Справа № 2-1753/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого – судді Дзюба М.В.

при секретарі – Петрухіной Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій відповідача щодо відмови перерахунку йому державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, зобов'язання відповідача перерахувати йому державну та додаткову пенсію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 3 групи інвалідності, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 цього ж закону. Оскільки розміри призначених і виплачуваних її пенсій не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом, позивач 08.02.2010 року звернувся із заявою до відповідача про перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю на підставі ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач відмовився у добровільному порядку здійснити перерахунок, тому він змушений звертатися до суду для захисту своїх конституційних прав. Просив визнати дії УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області неправомірними по відмові проведення йому перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з 01.02.2010 року та зобов'язати відповідача відповідно ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” провести перерахунок державної пенсії із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії - 50% прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з 01.02.2010 року.

Позивач у письмовій заяві підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явися, просив розглянути справу за його відсутності, надіславши заперечення. В останніх прохав відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що пенсія виплачувалась згідно діючого законодавства.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області та є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується посвідченням серії А № 088098 (а.с.10), є інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія ДОН-02 № 046274 (а.с.12).

Листом від 17.02.2010року за № 2082/03 Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з огляду на відсутність законних підстав (а.с. 5-7).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в редакції до 01.01.2008 р. особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.3 ст.67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи з затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність виходячи з закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Ухвалюючи судове рішення у даній справі суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, п.16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи зазначене суд вважає необхідним визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати перерахувати позивачу основну та додаткову пенсію відповідно до вимог ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із того, що розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідно до приписів ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області із заявою про перерахунок пенсії 08. 02. 2010 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54,ч. 3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.02.2010 року.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.4 ст.45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 3, 7, 15, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

ПозовОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області по відмові проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплату основної та додаткової пенсії по ІІІ групі інвалідності з 01.02.2010 року у відповідності ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області з 1 лютого 2010 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії по ІІІ групі інвалідності із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Приморській районний суд м. Маріуполя протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Дзюба М.В.