Справа №1490/3875/12 29.11.2012 29.11.2012 29.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/1490/755/2012р. Головуючий 1-ї інстанції Непша А.І.

Категорія: ч. 4 cт. 296 КК України Суддя апеляційної інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - Дзюби Ф.С.

суддів: Пісного І.М., Кваші С.В.

за участю прокурора –Артеменко Л.В.

захисника – ОСОБА_2

засудженого – ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями прокурора прокуратури Корабельного району м. Миколаєва, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012р., яким :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого,

-21.11.2005р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 122, ст. 75, ст. 76 КК України – до 2-х років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

-14.04.2008р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 122 ст. 71 КК України – до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненого 24.06.2009р. згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 17.06.2009р. умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 24 дні,

- засуджено: за ч. 4 ст. 296 КК України – до 4-х років позбавлення волі.

Постановленго стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Жовтневої ЦРЛ в рахунок відшкодування затрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 1212,35 грн.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 09.12.2011р. близько 1330 години, він, знаходячись біля під’їзду будинку №28 по вул. Металургів в м. Миколаєві, використовуючи незначний привід, діючи із хуліганських спонукань грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства діючи з особливою зухвалістю наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в обличчя, після чого зав’язалась бійка в ході якої засуджений наніс один удар ножем потерпілому в ногу і один область обличчя розрубавши перенісся та порізавши лице.

Потім ОСОБА_3, незважаючи на зауваження посторонніх громадян про припинення злочинних дій, наніс ОСОБА_4 ще один удар по ногам, поваливши його на землю та погрожуючи розправою над останнім зник з місця скоєння злочину.

В апеляції прокурор прокуратури Корабельного району м. Миколаєва, не оспорюючи фактичних обставин справи просить вирок районного суду змінити, звільнивши його від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, поклавши на нього зобов’язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

Посилається на те, що судом при призначенні покарання враховано лише тяжкість скоєного злочину, негативну характеристику дільничного інспектора міліції та наявність двох не погашених судимостей за скоєння насильницьких злочинів, тоді як не взяв до уваги позитивні характеристики сусідів засудженого, наявність постійного місця проживання, сім’ї та постійного місця роботи.

Крім того вважає, що судом безпідставно не взято до уваги думку потерпілого, який претензій матеріального характеру до засудженого не має і просив суворо не карати засудженого. Посилається на те, що зухвалість, безпричинність поєднані з насильством і спричиненням тілесних ушкоджень в даному випадку є ознаками злочинного умислу і являються елементами складу злочину, а не обставинами, що обтяжують вину засудженого на що послався суд.

В апеляції та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_2 просить вирок районного суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, так як на його думку доказів вини засудженого не здобуто, а судове слідство проведено з порушенням норм КПК і є не повним оскільки по справі недопитаний ні один із свідків.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок районного суду змінити, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільнити від його відбуття з іспитовим строком.

Посилається на те, що судом не вірно встановлені обставини справи щодо тривалості конфлікту, а покарання призначене без дотримання вимог, передбачених ст. 65 КК України.

Крім того вважає, що судом при призначенні покарання безпідставно відхилені позитивні характеристики із СІЗО м. Миколаєва, його сусідів та ОСОБА_5 з якою він проживає в цивільному шлюбі, тоді як прийняв до уваги негативну характеристику дільничного інспектора міліції.

Разом з тим вважає, що судом не враховано незадовільний стан його здоров’я та наявність на його утриманні хворої матері, яка потребує його догляду.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції та просив вирок суду змінити, доводи засудженого та захисника в підтримку своїх апеляцій, думку прокурора з приводу апеляцій засудженого та захисника, які вона вважала необґрунтованими, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій колегія суддів находить апеляцію захисника такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час судового слідства на підставі вимог ст. 299 КПК України, прокурор та захисник заявили клопотання про не дослідження частини доказів, які стосуються обставин справи.

Згідно ч.3 ст. 299 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільними дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Суд цих вимог закону не виконав, хоча справу розглянув згідно вимог ст. 299 КПК України, чим істотно порушив вимоги кримінально – процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, що згідно ст. 370 КПК України є підставою для скасування вироку.

Оскільки вирок суду скасовується апеляційною інстанцією з процесуальних підстав, то доводи апеляцій прокурора, засудженого та захисника по суті не розглядалися.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012р. відносно ОСОБА_3, скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.

Головуючий

судді: