Справа № 2 – 648 / 2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2009 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого Кіндяк І.С.
при секретарі Ладур О.В.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ Держкомзему Полтавського району, про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, тобто дійсним та визнання права власності на майно, -
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, тобто дійсним та визнання права власності на майно, в обґрунтування своїх вимоги зазначив, що 15.10.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, а саме земельної ділянки під забудову, яка знаходиться в с. Терентіївка Полтавського району, Полтавської області та перебуває у власності ОСОБА_2
При укладенні вказаного договору, сторонами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу нерухомого майна, на підтвердження даної угоди відповідачем надана розписка, також сторонами було домовлено посвідчення договору в нотаріальній конторі.
На даний час, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, тому позивач змушений звернутися до суду.
Позивач в попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, підтвердивши обставини, викладені в позові та просив їх задовольнити.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечив проти задоволення позову.
Представник третьої особи відділу Держкомзему у Полтавському районі в попереднє судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі. При вирішенні справи по суті, поклалися на розсуд суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні відповідачем позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за можливе винести рішення по справі при проведенні попереднього судового засідання.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та надано відповідні докази, що 15.10.2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу, а саме земельної ділянки під забудову, яка знаходиться в с. Терентіївка Полтавського району та перебуває у власності відповідача.
На виконання умов договору, позивач сплатив кошти відповідачу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень за земельну ділянку під забудову площею 0,15 га., а відповідач надав розписку про отримання грошей і зобов’язався нотаріально оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки та передав документи на нерухоме майно.
Земельна ділянка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, від 28.07.2008 року, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,15 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідно рішення сесії Новоселівської сільської ради від 30.03.2007 року.
Згідно висновку відділу Держкомзему у Полтавському районі, наявні обмеження і обтяження на дану земельну ділянку відсутні.
Також згідно довідки виданої виконавчим комітетом Новоселівської сільської ради Полтавського району, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,15 га., забудови не має, обтяження та сервітути відсутні.
Право власності на вищевказану земельну ділянку підтверджується технічною документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Терентіївка на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно ч.3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Враховуючи , що позивач отримав документи на придбану нерухомість, а відповідач обумовлені договором кошти, фактично договір купівлі-продажу відбувся, суд вважає позовні вимоги доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 218, ст.220, ст. 334 380, 381, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60, 174, 214-215, 218, 292 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки , що знаходиться в с. Терентіївка Полтавського району, Полтавської області, укладений 15.10.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таким, що відбувся, тобто дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.07.2008 року належала ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: