Справа №22ц-20736 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 26 (3) Савіна Г.О.
Доповідач - Соколан Н.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
03 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: - Неклеси В.І.
суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л.В. при секретарі: - Чубіній А.В. за участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника\відповідача - Новицької Любові Іванівни представника 3 особи - Бершадської Людмили Станіславівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_1 до «Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», 3 особа - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про встановлення факту виробничої травми, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до «Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), З особа Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення фонду) про встановлення факту виробничої травми, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Просив суд визнати, що в результаті травмування при виконанні трудових зобов'язань, яке відбулося 27 червня 2004 року на робочому місці - настала професійна непрацездатність, визнати акт №1 форми 2МТ від 29.06.2004р. недійсним, зобов'язати ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» скласти акт за формою Н-1 та стягнути з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за лікування зубів - 400грн., нотаріальні послуги -50грн., юридичні послуги - 800грн., держмито - 51грн. і 8, 50грн; з Відділення фонду стягнути у відшкодування моральної шкоди 72000грн.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути моральну шкоду не з 3 особи - Відділення фонду, а з відповідача - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до ст. 1167 ЦК України.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано акт №1 форми 2 МТ від 29.06.2004р. про нещасний випадок на виробництві при якому не настала втрата працездатності позивача - недійсним та визнано, що при нещасному випадку настала професійна непрацездатність більше ніж на один день. Зобов'язано керівництво ВАТ
2
«АрселорМіттіл Кривий Ріг» скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві; стягнуто з ВАТ «АрселорМіттіл Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 270грн. у відшкодування моральної шкоди -15000грн., у відшкодування судових витрат - 867грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «АрселорМіттіл Кривий Ріг» просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати з тих підстав, що позивачем не наведено доказів порушення його відносин з членами родини, висновки суду про порушення прав позивача щодо втрати ним нормальних життєвих зв'язків не відповідають дійсності і не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні; неправомірне поводження керівництва, яке не визнавало нещасний випадок, не можуть бути розцінені як моральна шкода спричинена ушкодженням здоров'я.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено що, 27 червня 2004 року о 06 год. 10хв. з позивачем ОСОБА_1, який працює вантажником (бригадиром) бункерної естакади залізничного цеху-2 на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на робочому місці стався нещасний випадок, внаслідок чого ним отримано тілесні ушкодження в області обличчя, про що 29.06.2004р. комісією цеху було складено акт №1 форми 2МТ про нещасний випадок на виробництві, який не викликав втрати працездатності.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що 27 червня 2004 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві. Суд дійшов висновку, що вказані правовідносини регулюються п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Однак з такими висновками суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює вантажником (бригадиром) бункерної естакади залізничного цеху-2 на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг.
27.06.2004 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, про що складено акт.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення, серед інших питань вирішує, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставини і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами по справі склалися правовідносини з приводу спричинення моральної шкоди, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини,
3
оскільки каліцтво отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків та пов'язане з виробництвом.
Норми ЦК України, що регулюють відшкодування моральної (немайнової) шкоди по відношенню до трудових правовідносин не є спеціальними нормами та не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 не проходив огляду комісією МСЕК і йому не встановлено відсоток втрати професійної працездатності.
Позивач по справі не змінював правових підстав заявленого позову.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що районним судом застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України задоволенню не підлягають, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
В іншій частині рішення не оскаржено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» -задовольнити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2008 року - скасувати в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до «Відкритого акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.