ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/79/23 Головуючий в 1 інстанції Дамчук О.О.

Єдиний унікальний номер справи: 652/394/20 Доповідач Орловська Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Орловської Н.В.,

суддів Воронцової Л.П.,

Пузанової Л.В.

секретар Доброва К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кудлюк Олександр Іванович, на рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Янковський Валерій Андрійович, до ОСОБА_1 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про встановлення факту спільного проживання хі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Кудлюк Олександр Іванович, звернувся до Високопільського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 10,11 га, розташовану на території Високопільської ОТГ.

Позивач стверджує, що до дня своєї смерті ОСОБА_3 проживала поодиноко, інших родичів, крім позивача, не мала. Крім того, ОСОБА_1 разом з дружиною здійснювали догляд за ОСОБА_3 та організували її поховання, що можуть підтвердити сусіди померлої.

03.05.2019 року ОСОБА_1 , як спадкоємець п`ятої черги, звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, який роз`яснив про необхідність встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_3 . Крім того, позивачу стало відомо про наявність ще однієї особи, яка претендує на спадкування після ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_2 .

Позивач наголошує, що ОСОБА_3 є зведеною сестрою бабусі ОСОБА_2 , тобто між ними немає жодних родинних зв`язків.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є єдиним родичем померлої ОСОБА_3 , який здійснював за нею догляд, піклувався про забезпечення продуктами та медикаментами, а також організував її поховання, позивач просив суд:

-встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Мар`янське Апостолівського району Дніпропетровської області;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на: житловий будинок з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 10,11 га, кадастровий номер 6521855100:11:007:0037, що розташована на території Високопільської селищної ради Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-XC №026085, виданого Високопільською селищною радою народних депутатів 01.02.2002р.

12 серпня 2020 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Янковський Валерій Андрійович, звернувся до Високопільського районного суду Херсонської області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Високопільської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 з січня 2000 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , з якою вів спільне господарство, мав спільний бюджет та був пов`язаний спільним побутом до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи себе відповідно до ст. 1264 ЦК України спадкоємцем четвертої черги після померлої ОСОБА_3 та з метою набуття права на спадщину ОСОБА_2 просив суд встановити факт його постійного проживання без реєстрації з ОСОБА_4 однією сім`єю з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд вирішив встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Мар`янське Апостолівського району Дніпропетровської області.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Цим же судовим рішенням зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Суд вирішив встановити факт постійного проживання без реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім`єю з січня 2000 року по день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 .

Вказане судове рішення мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт родинних відносин між ОСОБА_1 та його двоюрідною бабусею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки встановлення вказаних обставин необхідно позивачу для оформлення своїх спадкових прав, і іншим шляхом їх встановити неможливо, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог первісного позивача в цій частині.

Разом з тим, суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 . Зокрема, суд наголосив, що захисту підлягає лише невизнане або оспорюване право. Натомість, у матеріалах спадкової справи відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 . Також позивач вказану відмову нотаріуса не надав при зверненні з позовом до суду та під час розгляду справи. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту його постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , то суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та доведеність, оскільки згідно довідок Високопільської селищної ОТГ №2-22/639 від 14.08.2019 та №1162 від 18.08.2020р. ОСОБА_2 фактично проживав однією сім`єю, вів спільне господарство та мав спільний бюджет з ОСОБА_3 . Наведені обставини також підтверджуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ін.

До показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суд поставився критично, оскільки вони суперечать показанням зазначених вище свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кудлюк Олександр Іванович, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення спору, а також неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за законом, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до положень ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на наявність між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спору про право на спадкування після смерті ОСОБА_3 апелянт вважає, що обраний ним спосіб захисту шляхом визнання права власності в порядку спадкування відповідає змісту порушеного права.

Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції про передчасність заявлених позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи, а тому є необґрунтованими.

Також апелянт не погоджується з висновками суду щодо задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту його постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 на день її смерті.

Зокрема, судом не надано належної правової оцінки поясненням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які є сусідами ОСОБА_3 та пояснили, що ОСОБА_2 не проживав з останньою з лютого - березня 2018 року.

Крім того, суд безпідставно не врахував акт, складений депутатом Високопільської селищної ради Тимошенко Г.М. від 27.01.2020р., згідно якого ОСОБА_2 фактично проживав за місцем реєстрації ОСОБА_3 з підліткового віку до березня 2018 року. На момент смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживав, довідку про смерть ОСОБА_3 не отримував, участі у похованні не брав.

Натомість, взяті судом до уваги довідки Високопільської селищної ОТГ №1053 від 29.05.2019 та №2-22/639 від 14.08.2019р. видані неповноважними особами, а тому є неналежними доказами.

Також суд залишив поза увагою ту обставину, що поховання ОСОБА_3 здійснювалося за рахунок позивача ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_12 , які здійснювали догляд за померлою.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків про те, що ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_3 однією сім`єю не підтверджені жодними деталями, які б доводили вказані обставини. А свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_8 навпаки підтвердили, що викликали для ОСОБА_3 швидку допомогу, оскільки ОСОБА_2 не було вдома.

Апелянт не заперечує, що ОСОБА_2 дійсно з підліткового віку проживав з ОСОБА_3 , проте докази на підтвердження його постійного проживання на день смерті спадкодавця в матеріалах справи відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення.

Зі змісту доводів та вимог апеляційної скарги вбачається, що предметом оскарження є рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28.09.2021р. виключно в частині відмови у задоволенні первісного позову щодо визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування та в частині задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 щодо встановлення факту його постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 на момент її смерті. Таким чином, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28.09.2021р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції як таке, що не оскаржене.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що Високопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області вчинено актовий запис про смерть № 186 від 26.11.2018 р. (т.1, а.с.15)

За життя ОСОБА_3 належали на праві власності:

-житловий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок від 06 липня 2001 року, реєстраційний номер 1601, записаний у реєстрову книгу за № 9; (т.1, а.с.17)

-земельна ділянка загальною площею 10,11 га, розташована на території Високопільської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-XC № 026085, виданого на підставі рішення 15 сесії XXIII скликання Високопільської селищної Ради народних депутатів від 14.12.2001 року № 328. (т.1, а.с.16)

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 28.09.2021р. в частині, що не оскаржується встановлено, що ОСОБА_3 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 .

03.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальова С.В. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його двоюрідної бабусі ОСОБА_3 . (т.1, а.с.137)

20.05.2019 року ОСОБА_2 також звернувся до Приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальова С.В. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 . (т.1, а.с.138)

03.12.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальова С.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 . (т.1, а.с.229)

Листом від 04.12.2020р. №34/02-14 приватний нотаріус Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальов С.В. повідомив ОСОБА_2 про те, що у спадковій справі наявні дві заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , а саме від ОСОБА_2 та від ОСОБА_1 . Проте жодним з них станом на 04.12.2020 року свої родинні відносини з ОСОБА_3 не підтверджено. (т.1, а.с.230)

Згідно довідок Високопільської селищної ради від 14.08.2019р. №2-22/639 та від 18.08.2020р. №1162 ОСОБА_2 фактично проживав однією сім`єю, вів спільне господарство, мав спільний бюджет та був пов`язаний взаємним спільним побутом з ОСОБА_3 , здійснював за нею постійний догляд, з періоду січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. (т.1, а.с.76, 77)

У довідці від 19.08.2020 р. депутат Високопільської селищної ради у м.Потьомкине ОСОБА_14 повідомляє, що ОСОБА_2 дійсно фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 однією сім`єю, вів спільне господарство, мав спільний бюджет та був пов`язаний взаємним спільним побутом з ОСОБА_3 , здійснював за нею постійний догляд з підліткового віку з січня 2000 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т.1, а.с.121)

У довідці від 27.01.2020р., наданій депутатом Високопільської селищної ради с.Потьомкине вул.Т.Шевченка та вул.Моложіна ОСОБА_10 , остання підтверджує, що ОСОБА_2 , 1985 року народження, який зареєстрований АДРЕСА_3 фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 за місцем реєстрації ОСОБА_3 1933 року народження з підліткового віку до березня 2018 року. На момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживав. Довідку про смерть ОСОБА_3 не отримував, у похованні участі не брав. (т.1, а.с.28)

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є єдиним родичем померлої ОСОБА_3 та є спадкоємцем п`ятої черги, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання за ним права власності на спадкове майно.

Разом з тим, ОСОБА_2 стверджує, що з січня 2000 року і до дня смерті ОСОБА_3 проживав з померлою у належному їй будинку однією сім`єю, а тому відповідно до ст.1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги, у зв`язку з чим також звернувся до суду з зустрічним позовом та наполягав на його задоволенні.

Надаючи правову оцінку правомірності рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування після ОСОБА_15 апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. (ч.1 ст.1258 ЦК України)

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. (ч.1 ст.1265 ЦК України)

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (ст. 392 ЦК України)

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом зазначеної норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача таке право, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності за ст. 392 ЦК України у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до зазначеної норми є саме оспорення або невизнання права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , як спадкоємець п`ятої черги, звернувся до Приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальова С.В. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його двоюрідної бабусі ОСОБА_3 .

Рішенням суду у даній справі в частині, що не оскаржується, встановлено факт родинних зв`язків між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 .

У матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, а також відсутня відмова нотаріуса у вчиненні вказаної нотаріальної дії.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність перешкод для оформлення його права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, тому відсутні підстави вважати таке право невизнаним або оспореним та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення його позовних вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги щодо належності обраного позивачем способу захисту своїх прав внаслідок наявності спору про право в цій частині ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права, а тому є необґрунтованими.

Встановивши фактичні обставини справи, правильно застосувавши норми матеріального права та дотримавшись норм процесуального права суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , а тому відповідно до ст.375 ЦПК України рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28.09.2021 року в цій частині слід залишити без змін.

Надаючи правову оцінку правомірності рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту його проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_3 протягом п`яти років до часу відкриття спадщини, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тлумачення наведених норм матеріального права свідчить про те, що у разі, коли особа на час відкриття спадщини постійно, не менше п`яти років, проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю, то вона вважається такою, що є спадкоємцем четвертої черги та може претендувати на набуття права власності на спадкове майно, за відсутності спадкоємців попередніх черг.

У п. 6 рішення від 3 червня 1999 р. № 5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Отже, необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 є доведеність факту їх спільного проживання протягом останніх п`яти років (на момент відкриття спадщини), як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність їх спільним побутом, ведення спільного господарства, наявність між ними взаємних прав і обов`язків.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), згідно якої вирішуючи питання про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20) та від 01 вересня 2021 року у справі № 523/9720/17 (провадження № 61-7715св21).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт його спільного проживання з померлою ОСОБА_3 , починаючи з 2000 року, у кв. АДРЕСА_4 . При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, а саме: разом тримали худобу, здійснювали спільні покупки, вирішували побутові питання, купляли ліки, здійснювали ремонт будинку, зокрема замінювали вікна, будували паркан, відновлюваи господарські споруди, що свідчить про ведення ними спільного бюджету.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають наявним у матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1,4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч.2 ст.78 ЦПК України)

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.79 ЦПК України)

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.80 ЦПК України)

Згідно ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що кожна сторона на підтвердження своїх вимог чи заперечень повинна надати суду докази, які відповідатимуть критеріям належності, допустимості, достовірності та будуть достатніми у своїй сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 позивачем за зустрічним позовом надано довідки Високопільської селищної ради від 14.08.2019р. №2-22/639 та від 18.08.2020р. №1162, а також довідку від 19.08.2020 р., складену депутатом Високопільської селищної ради у м.Потьомкине ОСОБА_14, згідно яких ОСОБА_2 фактично проживав однією сім`єю, вів спільне господарство, мав спільний бюджет та був пов`язаний взаємним спільним побутом з ОСОБА_3 , здійснював за нею постійний догляд, з періоду січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. (т.1, а.с.76, 77, 121)

Зі змісту вказаних довідок, складених посадовими особами Високопільської селищної ради, неможливо встановити, що саме стало джерелом наведеної у них інформації про спільне проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім`єю та період такого проживання, а тому вказані докази не можна вважати такими, що відповідають критерію достовірності.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що факт його спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ін.

Проте, згідно усталеної позиції Верховного Суду, викладеної зокрема у постанові від 12 жовтня 2022 року по справі №221/4624/20, показаннями свідків, за відсутності інших належних доказів, не може бути встановлений факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи, що наданими ОСОБА_2 доказами не підтверджено обставин щодо його спільного проживання разом з ОСОБА_3 протягом п`яти років до відкриття спадщини, ведення ними спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між ними сімейних взаємних прав та обов`язків тощо, а показання свідків не можуть бути єдиною та достатньою підставою для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, тому безпідставними є висновки суду першої інстанції щодо доведеності позивачем зустрічних позовних вимог та, як наслідок, наявності підстав для їх задоволення.

Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а обставини, які суд визнав встановленими, не доведено належними та допустимими доказами, тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід частково задовольнити, рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,376 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кудлюк Олександр Іванович, задовольнити частково.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про встановлення факту спільного проживання хі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - скасувати.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про встановлення факту спільного проживання хі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - відмовити.

Це ж рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно - залишити без змін.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області про встановлення факту родинних відносин - не переглядалось, як не оскаржене.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2023 року.

Головуюча ________________ Н.В.Орловська

Судді:

________________ Л.П.Воронцова

________________ Л.В.Пузанова