Справа № 1- 85- 2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     05 травня   2009 року                            Лебединський районний суд

                                                                            Сумської області

В складі:    судді                                                 Подопригора Л.І.

                    при секретарі                                  Єрмаковій Н.І.

                    з участю прокурора                       Ревнівцева І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1   року народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта   повна  середня, неодруженого, не працюючого, раніше  судимого  18 грудня  2007  року  за ст. ст. 122 ч.1, 296 ч.1 КК   України   до  двох   років  виправних  робіт  з відрахуванням   в дохід   держави   20%   заробітної  плати, судимість  не знята, не  погашена , -

                                за ст. 389  ч. 2 КК України

                                            В с т а н о в и в:

    Підсудний ОСОБА_1 будучи засудженим 18 грудня 2007 року Лебединським районним судом за ст. ст. 122 ч.1, 296 ч.1 КК України  до двох  років  виправних робіт з відрахуванням 20% суми заробітку в прибуток держави та ознайомленим з порядком відбування покарання, умисно не виконував обов’язку працювати по місцю призначення відбування покарання, а саме в  ТОВ „ Крук” м. Лебедин Сумської області.  Пропрацювавши  на  даному  підприємстві   з 02.12.2007 року    19 лютого 2008 року  звільнився з роботи   за  власним  бажанням , без   дозволу   підрозділу  КВІ, хоча  не мав  права  цього  робити , чим  порушив  порядок  та умови  відбування  призначеного  судом  покарання передбачені ст.. 42 ч.1 КВК  України.  Крім  того  у  визначені  дні  явки  на  реєстрацію до  підрозділу  КВІ, а саме 19 травня 2008 року, 16 червня, 21 липня , 18  серпня,  20 жовтня 2008 року  не з’явився  без  поважних  на  те  причин. З 2 листопада 2008 року по 09 лютого 2009 року підсудний працевлаштувався в ТОВ « Будильське» Лебединського району, але за невиконання обов»язків покладених на нього трудовим договором був звільнений з місця роботи згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. З моменту звільнення по 6 березня 2009 року підсудний умисно, з метою ухилення від відбування покарання без поважних причин не працевлаштувався, на попередження Лебединського підрозділу КВІ про необхідність працевлаштування не реагував, чим порушив порядок та умови відбування покарання.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив, що відповідно до вироку суду йому було визначено покарання у вигляді  двох  років виправних робіт. З порядком відбування покарання він був ознайомлений. Відбувати покарання повинен  був працюючи в   ТОВ „ Крук” м. Лебедин, де  і пропрацював  два  місяці. Але в лютому місяця 2008 року  звільнився  за власним  бажанням  з цього  підприємства,  без  дозволу  КВІ, оскільки  його не влаштовувала робота та заробітна плата.  Приймав  міри  для працевлаштування. З  02.11.2008 року  працював  конюхом  на тваринницькій   бригаді  № 3 ТОВ « Будильське», де  пропрацював  до  09 лютого 2009 року. На відмітку до КВІ не з»являвся, оскільки декілька разів виїздив до м. Києва по питанню працевлаштування.

Ці дії вчинені підсудним суд кваліфікує за  ч. 2 ст. 389 КК України, так як він ухилився від відбування  виправних робіт будучи засудженим до цього покарання.    

При  обранні міри покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,  те , що підсудний раніше вчинив злочин, а також те, що вину свою визнав повністю.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вину визнав, щиро  розкаявся у скоєному  те, що тяжких наслідків не наступило.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати  ОСОБА_1 покарання у виді обмеження   волі ,  оскільки вважає, що саме таке покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

 В порядку ст. 71 КК України суд вважає необхідним приєднати частково покарання невідбуте за вироком суду від  18 грудня  2007 року.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним  залишити підписку про невиїзд.

             На підставі ст.. ст.. 299, 323- 324 КПК України,-

                                                             П Р И Г О В О Р И В:

    ОСОБА_1   визнати винним  у вчиненні злочину передбаченому ст..389 ч. 2 КК України  і призначити покарання по цьому закону у вигляді  одного  року  обмеження  волі.

    В порядку ст.. 71 КК України до цього покарання приєднати частково  покарання не відбуте  ОСОБА_1 за вироком  Лебединського райсуду від  18 грудня 2007 року і за сукупністю вироків остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді   одного  року  двох  місяців  обмеження  волі.    

Міру запобіжного заходу  залишити підписку про невиїзд  до вступу вироку в законну силу.

    На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через  Лебединський районний суд.

          Суддя