Справа№ 640/4257/13-к

н/п  1-кп/640/88/13

      ВИРОК

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20.03.2013   року   

    Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді                  ОСОБА_1 ,

при секретарі -                              ОСОБА_2 ,

за участю прокурора                ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому  судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220490000674 від 14.12.2012 р. за обвинуваченням   ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця см. Харкова українця, громадянина України, освіта середньо-технічна, розлученого, має малолітню дитину 2009 року народження,   не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не  судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263-1 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

8 грудня 2012 р., ОСОБА_4 ,  перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 маючи намір, спрямований на незаконне виготовлення вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу з метою подальшого використання у своїх потребах з використанням необхідних інгредієнтів, шляхом хімічної реакції кустарним способом незаконно виготовив вибухову речовину, яку став сушити за вказаною адресою.

14.12.2012 близько 16-00 годин, ОСОБА_4 взяв частину незаконно виготовленої ним вибухової речовини у скляній банці у руку та дерев`яною ложкою провів по стінці банки на якому була вибухова речовина, після чого стався вибух вищеописаної вибухової речовини, яка згідно висновку вибухо-технічної експертизи № 195 від 05.01.2013 відноситься до саморобних ініціюючих (первинних) вибухових речовин, який ОСОБА_4 при вищевказаних обставинах незаконно виготовив, не маючи на те передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.263-1 КК України, як незаконне виготовлення вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

19.02.2013 р. прокурором  прокуратурі Київського району м. Харкова ОСОБА_5 ,   якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12012220490000674, укладена з підозрюваним   ОСОБА_4   угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди  підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується беззастережно  визнати  обвинувачення  в обсязі  підозри у судовому провадженні; співпрацювати  з   правоохоронними  органами  у  викритті  осіб,  які займаються  незаконним   виготовленням    вибухових   речовин,    виявленні    та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.263-1 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України, якою передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_4 визнав  себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_4  цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до ОСОБА_4  у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди про визнання винуватості вповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_5  і підозрюваним   ОСОБА_4 та призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2949, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

                    ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 19 лютого 2013р., укладену прокурором прокуратури Київського району м. Харкова ОСОБА_5 та  підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263-1 ч.1 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3/ три/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням,  якщо він протягом 2/двох/ років  іспитового строку  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, зобов`язавши його відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави  судові витрати за проведення судової вибухо-технічної експертизи в сумі 2949, 60 грн.  

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30  днів з дня його проголошення

Суддя  -