р. громадянки ОСОБА_1 з громадянином ОСОБА_2 (а. с. 8).
13.07.2006 р. між ТОВ «Житловий Альянс» та ОСОБА_2 укладено договір №008351, предметом якого є надання ОСОБА_2 системи послуг спрямованих на придбання товару зазначеного в додатку №1 до даного договору через систему «Альянс», опис якої відображено в умовах діяльності системи «Альянс» (додаток №2 до даного договору) (а. с. 9-12).
Відповідно до умов договору №008351 ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання сплатити одноразовий реєстраційний платіж передбачений додатком №1 в розмірі 5400 грн. та щомісячно сплачувати чистий платіж в розмірі 833,33 грн.
26.09.2006 р. між ТОВ «Житловий Альянс» та ОСОБА_2 укладено договір №007766, предметом якого є надання ОСОБА_2 системи послуг спрямованих на придбання товару зазначеного в додатку №1 до даного договору через систему «Альянс», опис якої відображено в умовах діяльності системи «Альянс» (додаток №2 до даного договору) (а. с. 13-16).
Відповідно до умов договору №007766 ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання сплатити одноразовий реєстраційний платіж передбачений додатком №1 в розмірі 1800 грн. та щомісячно сплачувати чистий платіж в розмірі 277,78 грн.
Судом при розгляді справи встановлено, що на підставі договору №008351 ОСОБА_2 були сплачені на користь ТОВ «Житловий Альянс» реєстраційний платіж в розмірі 5400 грн. та щомісячний платіж в розмірі 3333,32, що підтверджується квитанціями №2 від 13.07.2006 р. та №351 від 22.09.2006 р. На підставі договору №007766 ОСОБА_2 сплатив на користь ТОВ «Житловий Альянс» реєстраційний платіж в розмірі 1800 грн., що підтверджується квитанцією №30 від 26.09.2006 р. Зазначені кошти були взяті ОСОБА_2 з сімейного бюджету, які є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.2 ст. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Згідно ч.2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
В ч.4 ст.369 ЦК України визначено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності повноважень у співвласника, який вчинив правочин.
Враховуючи те, що згоди на укладення договорів №008351 від 13.07.2006 р. та №007766 від 26.09.2006 р. з ТОВ «Житловий Альянс» ОСОБА_1. своєму чоловіку ОСОБА_2 не давала, розмір реєстраційних та щомісячних платежів на виконання угод становить 10533,32 грн., що свідчить про те, що вищевказані угоди виходять за межі дрібних побутових угод, суд приходить до переконання, що їх укладання здійснено з порушенням норм чинного законодавства та прав позивача, в зв’язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України наявні підстави щодо визнання укладених договорів №008351 від 13.07.2006 р. та №007766 від 26.09.2006 р. з ТОВ «Житловий Альянс» недійсними.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно ч.2 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи законодавчі вимоги, суд вважає, що відповідач має сплатити позивачу суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за період користування коштами з 26.09.2006 р. до дня звернення позивача до суду, які згідно розрахунку позивача становлять 6741,23 грн. (а. с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Враховуючи те, що позивачем не обґрунтована сума оціненої в 5000 грн. заподіяної їй моральної шкоди, суд беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, які перенесла ОСОБА_1., а також вимоги розумності та справедливості вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2000 гривень.
В силу положень ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 61, 65 СК України, ст.ст. 203, 215, 369, 625, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 81, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір №008351 від 13.07.2006 року укладений між ТОВ «Житловий Альянс» та ОСОБА_2.
Визнати недійсним договір №007766 від 26.09.2006 року укладений між ТОВ «Житловий Альянс» та ОСОБА_2.
Стягнути з ТОВ «Житловий Альянс» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 17274,55 грн. та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 272,74 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
В решті позову відмовити.
Решту судових витрат залишити за позивачем.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: