В И Р О К

 

                      ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

 

 13 травня 2009  року Шевченківський районний суд м.Львова

 у складі : головуючого-судді                  Білінської Г.Б.

                 при секретарі                            Коваль Я.І.

                 за участю прокурора                Мота Р.Д.

                 та адвоката                           ОСОБА_2

розгляувнши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м.Львові кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця  м.Миколаєва, українця, гр. України,  з освітою середньою,  розлученого,  військовозобоВ”язаного,  проживаючого у м.Львові,АДРЕСА_1, непрацюючого, раніше не судимого,

•   по ст. 296 ч.4 КК України,

 

                                        в с т а н о в и в  :                                                                                                    

 

Підсудний  ОСОБА_1 14.10.2008 року близько 08 год. 45 хв., знаходячись в приміщенні 5-«А» класу СШ № 43, що за адресою м. Львів, вул. Масарика, 9, вчинив хуліганські дії, які відзначалися за своїм змістом особливою зухвалістю, і полягали у тому, що  він у присутності  учнів вказаного класу підійшов до малолітнього потерпілого  ОСОБА_3, безпричинно почав висловлювати до нього претензії з- приводу побиття його сина - учня цього ж класу ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_1  висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_3 в присутності інших малолітніх осіб,  схопив потерпілого  руками  за шию та кинув об дерев»яну шафу, після чого, витягнув із  кишені своєї куртки заздалегідь заготовлений іграшковий пістолет, який  направив  в область скроні  , а згодом живота малолітнього потерпілого ., тим самим погрожуючи йому, при цьому показавши свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві.  

   Допитаний у судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1  свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково  та суду  показав, що 13.10.2008, приблизно о 18.15 год., до нього на мобільний телефон зателефонувала його мати ОСОБА_5 та повідомила йому, про те, що 13.10.2008 року під час перерви між уроками, його син ОСОБА_4  був побитий його однокласниками, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Повернувшись ввечері додому, ОСОБА_5  та син в детальній формі розказали ОСОБА_1 про даний випадок, а саме про те, що його сина ОСОБА_4 побили три його однокласники, які наносили йому удари руками та ногами по тілу, а ОСОБА_3 наніс йому удар в область паху. Після побиття ОСОБА_4 весь вечір не спав та жалівся на болі в животі. На наступний день,  14.10.2008 року, підсудний вирішив піти в школу та з»ясувати всі обставини даного інциденту із його сином та  викладачами. 14.10.2008 року приблизно 08 год. 45 хв.,  він разом із сином ОСОБА_4 прийшли  в школу         № 43, де навчався його син,  піднялись  в приміщення 5 «А» класу. У класі він побачив декількох учнів, серед яких був і ОСОБА_3. Згадавши про те, що саме ОСОБА_3 вдарив його сина  ногою в пах, він втратив над собою контроль, підійшов до останнього, схопив його однією рукою за шию і відвів у кінець класу, до  шафи. Після чого витягнув із кишені своєї куртки іграшковий пістолет, який направив малолітньому ОСОБА_3 між ноги на підлогу і   попередив його про те, щоб він більше не чіпався до його сина. Після цього, він відпустив ОСОБА_3, заховавши іграшковий пістолет назад в кишеню  і вийшов із класу. Спеціально він  цей іграшковий пістолет не брав для  його застосування.  Пістолет він купив напередодні  для свого сина, але  забув його  віддати синові, і згадав про цей пістолет лише  коли вже знаходився у класі. Наміру застосоувати  його  до ОСОБА_3 не мав,  лише  його полякав. Вважає безпідставною кваліфікацію його дій за ч.4 ст.296 КК України,просить перекваліфікувати його дії на ч.1 ст.296 КК України  та закрити  справу на підставі  Закону України ”Про амністію”.

   

                  Крім часткового визнання вини підсудним , його винуватість  в скоєні інкримінованого злочину об»єктивно та повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

 

- показаннями  малолітнього потерпілого ОСОБА_3, який у судовому засіданні ствердив, що   13.10.2008 року, перед початком уроків в школу прийшов ОСОБА_4, який зайшовши в клас, почав дразнитися з усіма учнями школи та зачіпати дівчаток. Пізніше підійшов до парти, де лежав його портфель, почав копати ногами в нього. ОСОБА_3 зробив йому зауваження,  після чого ОСОБА_4 вдарив ногою його в живіт. В цей час до ОСОБА_4 підбігли хлопці, почали  тримали ОСОБА_4, він почав вириватися і впав на підлогу,після чого його ніхто вже не  чіпав.  На п»ятому уроці прийшла бабуся ОСОБА_4 в школу , підійшла до потерпілого ОСОБА_3 і пригрозила : «Ти не знаєш , з ким ти маєш справу» . 14 .10.2008 р. біля  08 год. 45 хв., коли ОСОБА_3 прийшов у клас,  ОСОБА_4 там не було. Приблизно через 10 хв. прийшов ОСОБА_4 разом із батьком. ОСОБА_1 закрив клас, наказав нікому із присутніх із класу не виходити , був дуже  злий і агресивний. Відразу  підійшов до нього і сказав: «чому ти чіпаєш мою дитину»,при цьому кілька разів виразився нецензурно. Після того схопив ОСОБА_3двома руками за грудки та кинув об дерев»яну шафу. Після цього ОСОБА_1 знову  підійшов до нього  і почав із кишені куртки   щось витягувати. Коли витягнув, то ОСОБА_3 побачив, що це пістолет. Батько ОСОБА_4 спочатку приставив  пістолет до скроні і   сказав : «рухнешся - вб»ю!», а потім  пістолет спрямував в область живота ,зробив вигляд ,що цілиться . Після цього прозвучав  звук,подібний на   вистріл. Потерпілий ствердив, що пістолет вважав справжнім, тому дуже налякався ,вважав,що  ОСОБА_1 дійсно має намір  у нього стріляти. Ці події на нього справили  дуже негативне враження, вночі він почав зриватись,  не міг спати,боявся ходити в школу.

           

    - показаннями законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6,  яка ствердила ,   що  вона проживаює разом із своїм внуком ОСОБА_3 ,1997 року народження, якого виховує із народження, оскільки його мама працює і проживає за кордоном. Її онук ОСОБА_3 навчається в 5-«А» класі СШ № 43 , що у м.Львові по вул.Масарика, 9. 13 жовтня 2008 року ОСОБА_3 прийшов із школи дому та повідомив, що класний керівник ОСОБА_7,  викликає її в школу на 14 год. 30 хв. ,крім цього  розповів,  що до школи приходила бабця  ОСОБА_8 через те,що між хлопцями і ОСОБА_4 виникла сутичка. 14 жовтня 2008 року  ОСОБА_3 пішов сам в школу. Близько 13 год. 30 хв., коли вона прийшла до школи на вимогу класного керівника, то до неї почали підходити однокласники ОСОБА_3 та деякі вчителі школи, від яких вона і довідалась про інцидент, який стався із її внуком ОСОБА_3, зранку 14.10.2008 року приблизно о 08.45 год. Також вона довідалась, що коли її  онук знаходився в  класі разом із однокласниками, то в приміщення класу увірвався  батько ОСОБА_4- ОСОБА_1, який  кинув ОСОБА_3 на  шафу ,потім  витягнув пістолет із  куртки , приставляв  його її  внукові до скроні, а пізніше в область живота, та вистрелив між ногами, в землю. Почувши про це, вона негайно побігла в клас до онука і побачила,що той дуже переляканий. Зі слів  онука підсудний словесно погрожував йому   та виражався в його сторону нецензурною лайкою.

 

•   свідок   ОСОБА_9  суду показала, що являлась  класним керівником  5 «А» класу          СШ № 43, що по вул. Масарика,9 у м.Львові, де навчались ОСОБА_3  та ОСОБА_4. 14.10.2008 року близько 08 год. 45 хв. вона прийшла на роботу в школу  і ще в холі школи  отримала повідомлення про те, що батько ОСОБА_8 прийшов в школу і влаштував в класі скандал. Коли вона прийшла до класу, то побачила, що ОСОБА_1знаходився  в класі дуже збуджений та агресивний , а  ОСОБА_3 був  в шоковому стані, плакав,  всі решту діти, які знаходилися в приміщенні класу , також були налякані. Вона намагалася припинити  дії ОСОБА_1 , хотіла пояснити, що проблеми з дітьми таким способом не вирішуються . У відповідь підсудний  образливо висловився в адресу адміністрації школи  і обурювався ,що його сина напередодні побили.

                      Крім цього, свідок  пояснила, що до 14.10.2008 р.  ніяких  особливих  конфліктів  між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було.  ОСОБА_4 не зовсім контактна дитина,  діти з класу його уникають, бо він старається нав”язати свою присутність та дружбу,  тому інколи виникали    невеликі  інциденти ,які не виходили за рамки звичайної поведінки дітей такого віку у школі.. Їй відомо, що бабця  ОСОБА_4  напередодні жалілась на те, що   внука побили  ОСОБА_3 і ОСОБА_10 ,тому в школу вона викликала  бабцю ОСОБА_3 ,щоб з”ясувати  цю проблему. Взагалі  ОСОБА_4  мав звичку безпричинно  провокувати  бійки і жалітись на дітей, які з ним  не хотіли  гратись.

                      -свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що  працює медсестрою  СШ №43 . 14.10.2008 р.  зайшла в клас вже після інциденту,  бачила, що  ОСОБА_3 погано, він був дуже переляканий, тремтів, розповідав, що  батько ОСОБА_4 - ОСОБА_1 напав на нього,кинув його  об шафу,через що він вдарився  сильно головою, а потім хотів  в нього стріляти - приставляв пістолет до скроні а потім вистрілив між ногами.  Видно було, що  ОСОБА_3   дуже серйозно сприйняв поведінку   підсудного    і його  дії з пістолетом .

 

 

          -показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що  13.10.2008 р.  у класі виникла бійка між хлопцями , під час якої його безпричинно  ОСОБА_3 вдарив ногою в пах, а ОСОБА_10  зробив підніжку, він впав і вдарився головою об кут меблів. Коли в той же день  вчителі  з”ясовували  обставини бійки, то обвинувачували його, що він розповідає неправду. Ввечері він про всі події розповів батькові і той бачив сліди побиття у нього на тілі.   14 жовтня 2008 року приблизно о 08.55 хвилин він прийшов в школу,з ним прийшов і батько. У класі батько  вхопив за грудки ОСОБА_3,бо  був дуже на нього злий , штовхнув його і попередив,щоб той  не чіпав  ОСОБА_4. Після цього він вийшов з класу і поїхав на роботу.

          - оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями  неповнолітніх   свідків ОСОБА_12 \ а.с. 59-61\  ,ОСОБА_13\ а.с.65-67\ ,ОСОБА_14        \ а.с.53-54\ ,ОСОБА_15 \а.с.72-74\ , ОСОБА_16 \ а.с. 62-64\   про те, що    14.10.2008 року  близько 08 год. 30 хв. прийшли в школу  і  до початку уроків знаходилися в своєму класі.  В цей час в клас зайшов ОСОБА_4, а за ним  зайшов його батько - ОСОБА_1. Тоді ОСОБА_4 показав пальцем на ОСОБА_3 і сказав своєму батькові, що це ОСОБА_3 його бив. Батько ОСОБА_4 відразу підійшов до ОСОБА_3 і взяв його однією рукою за шию і вдарив  об шафу.  Після цього батько ОСОБА_8, витягнув  пістолет та направив його ОСОБА_3 в живіт. ОСОБА_3 з переляку почав плакати та закричав голосно. Після того батько ОСОБА_4 почав ОСОБА_3 погрожувати,вживаючи нецензурну лайку .  Перед тим як підійти до ОСОБА_3 батько ОСОБА_4 сказав, щоб ніхто нікуди не виходив, тому що він всіх розстріляє і всі сиділи в класі ніхто нікуди не виходив. Після погроз в сторону ОСОБА_3, батько ОСОБА_4 взяв ОСОБА_10 і вивів його з класу на коридор, про що він з ним розмовляв ніхто з присутніх не чув. В кінці конфлікту до класу зайшла класний керівник ОСОБА_7 і повернувся в клас батько ОСОБА_4, та почав сваритися із нею, погрожував їй, а пізніше вийшов із класу. Вийшовши із класу по коридору ,батько ОСОБА_4 кричав із погрозами в сторону вчителів.            

 

                        - протоколом добровільної видачі  іграшкового пістолета від 16.10.2008 року. \а.с.27\

                        -речовим доказом, а саме іграшковим пістолетом, добровільно виданим 16.10.2008 року ОСОБА_1  та оглянутим у судовому  засіданні,

                        -протоколом допиту експерта Тиркуса  І.Б.\ а.с. 92\, з якого вбачається, що при огляді  пістолета, виданого  підсудним, експерт прийшов до висновку, що такий виготовлений  із пластмасового матеріалу, світло-сірого та чорного кольорів,   вогнепальною зброєю не являється, а є іграшковим пістолетом пневматичної дії.                                                                                                           

 

           . Суд  не приймає до уваги покликання підсудного на те, що використання ним   під час хуліганських дій іграшкового пістолета, який він  захопив із собою випадково і використав спонтанно,  не готуючись заздалегідь,    не є підставою для кваліфікації його дій  за ч.4 ст. 296 КК України.

             Відповідно до змісту  постанови Пленуму Верховного Суду України    від 28.06.1991 р. із змінами  від  04.06.1993 р. та  03.12.1997 р. “Про судову практику  в справах про хуліганство”  спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень слід  визнавати такі предмети  ,які були пристосовані винним для згаданої цілі заздалегідь  або під час вчинення хуліганських дій. Якщо використання зазначених предметів у процесі хуліганських дій  створювало реальну загрозу для життя чи здоров”я громадян - це є підставою для кваліфікації дій  за ч.4 ст.296 КК України .

                 Зважаючи на обставини скоєння   злочину ,  які стверджені  показаннями свідків ,  суд приходить до висновку, що  підсудний ,маючи намір з”ясувати стосунки із учнями  5”а”  класу СШ №43   через  побиття його сина, йдучи у школу  , спеціально захопив  іграшковий пістолет з метою налякати  малолітніх. Як пояснив  потерпілий ОСОБА_3, підсудний,  витягнувши  пістолет із кишені куртки , приставляв  його малолітньому до виска, потім до живота, а потім вистрілив  у підлогу між ногами. Враховуючи вік  малолітнього потерпілого  - 11 років, його рівень розвитку  та фізичні дані  порівняно із   підсудним,  суд приймає до уваги показання  потерпілого  про те, що він цей пістолет  сприймав як справжній,  а дії підсудного із цим пістолетом, як  реальну погрозу його життю.  Із показань  свідків ОСОБА_17-медсестри школи та законного представника потерпілого - стан у  малолітнього ОСОБА_3 після  вчинення щодо нього підсудним злочину був  поганий -  він  був дуже наляканий, його  трясло, після цього випадку постійно зривався  вночі, не міг               спати ,боявся ходити в школу,  тобто наявні були психічні зрушення у дитини  після перенесеного стресу, що  не могло  негативно не вплинути на  стан  здоров”я   дитини.

               Таким чином, оцінюючи  зібрані по справі докази у їх  сукупності ,суд вважає,що  винуватість  підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину  повністю доведена зібраними по справі доказами. Дії підсудного суд вважає вірно кваліфікованими за ч.4 ст. 296 КК України, оскільки він   своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явною неповаги до суспільства ,що супроводжувалось  особливою зухвалістю,  та вчинене  із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для  нанесення тілесних ушкоджень

               При обранні покарання підсудному  суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, його характер, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, у вчиненому розкаявся, має на утриманні неповнолітнього сина, якого виховує самостійно, обставини, що  передували  скоєнню злочину ,  та вважає ,що його виправлення  та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

 

               Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

 

                                             з а с у д и в  :

 

              ОСОБА_1  визнати винним та засудити по ст. 296  ч.4 КК України  на три роки позбавлення волі.

              На підставі ст. 75 КК України звільнити  його від відбування покарання з випробуванням  та встановити іспитовий термін два роки.

              Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати  ОСОБА_1  без дозволу органу кримінально - виконавчої системи не  покидати межі України, повідомляти про зміну місця проживання.

              Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про невиїзд.

              Речовий доказ  знищити.

 

              Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області  через місцевий суд  протягом  п”ятнадцяти діб  з моменту  його проголошення.

 

             

 

 

Головуюча