Справа № 10-46/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 17.03.2010

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2010 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді Зубара В.В.

суддів Орла А.І., Дриги А.М.

з участю прокурора Пономаренко Я.В.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією помічника прокурора Києво-Святошинського району Пономаренко Я.В. на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2010 року, якою подання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 залишено без задоволення та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно, а саме, 29.01.2010 року, 02.02.2010 року та 05.03.2010 року за місцем свого проживання незаконно збув ОСОБА_3 медичні шприці заповнені ацетильований опієм відповідно на 2 мл, 2 мл та 5 мл.

06.03.2010 року в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України був затриманий ОСОБА_2.

09.03.2010 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області подання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишено без задоволення та обрано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Мотивуючи своє рішення, суд в постанові зазначив, що ОСОБА_2 раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання в м. Боярка, наміру ухилятися від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини у справі у нього не має.

На дану постанову суду помічником прокурора Києво-Святошинського району подана апеляція, в якій він просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Обґрунтовуючи свою апеляцію прокурор зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно ніде не працює, не одружений, що дає підстави вважати, що він перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду, а тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд може не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків та його належної поведінки.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, захисника ОСОБА_1, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Запобіжний захід у відповідності зі ст. 148 КПК України застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних дій. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються також тяжкість злочину, вік особи, стан її здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Колегія суддів знаходить за необхідне звернути увагу на те, що в поданні слідчого не зазначено, чому відносно ОСОБА_2 не може бути обрано запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі і чому на думку слідства саме взяття під варту забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2.

В поданні слідчого необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 скоїв ряд злочинів, за які передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, раніше судимий, перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини по справі. Колегія суддів не погоджується з даними доводами, виходячи з наступного. У відповідності до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. ОСОБА_2 лише обвинувачується у їх скоєнні. Стосовно твердження, що ОСОБА_2 раніше судимий, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 89 КК України, ОСОБА_2 вважається таким, що не має судимості. Доводи апеляції про можливість ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду нічим об’єктивно не підтверджені. Відсутність шлюбу та “офіційної роботи” не може слугувати підставою для твердження про можливість продовження злочинної діяльності.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію помічника прокурора Києво-Святошинського району залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2010 року щодо ОСОБА_2, без змін.

С У Д Д І :