625/137/23

Провадження № 2-др/625/2/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Петракій Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області, ухваленим 29 серпня 2023 року за результатами розгляду цивільної справи № 625/137/23, задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» про розірвання договору оренди землі, і судом розірвано договір оренди землі за № 76, укладений 26 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА 7», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН», та ОСОБА_2 , зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 20 вересня 2010 року за №041069700264, за умовами якого ОСОБА_2 передала в користування на умовах оренди ТОВ «ДОВІРА 7» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6323281200:01:000:0012, площею 8,2427 га, що розташована на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, а також стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

06 вересня 2023 року до Коломацького районного суду Харківської області від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Петракій Валерії Валеріївни надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі в частині вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу.

Ухвалою, постановленою 07 вересння 2023 року суддею Коломацького районного суду Харківської області, заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Петракій Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, про що повідомлено учасників справи.

15 вересня 20023 року представником відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» адвокатом Давидюком Олександром Миколайовичем шляхом формування 14 вересня 2023 року відповідних документів в системі «Електронний суд» до суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (т.3, а.с. 1-4), а також клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги(т.3, а.с. 7-8).

В обґрунтування заперечень проти заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача адвокат Давидюк О.М. зазначив, що: 1) сторона позивача не надала жодного доказу на підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу; 2) до заяви про винесення додаткового судового рішення стороною позивача не долучено детального опису робіт (наданих послуг) як окремого процесуального документа; 3) твердження представника позивача про те, що у його клієнта - позивача у справі виник обов`язок сплатити вартість послуг АО «ПАРАДІГМ» є безпідставним, позаяк згідно із пунктом «С» Доручення на надання правової та професійної правничої допомоги, що є додатком до договору про надання правової та професійної правничої допомоги за № 16Т2023-ФО, укладеного 16 травня 20223 року, виникнення такого обов`язку повязується із набранням законної сили рішенням суду у справі № 625/137/23, яке на час звернення представником позивача із заявою про ухвалення додаткового рішення законної сили ще не набрало; 4) вимога представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат є безпідставною у зв`язку із відмінністю суб`єкта, із яким позивачем укладений договір про надання професійної правничої допомоги (АО «ПАРАДІГМ»), та тим, яким фактично надані послуги /виконано роботи (адвокат Петракій В.В.).

Крім того, посилаючись на обставини, викладені у вищевказаному запереченні, представник відповідача адвокат Давидюк О.М. у відповідному клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги прсив суд зменшити такі витрати до 0 гривень 00 копійок, чим ввідмовити у їх стягненні із відповідача. При цьому представник відповідача додатково зазначив, що: 1) згідно звітів щодо виконання умов доручення за укладеним 16 травня 2023 року договором № 16Т2023-ФО, складених АО «ПАРАДІГМ», та умовами самого договору № 16Т2023-ФО, позивач доручав АО «ПАРАДІГМ» виконання переліку певних робіт (послуг), що відмінні від фактично виконаних; 2) до складу робіт (послуг) , виконаних АО «ПАРАДІГМ», включено роботи (послуги), які не охоплені умовами договору № 16Т2023-ФО, укладеного 16 травня 2023 року, та не передбачені положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

18 вересня 2023 року представник позивача адвокат Петракій В.В. разом із відповідними додатками подала до суду відповідь на заперечення на клопотання (заяву) (т. 3, а.с. 24-34), а також заперечення щодо клопотання про зменшення розмру витрат (т.3, а.с. 18-21).

Так, представник позивача адвокат Петракій В.В., вважаючи безпідставними твердження представника відповідача адвоката Давидюка О.М. щодо відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, викладені ним у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зазначила, що: 1) відсутність доказів оплати витрат на правничу допомогу не може бути підставою для відмови у їх стягненні із відповідача, позаяк розподілу підлягають витрати, які не лише вже були понесені, а й ті, які будуть понесені позивачем у майбутньому у відповідності до умов договору про надання правничої допомоги; 2) обов`язок подання детального опису робіт (наданих послуг) у формі окремого процесуального документа не передбачено чинним цивільним процесуальним законодавством України; 3) обсяг наданих АО «ПАРАДІГМ» послуг щодо виконання доручення відображений у погодженому сторонами Звіті, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням; 4) адвокат Петракій В.В. у відповідності зі ст.ст. 3 та 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснює адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського обєднання, що підтверджується наявним у матеріалах справи ордером на надання правничої (правової) допомоги № 1144344, виданим АО «ПАРАДІГМ» 17 травня 2023 року, крім того, згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є учасником АО «ПАРАДІГМ»; 5) підписаний позивачем та представником АО «ПАРАДІГМ» Звіт є належним доказом того, що погоджений обсяг правової допомоги наданий позивачеві адвокатським об`єднанням; 6) перелік послуг, що визначені у Дорученні, є орієнтовним і може змінюватися в процесі його виконання, а тому АО «ПАРАДІГМ» не обмежувалося виконанням послуг, зафіксованих у Дорученні; 7) у разі здійснення адвокатської діяльності в організаційно-правовій формі адвокатського об`єднання ордер видається адвокатським об`єднанням, а тому у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛАН» про розірвання договору оренди землі адвокат Петракій В.В. діє від імені АО «ПАРАДІГМ»; 8) представником відповідача не обґрунтовано, в чому саме полягає неспівмірність заявлених представником позивача витрат на професіну правничу допомогу, а також не надано жодного доказу того, що заявлена до відшкодування сума витрат на оплату правничої допомоги є неспівмірною.

Будучи належним чином повідомленою про місце, дату і час судового розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (т.3, а.с.35), представник позивача адвокат Петракій В.В. у судове засідання не з`явилася, при цьому 18 вересня 20223 року ОСОБА_3 до суду подала заяву за вх. № 1468/01-51/23 (т. 3, а.с. 15-16), в якій адвокат просила суд розгляд її заяви про ухвалення додаткового рішення провести за її відсутності.

Представник відповідача адвокат Давидюк Олександр Миколайович, будучи належним чином повідомленим про місце дату та час судового розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (т.3, а.с 36), також у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки.

За правилами, визначеними ч.ч. 2, 3, 4 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи представників сторін – адвокатів Петракій В.В. та Давидюка О.М., викладені ними у їх відповідних письмових заявах та клопотаннях, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, 29 серпня 2023 року за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛАН» про розірвання договору оренди землі Коломацьким районним судом Харківської області ухвалене рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 , розірвано договір оренди землі за № 76, укладений 26 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДОВІРА 7», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН», та ОСОБА_2 , зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 20 вересня 2010 року за №041069700264, за умовами якого ОСОБА_2 передала в користування на умовах оренди ТОВ «ДОВІРА 7» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6323281200:01:000:0012, площею 8,2427 га, що розташована на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, а також стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок (т.2, а.с. 153-165) .

06 вересня 2023 року представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Петракій Валерією Валеріївною до Коломацького районного суду Харківської області подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі в частині вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу (т.2, а.с. 172-183 ), в якій представник позивача просила стягнути із ТОВ «ЛАН» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000 гривень 00 копійок.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Така правова позиція викладена в постанові, ухваленій об`єднаною палатою Верховного Суду 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 16 травня 20223 року між адвокатським об`єднанням «ПАРАДІГМ» та ОСОБА_4 укладений договір за № 16Т2023-ФО про надання правової та професійної правничої допомоги (т.2, а.с. 184-195), за умовами якого ОСОБА_1 доручило а Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати Клієнтові ( ОСОБА_1 ) комплексну правову та професійну правничу допомогу з усіх питань юридичного характеру , включаючи захист, представництво або надання інших видів правової та професійної правничої допомоги, необхідної Клієнотові.

Згідно пунктів 4.2 – 4.4 вказаного договору порядок та спосіб визначення (обчислення) гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення гонорару встановлюються як самим Договором, так і визначаються у письмових Дорученнях. Сторони домовилися, що за надання правової та професійної правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокатському обєднанню винагороду у формі гонорару, розмір якого визначається Сторонами одним із таких способів: у фіксованому розмірі, зазначеному в дорученні; у відсотковому (процентному) відношенні залежно від ціни позову, про що зазначається у відповідному дорученні; у розмірі, що розраховується виходячи із обсягу фактично наданих Адвокатським об`єднанням видів правової та професійної правничої допомоги і ставок погодинної оплати, визначених та погоджених Сторонами у відповідному Додатку до Договору; у розмірі 0 гривень 00 копійок, тобто на добровільних засадах і безоплатно.

При цьому спосіб визначення розміру гонорару, що застосовується щодо виконання кожного окремого доручення, а також строки та порядок виплати гонорару Сторони зазначають у відповідному Дорученні.

16 травня 20223 року ОСОБА_1 надала Адвокатському об`єднанню «ПАРАДІГМ» Доручення на надання правової та професійної правничої допомоги за №1 (т. 2, а.с. 196-197), відповідно до пунктів «А» та «В» якого Сторони узгодили, що предметом Доручення є надання правової та професійної правничої допомоги, пов`язаної із представництвом інтересів Клієнта у судовій справі, яка розглядатиметься у порядку цивільного судочинства у суді першої інстанції у зв`язку із: захистом прав та інтересів як позивача у справі – власника земельної ділянки, у суді у зв`язку із порушенням його прав як орендодавця щодо отримання орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою, а також Сторони узгодили спосіб визначення розміру гонорару за надання правової та професійної правничої допомоги, узгодивши, що винагорода у формі гонорару, враховуючи складність необхідних Клієнту видів послуг, буде сплачена Клієнотом у фіксованому розмірі – 28000 гривень 00 копійок, в порядку, передбаченому Дорученням, відповідно до погодженого Сторонами Звіту про виконання договору про надання правової та професійної правничої допомоги у формі Звіту про надану правову та професійну правничу допомогу.

30 серпня 2023 року за результатами виконання Доручення № 1 до Договору між АО «ПАРАДІГМ» та ОСОБА_1 погоджено Звіт про надану правову та професійну правничу допомогу Позивачеві на загальну суму 28 000 гривень 00 копійок, в якому зазначений детальний опис наданої Позивачеві правової та професійної правничої допомоги, зокрема, щодо розробки та уточнення правової позиції, аналізу матеріалів справи, підготовки заяв, клопотань, письмових пояснень, участі у судових засіданнях тощо (т.2, а.с. 198-199).

У відповідності зі ст.ст. 3 та 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Петракій Валерія Валеріївна здійснює адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського об`єднання, що підтверджується наявним у матеріалах справи ордером на надання правничої (правової) допомоги № 1144344, виданим АО «ПАРАДІГМ» 17 травня 2023 року.

Крім того, згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є учасником АО «ПАРАДІГМ» (т.3, а.с.28).

Зі змісту рішення, ухваленого Коломацьким районним судом Харківськолї області 29 серпня 2023 року за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛАН» про розірвання договору оренди землі, вбачається, що позов ОСОБА_1 судом задоволено повністю.

Згідно положень частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини(стаття 30 зазначеного Закону).

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Також згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Згідно статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно частиною 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 5 зазначеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторонни або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий висновок виклав Верховний Суд у своїй постанові, ухваленій 13 січня 2021 року у цивільній справі № 596/2305/18-ц.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для певної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Крім того, за змістом ст. 137 ЦПК України при доведеності факту надання правничої допомоги та вартості таких послуг, відсутність доказів про фактичну сплату за надані послуги для розподілу витрат на професійну правичу допомогу за результатами розгляду справи, відповідно до ч. 8 ст. 141 цього ж Кодексу, не мають правового значення.

Так, у п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, законодавець не передбачив можливості для відмови судом у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, яка фактично надана, а тому суд за правилами, визначеними ч.ч. 4-6 ст.137, ч.ч. 3, 4 ст.141 ЦПК України у такому разі повинен з`ясувати питання про наявність чи відсутність підстав для зменшення таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару у певному розмірі.

З огляду на вказане вище, а також зважаючи на принцип співмірності наданої правничої допомоги із заявленим до стягнення розміром судових витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, врахувавши предмет спору, що виник між сторонами, складність справи та виконані адвокатом роботи (надані ослуги), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також час, витрачений на виконання таких робіт (надання послуг), значення справи для сторін, суд доходить висновку про доцільність зменшення заявлених представником позивача адвокатом Петракій В.В. витрат на професійну правничу допомогу із 28000 гривень 00 копійок до 20000 гривень 00 копійок, що, на думку суду, буде відповідати критеріям співмірності, закріпленим у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Визначаючи розмір таких витрат суд також взяв до уваги і фактичний загальний час час, протягом якого відбувалися судові засідання у справі, відносно-сталу судову практику у справах про розірвання договорів оренди землі, що не викликало потреб у ретельній деталізації правової позиції, викладеної у тексті позовної заяви.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших.

Таким чином заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково, стягнувши із відповідача на користь позивачки 20000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, доводи представника відповідача адвоката Давидюка О.М. щодо відсутності підстав для стягнення із відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, викладені ним у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення та у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд не вважає такими, що свідчать про наявність підстав для відмови у розподілі між сторонами витрат на професійнеу правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 137, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Петракій Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» про розірвання договору оренди землі, задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» про розірвання договору оренди землі.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» ( код ЄДРПОУ: 30615242) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:                                          М.О. Скляренко