КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/14618/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5648/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12023100020002443 від 26 червня 2023 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах продовженого строку досудового розслідування, а саме до 27 вересня 2023 року включно.

Строк дії ухвали - до 12 год. 40 хв. 27 вересня 2023 року.

Визначено ОСОБА_7 розмір застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. (двісті чотирнадцять тисячі сімсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) не відлучатись із населеного пункту (м. Київ), в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

4) утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків, з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, до 27 вересня 2023 року включно.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обравши запобіжний захід - домашній арешт: АДРЕСА_2 , або визначити заставу у розмірі, що відповідає доходам підозрюваного.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та постановленою з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує на те, що обраний запобіжний захід не відповідає особі підозрюваного та тяжкості інкримінованого правопорушення. Підозрюваний визнає свою вину та співпрацює зі слідством, даючи викриваючі покази щодо себе та іншої фігурантки, яка не визнає своєї вини, а крім того повідомляє про організатора вчинення злочину, що свідчить про відсутність тих ризиків, якими обґрунтовувалися підстави для обрання запобіжного заходу

Також апелянт звертає увагу на наявність міцних соціальних зв`язків, а саме, що підозрюваний є не судимою особою, має постійне місце проживання та є власником цього майна, на час затримання працював хоча й не офіційно, він офіційно зареєстрований, а тому це є достатнім стримуючим фактором для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або заставу у розмірі, що відповідає особі та її достаткам.

Щодо наявності зазначеного судом ризику впливу на свідків та потерпілу або переховування, то підозрюваний не вчиняв дій, які б свідчили про вчинення впливу та й зробити цього не може через перебування її за межами України, наміри ухилення або переховування від органів слідства або суду (зміна місця проживання, реєстрації, намагання виїхати або організувати виїзд за межі України тощо).

Під час досудового слідства були допитані свідки. Жодного впливу на них підозрюваною особою вчинено не було та заяв або скарг до правоохоронних органів не надходило, а вплив на свідків взагалі виключеним через визнання вини підозрюваним.

Встановлення заборон спілкування у повній мірі виключить можливі негативні наслідки для слідства.

Крім того апелянт зазначає, що сторона обвинувачення не надає доказів існування ризиків та нових фактів, що виправдовують продовження дії запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, яку останні просили задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.

Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100020002443 від 26.06.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 приблизно у квітні 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, а пізніше з ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими, з метою підроблення офіційних документів та подальшим заволодінням квартирою, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів.

При цьому, з метою вчинення такого злочину члени групи розробили єдиний план злочинних дій і розподілили обов`язки та ролі кожного, які діяли з єдиним злочинним умислом, відомим всім учасникам групи та безпосередньо брали участь в скоєнні злочинів.

Відповідно до розробленого плану метою діяльності вказаної групи осіб було протиправне заволодіння квартирою АДРЕСА_3 , вартістю 1 173 822 грн., яка на праві власності належить ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 18.04.2023 у невстановлений час за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні, де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 , ОСОБА_7 спільно з невстановленою особою, яка видавала себе за ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є законною власницею квартири АДРЕСА_3 , підробили офіційний документ, а саме довіреність від 18.04.2023, зареєстровану в реєстрі за № 461, яка надає право ОСОБА_7 розпоряджатися вказаною квартирою. Дію вказаної довіреності припинено нотаріусом, у зв`язку з невірними даними у ній особи, яка її видавала, що свідчить про ознаки фіктивності.

У подальшому, 26.06.2023 близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_7 з невстановленими досудовим розслідуванням особами, дотримуючись заздалегідь розробленого плану, прибув за адресою: АДРЕСА_5 , де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 , поряд з вхідними дверима вказаного приміщення зустрів ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вступила в злочину змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами та повинна була, використавши підроблені документи, фіктивно придбати квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до обумовленого плану невстановлена особа надала ОСОБА_10 для використання підроблені документи та грошові кошти, які необхідні для переоформлення вказаної квартири, після чого ОСОБА_10 зустрілася нібито з продавцем квартири ОСОБА_7 та вони з метою досягнення спільної мети, а саме незаконного продажу квартири, направилися до приміщення нотаріуса, у якому ОСОБА_10 надала нотаріусу ОСОБА_14 оригінали попередньо підроблених документів, в тому числі довіреності від ОСОБА_11 на ОСОБА_7 , однак в подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 було викрито їх злочину діяльність.

ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з метою протиправного переоформлення квартири на ОСОБА_10 , однак довести злочин до кінця не змогли, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 було викрито їх злочину діяльність та викликано працівників поліції, внаслідок чого кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_10 могли завдати ОСОБА_11 шкоди в розмірі 1 173 822 грн.

22.08.2023 слідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12023100020002443 від 26 червня 2023 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий послався на те, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується нотаріусом, та надає права, з метою його використання іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358 КК України та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколами тимчасових доступів та вилученими документами; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

26.06.2023 ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, КК України.

27.06.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 серпня 2023 року включно.

Також обґрунтовуючи вимоги клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

На думку слідчого, про наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить про тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення та можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також розмір шкоди, який ОСОБА_7 міг завдати потерпілій та існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України,

Існування ризику незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні на думку слідчого підтверджується тим, що ОСОБА_7 особисто знайомий зі свідками та іншим підозрюваним, а тому, перебуваючи на волі, може намагатися узгодити їх покази, з тим щоб вони відповідали його інтересам.

23.08.2023 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах продовженого строку досудового розслідування, а саме до 27 вересня 2023 року включно. Одночасно визначено останьому розмір застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. (двісті чотирнадцять тисячі сімсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави, із покладенням на нього обов`язків на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, які визначено даною ухвалою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення, та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Зі змісту оскаржуваної ухвали всупереч твердженням апелянта, вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування ОСОБА_7 , запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчий суддя, досліджуючи відомості про особу підозрюваного, встановив, що підозрюваний раніше не судимий, не одружений, дітей не має, офіційно не працює, зареєстрований у м. Києві, не має інших осіб на утриманні.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на до дванадцяти років, а тому очікування можливого суворого вироку може мати значення для вірогідного ризику переховування, який слідчий суддя вважав цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, слідчий суддя врахував, що такий ризик є змінюваним в залежності від стадії досудового розслідування та зібраних у кримінальному провадженні доказів, що підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому злочинів, в той час як метою застосування запобіжних заходів є запобігання певним ризикам саме у майбутньому.

Підозрюваний не має міцних соціальних зав`язків, відсутні будь-які інші стримуючі фактори задля запобігання вказаному ризику. Слідчий суддя також врахував об`єктивні труднощі у можливостях здійснення контролю за поведінкою підозрюваного за місцем його перебування, зумовлені введенням військового стану на території України.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив з того, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Беручи до уваги вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та надані у судовому засіданні пояснення прокурора щодо наявності цього ризику у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, відомостями про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до них, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, їх зміни, перекручування або спотворення раніше повідомлених ними обставин, а також на іншого підозрюваного, з яким він знайомий, з метою узгодження їх показань, з тим щоб вони відповідали його інтересам.

Досліджені під час судового засідання обставини свідчать, що менш суворі запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, не здатні забезпечити уникнення ризиків кримінального провадження. При цьому, слідчий суддя врахував, що підозрюваний мешкає один, не має близьких родичів, тривалий час не працює. Особисте зобов`язання є неспроможним забезпечити виконання завдань кримінального провадження і уникнути заявлених ризиків з огляду на відсутність достатніх для даного етапу досудового розслідування стримуючих приписів. Неможливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування та суду не надійшли заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

З урахування встановлених обставин, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний стан, можливі наслідки вчинення злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор довів наявність підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою,

При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_15 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_15 , з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_15 , до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , враховано обставини, передбаченні ст. 178 КПК України.

Таким чином слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, а тому, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Всупереч твердження апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.

Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , на строк до 27.09.2023 року, в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також всупереч твердженням апелянта, слідчим суддею враховано обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема їх вчинення в умовах військового стану, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що застава має бути визначена у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. (двісті чотирнадцять тисячі сімсот двадцять гривень), оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином розмір застави визначений з урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, підстав для її зменшення, колегія суддів на даний час не вбачає.

Доводи захисника про не доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.

Посилання захисника на те, що підозрюваний визнає свою вину та співпрацює зі слідством, даючи викриваючі покази щодо себе та іншої фігурантки, яка не визнає своєї вини, а також на наявність міцних соціальних зв`язків, а саме, що підозрюваний є не судимою особою, має постійне місце проживання та є власником цього майна, на час затримання працював хоча й не офіційно, він офіційно зареєстрований, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 , може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Доказів того, що ОСОБА_7 за станом здоров`я не може утримуватись під вартою, слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4