0555                             Справа №  2-480/2009

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 травня  2009 р.  Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої     судді                         Жаботинської С.В.

при секретарі                         Костенко Ю.О.

за участю  позивачів                         ОСОБА_1, ОСОБА_2А

відповідача                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, стягнення сплачених грошових коштів та відшкодування моральної шкоди та  за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору  укладеним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, стягнення сплачених грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вони в інтересах родини вирішили придбати у відповідача  легковий автомобіль ВАЗ -21011, домовившись  про всі істотні умови, оглянувши його, ознайомившись з документами, що підтверджували право власності та що автомобіль пройшов технічний огляд, що за нього сплачено податок з транспортних засобів, довідка з МВС про відсутність розшуку цього автомобілю та  його складових частин. 08.06.2008 р. позивачі зайняли у знайомих гроші та передали 1700 доларів США  ОСОБА_3, після чого останній  віддав їм свій автомобіль. Договір купівлі – продажу  ними не укладався, оскільки відповідач запропонував  довіреність, згідно з якою позивачі самі могли зареєструвати, перереєструвати придбаний ними автомобіль, а вони не заперечували проти цього у зв’язку з відсутністю коштів. На підтвердження факту  продажу автомобілю ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 10.06.2008 р. видав розписку.

29.11.2008 р. позивачі вирішили  нотаріально переоформити вищевказаний автомобіль на ОСОБА_4 та зняти його з реєстрації з колишнього власника  ОСОБА_3 Після огляду їх автомобілю експертом МРЕВ було дано висновок, що частка номерної панелі кузову вварена самодільним способом та її кріплення не відповідає заводському і їм було відмовлено у реєстрації транспортного засобу та роз’яснено, що у подальшому його експлуатувати неможливо і він підлягає вибракуванню.  Після цього вони викликалися  до Ясинуватського МРВ ГУМВС  України в Донецькій області де проводилась перевірка факту  протиправного внесення змін  номеру кузова. За результатами вказаної перевірки у порушенні кримінальної справи відмовлено.  Цей факт став відомим їх сусідам, родичам. Вони соромилися, що їх постійно викликають до міліції, крім того, неодноразово  приходилось міняти свій робочій графік, а придбавши автомобіль  позбавлені можливості його використовувати. Вони зверталися  до продавця автомобілю з вимогою повернути сплачені кошти, взамін повернення  його автомобілю, але ОСОБА_3 відмовився повернути гроші.  Важають, що їм  спричинено моральну шкоду, яку  оцінюють  у сумі 10000 грн. Просять постановити  рішення яким визнати правочин  між ними стосовно продажу вищевказаного автомобілю недійсним та привести сторони до первинного стану: зобов’язати  позивачів  повернути відповідачу автомобіль ВАЗ -21011, реєстраційний номер С0188ЯН, а відповідачу повернути позивачам гроші у сумі 13090 грн. Стягнути з відповідача на користь позивачів моральну шкоду в сумі 10000 грн., а також покласти на відповідача витрати пов’язані  з юридичною консультацією і складанням позовної заяви адвокатом у сумі 300 грн., сплатою судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та 130 грн. 90 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення  30 грн.

Відповідач  ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору  укладеним, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_1 10.06.2008 р. укладено договір купівлі-продажу автомобілю  ВАЗ – 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1, по досягнутій домовленості, відповідачі  сплатили йому 1700 доларів США,  витрати з оформлення договору покладені на  ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Із слів останніх в них була тільки  сума на придбання автомобілю, а на оформлення договору грошей не було, тому за їх   пропозицією він видав на їх ім’я  нотаріально  оформлену довіреність, згідно якої вони могли  розпоряджатися автомобілем. Також він передав  свідоцтво  про реєстрацію автомобілю, довідку про проходження технічного огляду, довідку про відсутність автомобілю в розшуку, договір страхування, технічну документацію, а також написав розписку, в якій вказав, що продав автомобіль.  По спливу п’яти місяців з часу продажу автомобілю, йому  зателефонував  ОСОБА_2 з вимогою повернути гроші та забрати автомобіль у зв’язку із відмовою  в його реєстрації, оскільки частина номерної панелі кузову вварена самодільним способом та її кріплення не відповідає заводському. Його заперечення, що автомобіль продав з рідним кузовом і переобладнань  не здійснював, залишилися без уваги. Факт продажу автомобілю в належному стані підтверджується наступним. При реєстрації автомобілю на своє ім’я  21.11.1995 р. спірний автомобіль перевірявся експертом МРЕО і змін  не виявлено. З часу придбання автомобілю і до продажу ОСОБА_2 в 2008 р. він неодноразово проходив державний технічний огляд, під час якого не було виявлено  несанкціонованих змін. Крім того, перед купівлею, ОСОБА_1, за участю кількох запрошений осіб, автомобіль було ретельно оглянуто. Таким чином між ним та ОСОБА_1 10.06.2008 р.  укладено договір купівлі-продажу спірного автомобілю. Просить  визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобілю  ВАЗ 21011, реєстраційний номер С0188 ЯН, укладений 10.06.2008 р.  між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2

    В суді  позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 свій позов підтримали у повному обсязі, у задоволені зустрічного просили відмовити.  

Відповідач позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнав, свій зустрічний позов підтримав, показав, що колір при ремонті спірного автомобілю він  при перефарбуванні не змінював, заводську номерну панель кузову самодільним способом не переварював.  

    Суд заслухавши пояснення  сторін,  свідків  ОСОБА_5, який показав, що  в  серпні 1996 р.  за проханням  відповідача перефарбував його автомобілю, а також здійснював   заміну  переднього лівого крила, ОСОБА_6, який показав, що разом із відповідачем з 1995 р. їздив  на технічний огляд автомобілю і йому відомо, що кузов на спірному  автомобілі не мінявся,  свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  які  показали, що позивач ОСОБА_2 в червні 2008 р. придбав автомобіль ВАЗ 21011 зеленого кольору і до початку переоформлення його на себе в кінці 2008 р.  без ремонту постійно ним користувався, свідка ОСОБА_11, який показав, що він  у  1993-1994 р. придбав автомобіль по генеральній довіреності, після того як той був пригнаний з ОСОБА_10, автомобіль мав зелений колір і був після капітального ремонту,  дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що  позов  ОСОБА_1 та ОСОБА_12 задоволенню не підлягає, зустрічний позов  ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Статтею 202  ч. 1 ЦК України встановлено, що  правочином  є дія особи, спрямована на  набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч.  4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

    Відповідно до ст. 208  ч. 3 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти  правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім  правочинів, передбачених  ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Статтею 209 ч. 1 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає  нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

    Згідно ст. 215  ч. 1 ЦК України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог які встановлені  частиною першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

    Судом встановлено, що 10.06.2008 р.  між сторонами ОСОБА_1, ОСОБА_2, з одного боку та  ОСОБА_3, якому на праві власності належав спірний автомобіль ВАЗ- 21011, реєстраційний  номер С0188ЯН (а.с. 19), з другого боку, досягнуто усіх істотних умов  з купівлі – продажу вказаного автомобілю, згідно якого  ОСОБА_3 передав у власність, а ОСОБА_1, ОСОБА_2А  прийняли автомобіль та сплатили за нього 1700 доларів  США. Даний факт підтверджується  розпискою  ОСОБА_3 та довіреністю (а.с. 14,  13) і сторонами не оспорюються. Вказаний договір сторонами  нотаріально не засвідчений.

    Згідно довідки  Ясинуватської станції діагностики автомобілів (а.с. 15) по базі даних АІПС «Розшук» Україна спірний автомобіль в розшуку  не значиться.

    Із інформації  від 10.12.2008 р.  направленої начальником  Ясинуватського МВ УМВС України в Донецькій області на адресу  ОСОБА_3 (а.с. 21) та постанови  про відмову  в порушені кримінальної справи від 09.12.2008 р. (а.с. 22-23)  вбачається, що  по факту виявлення невідповідності номера кузова на автомобіль ВАЗ- 21011, реєстраційний  номер С0188ЯН,  Ясинуватським МВ проведена дослідча перевірка в ході якої у відношенні  ОСОБА_2, ОСОБА_3 у порушені  кримінальної справи відмовлено.

Відповідно до ст.  655 ЦК України  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно  (товар) у власність  другій стороні (покупцеві), а покупець  приймає або зобов’язується прийняти  майно (товар) і сплатити  за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення  цивільних прав  та обов’язків.

Відповідно до ст.  638 ЦК України, договір  є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 639  ч. ч. 1, 2 ЦК України встановлено, що  договір може  буди укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо  форми договору не встановлені законом.

    Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

    Статтею  220 ЦК України  передбачено, що у разі недодержання  сторонами  вимоги закону  про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,  що підтверджується письмовими доказами, і відбулося  повне або  часткове  виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі  наступне  нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Із наведеного суд робить висновок, що між сторонами фактично укладено договір купівлі-продажу автомобілю ВАЗ 21011, який при укладені належним чином не оформлений з приводу відсутності у  позивачів грошей на ці потреби і підставою  вважати цей правочин недійсним з приводу відсутності  його нотаріального посвідчення у суду немає, оскільки   такої підстави  недійсності  правочину купівлі-продажу   не передбачено.

Відповідно до ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на  які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає в якості доказу висновок  спеціаліста (а.с.  74 - 75) стосовно того, що  перефарбування автомобілю  в синювато - зелений колір  (другий після зовнішнього) проводилася одноразово  з установкою фрагменту з клеймом номеру кузова  на кузов автомобілю білого кольору як переробку з боку відповідача, оскільки  в даному висновку час останнього  перефарбування кузову  спірного автомобілю не встановлено і позивачами в судовому засіданні не доведено.

Суд вважає, що позивачами  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено, що  саме відповідачем ОСОБА_3, або іншим власником, який був до останнього, у спірний автомобіль  самодільним способом  вварена частка номерної панелі кузову, кріплення якої не відповідає заводському, оскільки відповідач неодноразово проходив технічний огляд автомобілю, при придбані автомобілю, позивачами автомобілю він ними оглядався,  а після його  придбання позивачі на протязі 5 місяців  повністю ним розпоряджалися, а тому суд вважає, що в цій частині  позов задоволенню не підлягає.

Що стосується  стягнення з відповідача   моральної шкоди, то суд вважає, що  в цій частині позов задоволенню не підлягає

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, коли можливість  такого стягнення передбачена законом.

Між сторонами мають місце договірні правовідносини, правочин укладений між сторонами недійсним з вини відповідача не визнаний, стягнення моральної  шкоди у даному  випадку не передбачено, а тому  в цій частині у задоволені позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача у суду немає і в цій частині в задоволені позову необхідно відмовити.

Стосовно  зустрічного позову, то суд вважає, що він підлягає задоволенню, оскільки сторонами досягнуто усіх істотних умов  з купівлі – продажу  автомобілю ВАЗ -21011, реєстраційний номер С0188ЯН, згідно якого 10.06.2008 р.  ОСОБА_3 передав у власність, а ОСОБА_1, ОСОБА_2А  прийняли автомобіль та сплатили за нього 1700 доларів  США, після чого  на протязі 5 місяців експлуатували та розпоряджалися, а тому вказаний договір необхідно визнати  дійсним.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88,  209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 в  задоволені позову відмовити.

    Зустрічний позов  ОСОБА_3 задовольнити.  Визнати дійсним  договір купівлі-продажу автомобілю  ВАЗ -21011, реєстраційний номер С0188ЯН, укладений 10.06.2008 р.  між  продавцем ОСОБА_3 та  покупцями  ОСОБА_1, ОСОБА_13.

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення  даного рішення  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: