Справа № 33-580/11            Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Категорія: ч.3 ст.130 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції - Живоглядова І.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.04.2011 року у справі про адміністративне правопорушення, якою, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_3

притягнений до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 4 роки, з оплатним вилученням транспортного засобу –автомобіля „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1 ,-

В СТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 23.02.2011 о 21 годині 30 хвилин, керував автомобілем „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 по вул. Тинка в м. Кривому Розі з явними ознаками алкогольного сп”яніння, на вимогу працівника міліції відмовився пройти медичний огляд у встановленому порядку в присутності двох свідків, скоїв правопорушення повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді та змінити мотивуючи тим, що не згоден з постановою судді в частині оплатного вилучення транспортного засобу так, як автомобіль „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_3

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з”явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки, суду не повідомив, клопотання про відкладення слухання справи, від нього не надходило, тому справа слухалась в його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та дослідивши нові докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

В частині відповідності істині висновків судді про фактичні обставини постанова не оскаржена. Під час розгляду справи та проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст.279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ч.3 ст.130 КУпАП, так як правопорушник протягом року втретє вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП. Жодних належних і допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у поясненнях свідків та уповноваженого працівника міліції, апеляційному суду не надано.

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував нехтування обов’язками водія, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до правил користування наданим спеціальним правом, тричі за рік було накладено адміністративне стягнення за ст.130 КУпАП, характеризуючи вчинене порушення як грубе, що є підставами для призначення визначеного ст.30 КУпАП виду стягнення, а також врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, необхідний виховний вплив та всі інші зазначені ст.33 КУпАП обставини та наклав відповідно до ст.ст.30, 130 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст.23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи.

Згідно з ст.28 КУпАП оплатне вилучення застосовується до тих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, і полягає в примусовому вилученні такого предмету за рішенням суду і наступній його реалізації (продажу) з

передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета, що забезпечує дотримання обмежень права власності за ч.7 ст.41 Конституції України, за якою використання власності, серед іншого, не може завдавати шкоди правам та свободам громадян, інтересам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1 особисто належить ОСОБА_3 і вона дійсно є його власницею, відповідно до довідки ВДАІ (а.с.5-6).

А згідно п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року зі змінами, адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Тому, з урахуванням правового положення власності, відповідно до вимог ст.ст.316-319 ЦК України та правових колізій закону з нормою ч.3 ст.130 КУпАП апеляційна скарга підлягає задоволенню та апеляційний суд знаходить належним згідно з п.4 ч.8 ст.294 КУпАП постановити про зміну постанови судді, виключивши призначення адміністративного стягнення, у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1.

Керуючись ст.ст.7, 252, 294 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.04.2011 року про накладення на ОСОБА_2 за ч.3 ст.130 КУпАП –змінити, виключивши оплатне вилучення транспортного засобу „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1, а в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на 4 роки – залишити без змін.

Автомобіль „Чері Амулет”, державний номерний знак НОМЕР_1 повернути за належністю.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду І.К.Живоглядова