ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року Справа № 2а-0870/1341/11
За позовом Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора, м. Запоріжжя, в інтересах держави, в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до: Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ВАТ «Запорожкокс», м. Запоріжжя
про: скасування дозволу № 2310136600-47 від 09.09.2009, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
секретар судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від прокуратури – Бабій Є.В.
від позивача – не прибув
від відповідача – Іванова Ю.В., Педак О.А.
від третьої особи -1 – Макаренко В.М.
від третьої особи -2 – Криворучко Д.О., Звонова Н.І., Новік С.В.
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора, м. Запоріжжя (далі - прокурор), в інтересах держави, в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя(далі - позивач) до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, м. Запоріжжя (далі – Держуправління, відповідач) про скасування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2310136600-47 від 09.09.2009, виданого ВАТ «Запорожкокс».
12.03.2011 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/1341/11 та призначено до судового розгляду на 28.03.2011.
Цією ж ухвалою до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державну екологічну інспекцію в Запорізькій області, м. Запоріжжя та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відкрите акціонерне товариство «Запорожкокс», м. Запоріжжя.
25.03.2011 на адресу суду надійшло клопотання від третьої особи - ВАТ «Запорожкокс» про зупинення провадження у справі, оскільки підприємством не отримано копії адміністративного позову у справі та доданих до нього документів. В засіданні 28.03.2011 представник ВАТ «Запорожкокс» підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити для отримання копії позову та підготування заперечень.
Розглянувши заявлене клопотання суд визнав його таким. що не ґрунтується на нормах статей КАС України, а тому відмовив у його задоволенні. Разом з тим, зважаючи на виниклі обставини справи, судове засідання відклав на 06.04.2011.
В засіданні 06.04.2011 прокурор підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких посилається на те, що по-перше, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», якою передбачено, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови обмеження викидів забруднюючих речовин, незважаючи на невиконання ВАТ «Запорожкокс» ряду вимог законодавства щодо вжиття заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, видано дозвіл за № 2310136600-47 від 09.09.2009 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – Дозвіл).
По-друге, зазначений Дозвіл № 2310136600-47 від 09.09.2009 видно із порушенням встановленого порядку.
З огляду на таке, просить позов задовольнити та скасувати оскаржуваний Дозвіл.
Представник позивача в судове засідання не прибув, та направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Розглянувши клопотання позивача, суд вважає його таким, що не суперечить приписам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а, відтак, є таким, що підлягає задоволенню.
Справу розглянуто за відсутності позивача.
Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що оспорюваний Дозвіл видано ним в межах повноважень, відповідно до чинного законодавства, обґрунтовано. Викладені у позовній заяві обставини, які на думку прокурора є порушеннями з боку ВАТ «Запорожкокс» природоохоронного законодавства, неможливо вважати належними доказами у даній справі та підставами для відмови у видачі дозвільного документу.
Представник Державної екологічної інспекції в Запорізькій області підтримав заявлені позовні вимоги та просить скасувати виданий ВАТ «Запорожкокс» Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2310136600-47 від 09.09.2009.
Представник ВАТ «Запорожкокс» проти позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказав на наступне:
по-перше, у адміністративному позові зазначено, що ним не вживають заходи передбачені ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме, не проводяться заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів, проте, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки ВАТ «Запорожкокс» забезпечується безперервна ефективна робота споруд, обладнання та апаратури для очищення викидів. Здійснюється виробничий екологічний контроль за обсягами та складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.
по-друге, у позові зазначено, що ВАТ «Запорожкокс» не виконало захід щодо скорочення навантаження складу вугілля на 63-64%, проте таке твердження не відповідає дійсності, оскільки Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України з 12.08.-27.08.2010, яка зафіксована в акті. Так на 7 сторінці даного акту зафіксовано, що захід щодо скорочення навантаження складу вугілля на 64% за рахунок будівництва комплексу закритого сховища привізних концентратів, джерело № 209 – виконується.
Крім того, представник третьої особи зазначив, що ВАТ «Запорожкокс» здійснює свою господарську діяльність відповідно до діючого природоохоронного законодавства і має безперервний технологічний цикл роботи, у випадку скасування діючого Дозволу ВАТ «Запорожкокс» змушений буде зупинити виробництво, що призведе до повної його зупинки. Повторний розігрів і запуск коксових батарей неможливий.
Враховуючи вищевикладене, просить у позові відмовити у повному обсязі.
У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».
У засіданні 06.04.2011, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд вважає позовні вимоги, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Повноваження Держуправління на видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначені статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №119/13386.
Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
ВАТ «Запорожкокс» у процесі своєї господарської діяльності здійснює викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря на підставі дозволу №2310136600-47 від 09.09.2009, який видано за умови неперевищення встановлених нормативів екологічної безпеки та нормативів граничнодопустимих викидів протягом визначеного в Дозволі терміну їх дії, а також за умови дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
В обґрунтування своєї позиції позивач вказує, що підприємством не виконано ряд заходів щодо зменшення обсягу викидів забруднючих речовин у атмосферне повітря, передбачених у дозволі № 230463 від 01.12.2004, який був виданий раніше Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області ВАТ «Запорожкокс», серед таких заходи щодо скорочення навантаження складу вугілля на 63-64% (термін виконання 2006 рік), будівництво складу вугілля з 8-ми силосів (термін виконння 2006 рік), перекладка блоку пекококсових печей (термін виконання 2004 рік). Тобто, товариством не забезпечено здійснення відповідних заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин.
Незважаючи на вищезазначене Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області видано новий дозвіл на викиди забруднюючих речин в атмосферне повітря № 2310136600-47 від 09.09.2009, в якому знову продубльовано вищенаведені природоохоронні заходи щодо зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та у якому нормативи викидів встановлені біліші ніж були передбачені у попередньому дозволі.
За результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що при видачі Дозволу відповідачем враховані всі вимоги ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме: встановлені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з зазначенням терміну їх дії, а також встановлені відповідні умови та вимоги до викидів забруднюючих речовин.
Пунктом 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Пунктом 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для анулювання документа дозвільного характеру є: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. На території області державний контроль здійснює Державна екологічна інспекція в Запорізькій області. Контроль за дотриманням суб`єктами господарювання умов та вимог виданих дозволів на викиди є однією з основних функцій екологічної інспекції. Результати її діяльності не можуть бути оцінкою законності виданого Дозволу, а повинні бути використані для притягнення порушників до відповідальності за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
Питання режиму і статусу санітарно-захисних зон належать до компетенції виключно органів МОЗ.
Відповідно до вимог Порядку-302, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302 «Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян підприємців, які отримали такі дозволи», дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами видається за наявності позитивного висновку установи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Як свідчать матеріали справи, пакет документів для отримання дозволу на викиди ВАТ «Запорожкокс» містить позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 20.05.2009 № 02-22/, у якому відсутні будь-які вимоги та умови щодо обмеження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємства, які могли бути враховані СЕС у висновку за результатами своїх лабораторних досліджень.
До того ж, установи СЕС мають певні повноваження щодо здійснення контролю та прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря, які направлені на поліпшення стану здоров`я населення.
Відповідно до вимог Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (далі-Порядок-302) для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єкт господарювання оформляє заяву, готує документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, тощо.
Згідно з Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 (далі Інструкція-108) документи готуються на підставі звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.
Відповідно до листа Мінприроди України від 06.03.2007 № 106/10/2-10 при розроблені документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин для отримання дозволу за новою формою, суб`єкт господарювання має врахувати раніш взяті зобов`язання щодо скорочення викидів, забруднюючих речовин.
В документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів ВАТ «Запрожкокс», та у розділі 5 Дозволу враховані заходи, які були передбачені попереднім дозволом на викиди від 01.12.2004 №230463 та своєчасно підприємством не виконані. В результаті проведення оцінки впливу викидів забруднюючих речовин за даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не встановлено перевищень гігієнічних нормативів на межі санітарно-захисної зони з урахуванням фонових концентрацій до та після виконання заходів.
Після виконання заходів щодо скорочення навантаження складу вугілля та будівництва комплексу коксової батареї №6 по джерелу викидів №209 відбудеться зниження викидів на 32,82 т/рік та утворяться новостворені джерела №№ 212, 213 з додатковими обсягами викидів (- 4,9 т/рік). Очікуване зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження цих заходів складає 27,92 т/рік.
Також, підприємству попереднім дозволом на викиди був запланований захід: перекладка блоку пекококсових печей з терміном виконання 2004 рік (джерело викидів № 536). В Дозволі по джерелу №536 встановлені нормативи граничнодопустимих викидів у відповідності до нормативів граничнодопустимих викидів, що затверджені наказом Мінприроди від 27.06.2006 №309 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за №912/12786, що обмежує фактичні обсяги викидів відповідно до звіту з інвентаризації ВАТ «Запорожкокс».
Разом з тим, чинним законодавством не передбачено обмеження фактичних викидів забруднюючих речовин в г/сек в новому дозволі до значень, що були встановлені попереднім дозволом.
Відповідно до п. 1.8 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 10.02.1995 №7 у випадку зміни параметрів -джерел викидів, зареєстрованих у звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин, підприємство, при необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково без відповідних вказівок місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінприроди України і представляє звіт в органи Мінприроди України.
Так, підприємство ВАТ «Запорожкокс» має зареєстровані звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин 2006 року, корегування звіту 2008 року та 2009 року.
Значення граничнодопустимих (дозволенних) обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням встановлені з урахуванням: оцінки впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря; аналізу відповідності фактичних викидів забруднюючих речовин встановленим нормативам на викиди, затвердженим в установленому порядку.
По тим джерелам викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Запорожкокс», по яким були встановлені перевищення гігієнічних нормативів або нормативів граничнодопустимих викидів заплановані заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин.
Так, згідно матеріалів справи, ВАТ «Запорожкокс» забезпечується безперервна ефективна робота споруд, обладнання та апаратури для очищення викидів. Здійснюється виробничий екологічний контроль за обсягами та складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Лабораторією по захисту навколишнього природного середовища ВАТ «Запорожкокс» ведеться постійний облік викидів, Державне статистичне спостереження - Звіт про охорону атмосферного повітря (за формою №2-ТП (повітря). Даний Звіт здається ВАТ «Запорожкокс» до Головного управляння статистики в Запорізькій області за результатами роботи протягом календарного року.
Аналізуючи результати даних звітів чітко видно, що на ВАТ «Запорожкокс» є тенденція до зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Крім того, Дозвіл на викиди № 230463 від 01.12.2004 р. та нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел промислового майданчику ВАТ «Запорожкокс» за 2004 р., встановлюють загальні валові викиди забруднюючих речовин у розмірі 7655,628 т/рік, а Дозвіл № 2310136600-47 від 09.09.2009 р. встановлює потенційний обсяг викидів у розмірі 5473,435 т/рік.
Таким чином, загальний обсяг викидів забруднюючих речовин передбачений Дозволом від 09.09.2009 р. для викиду в атмосферне повітря, у порівнянні з Дозволом від 01.12.2004 р., менше на 2182,193 т/рік. Даний результат наглядний приклад того, що ВАТ «Запорожкокс» вживає заходів для зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря.
Відповідно до вимог Порядку № 302 для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єкт господарювання проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря.
Згідно з п. 2.10 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 (далі Інструкція) оцінка випливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Розрахунки розсіювання здійснюються відповідно до вимог Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємств (ОНД-86).
Відповідно до вимог п. 7 ОНД-86 при розрахунках розсіювання забруднюючих речовин враховуються фонові концентрації забруднюючих речовин.
Відповідно до п.2.10 Інструкції розрахунки розсіювання проводяться на електронно-обчислювальних машинах за програмами, які погоджені Мінприроди України.
Листом від 14.04.2006 № 3450/19/4-8 Мінприроди направило до Держуправління перелік програмних продуктів в галузі охорони атмосферного повітря, що погоджені Мінприроди та рекомендовані для використання в Україні.
Тож, при видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Запорожкокс» від 09.09.2009 № 2310136600-47 Держуправлінням були враховані також і величини фонових концентрацій забруднюючих речовин, які встановлені листом Держуправління від 31.12.2008 № 1177/10/07.
Нормативні документи, якими регулюється видача дозволів, не передбачають обмеження обсягів викидів в г/сек.. Крім того, таке порівняння у позовній заяві дозволів 2004 та 2009 років є некоректним, оскільки при визначенні фактичних обсягів викидів необхідно враховувати ще й часові значення роботи обладнання.
При цьому необхідно зауважити, що відповідно до вимог п. 1.4 Інструкції-108 термін дії документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, становить десять років. Дозвіл видано терміном на п`ять років, а підприємство зобов`язалося виконати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин протягом трьох років (терміни виконання заходів 2009, 2011, 2012 роки).
Тобто, у складі документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин для отримання дозволу ВАТ «Запорожкокс» надані метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
За приписами ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
У даному випадку, визначені цим законом підстави для відмови у видачі підприємству Дозволу відповідачем не були встановлені , а отже його видано правомірно.
Анулювання ж документа дозвільного характеру з підстав, не встановлених законом, що регулює відносини, пов`язані з одержанням документа дозвільного характеру, є підставою для визнання такого документа дозвільного характеру анульованим безпідставно.
Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря» підстави для відмови у видачі, а також для скасування виданих раніше дозволів на викиди не визначені.
В позовній заяві не наведено законних підстав для відмови Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області у видачі ВАТ «Запорожкокс» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Також відсутній перелік підстав з посиланням на діюче законодавство для скасування такого Дозволу .
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позову та скасування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №2310136600-47 від 09.09.2009, виданого Державним управлінням Відкритому акціонерному товариству «Запорожкокс» відсутні.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора, м. Запоріжжя, в інтересах держави, в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, м. Запоріжжя про скасування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2310136600-47 від 09.09.2009, виданого ВАТ «Запорожкокс» – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 19.04.2011.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко