Ухвала

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 758/6777/21

провадження № 61-6490св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Собі», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 ,

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ,

відповідач за зустріним позовом: ОСОБА_1 ,

треті особи за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Собі», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А. та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог первісного і зустрічного позовів та судових рішень судів попередніх інстанцій

У травні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» (далі - ТОВ «Собі»), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»), ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позов мотивовано тим, що 07 березня 2018 року о 10 год 30 хв ОСОБА_2 по вул. Житомирській у смт Гришківці Бердичівського району Житомирської області поруч з будинком № 197 , керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta», спричинив ДТП, у скоєнні якого його визнано винним постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2021 року. Внаслідок ДТП транспортний засіб ОСОБА_1 «Mercedes-Benz S350», державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, а водії - легкі тілесні ушкодження.

Згідно з висновком експертного дослідження від 31 жовтня 2018 року № Д 11/5, проведеного Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, вартість збитку, заподіяного власнику автомобіля «Mercedes-Benz S350», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 1 268 315,00 грн. Згідно з відповіддю Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ автомобіль «Volkswagen Jetta» станом на момент пригоди був зареєстрований за ТОВ «СОБІ», з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах, а 27 грудня 2019 року - перереєстрований на нового власника.

Позивач звертався до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання ДТП, проте у виплаті страхового відшкодування відмовлено.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив стягнути з ТОВ «Собі» на його користь майнові збитки у розмірі 1 138 315,00 грн, з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн, покласти на відповідачів судовий збір та витрати на правничу допомогу.

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Собі», ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової шкоди.

Зустрічний позов мотивовано тим, що 07 березня 2018 року у смт Гришківці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz S350», державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Jetta» під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з майновими збитками. ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що підтверджується висновками, складеними судовим експертом. Відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta» складає 286 418,25 грн. Оскільки його цивільно-правова відповідальність як водія транспортного засобу була застрахована за полісом обов`язкового страхування в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРКС» (далі - АТ «СК «АРКС»), то на страховика покладається обов`язок відшкодувати йому ліміт страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 186 418,25 грн. Оскільки ОСОБА_2 на момент ДТП був законним володільцем (користувачем) пошкодженого транспортного засобу і правомірно експлуатував його на законних підставах, тому має право отримувати грошові кошти в якості відшкодування збитків.

ОСОБА_2 просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП, яка відбулась 07 березня 2018 року о 10 год 30 хв у смт. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, в результаті якої автомобіль «Volkswagen Jetta» зазнав ушкоджень, стягнути з ОСОБА_1 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим лімітом у сумі 186 418,25 грн, покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічному позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів того, що він як власник пошкодженого транспортного засобу погодився на визнання його фізично знищеним. За встановленими у справі обставинами позивач відчужив пошкоджений автомобіль, проте ухилився від повідомлення суду про розмір коштів, отриманих за пошкоджений автомобіль. Суд позбавлений можливості визначити залишкову вартість пошкодженого автомобіля після ДТП шляхом проведення відповідної судової експертизи, оскільки цей транспортний засіб позивачем відчужено.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення обставин щодо вини водія ОСОБА_2 не підлягають доказуванню відповідно до статті 82 ЦПК України, оскільки постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2021 року у справі № 369/6870/18, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, у ДТП, яка мала місце 07 березня 2018 року за участі транспортних засобі під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено вину останнього.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу ТОВ «Собі» залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийнято в цій частині нову постанову. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. Стягнено з ТОВ «Собі» на користь ОСОБА_1 майнові збитки в розмірі 1 093 105,00 грн. У задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення сторони позивача про дату, час і місце розгляду справи шляхом вручення судових повісток або шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд зазначив, що в обґрунтування відмови в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів розміру коштів, отриманих від продажу пошкодженого автомобіля, хоча такі докази були наявні в матеріалах справи, а саме: договір купівлі-продажу автомобіля від 03 листопада 2018 року. Суд першої інстанції в обґрунтування рішення поклав відсутність такого договору, який був наявний у позивача, та який суд відмовився приймати з формальних причин.

Стягуючи з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача страхове відшкодування, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач в установленому законом порядку звертався до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку, вказавши місцезнаходження пошкодженого автомобіля та засоби зв`язку, однак страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП не направив свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. За таких обставин із ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн у межах страхової суми.

Стягуючи з ТОВ «Собі» на користь позивача майнові збитки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «СОБІ», керуючи належним товариству автомобілем «Volkswagen Jetta», вчинив ДТП, внаслідок чого заподіяв шкоду позивачу, тому обов`язок щодо відшкодування шкоди підлягає покладенню на роботодавця на підставі частини першої статті 1172 ЦК України.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнено з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 155,00 грн та з ТОВ «Собі» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 12 960,00 грн. В іншій частині заяву про відшкодування судових витрат залишено без задоволення.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сторона позивача довела належними доказами розмір понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, які підлягають стягненню із відповідачів на користь позивача пропорційно до заявлених та задоволених вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У травні 2023 року ТОВ «Собі» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17, Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 521/16989/13, від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 760/578/15-ц, від 10 липня 2019 року у справі № 740/2332/16-ц, від 13 жовтня 2021 року у справі № 737/771/20, Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-229цс14, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-933цс16.

У червні 2023 року ТОВ «Собі» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній додатковій постанові не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17, від 24 липня 2018 року у справі № 918/560/16, від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18.

Відзиви на касаційні скарги від інших учасників справи не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Собі» на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 рокуу цій справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Собі» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 рокуу цій справі.

У липні 2023 року справа № 758/6777/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Щодо зупинення виконання судових рішень

17 липня 2023 року на електронну пошту Верховного Суду від ТОВ «Собі» надійшло клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року.

Вказане клопотання мотивовано тим, що 17 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляром Я. А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 17 липня 2023 року № 758/6777/21. Сума коштів, яка підлягає стягненню з ТОВ «Собі» на користь позивача, становить більше одного мільйона гривень та у разі її стягнення буде надмірним тягарем для бюджету ТОВ «Собі» та призведе до непередбачуваних втрат.

За змістом частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їхні права, свободи чи обов`язки.

Доводи клопотання про зупинення виконання судових рішень апеляційного суду зводяться до того, що їх виконання в частині стягнення з ТОВ «Собі» на користь ОСОБА_1 1 093 105,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 12 960,00 грн судових витрат призведе до безпідставного стягнення грошових коштів.

Такі доводи заявника Верховний Суд оцінює як необґрунтовані, оскільки процесуальним законом передбачена процедура повороту виконання судового рішення, яка дозволяє повернути кошти, стягнуті на виконання судового рішення, у разі його скасування. Обґрунтування заявника зводяться до надання суб`єктивної оцінки оскаржуваним судовим рішенням та предмету спору, що не є безумовним доказом наявності об`єктивної необхідності у застосуванні такого процесуального інструменту як зупинення виконання судових рішень.

Верховний Суд в чергове нагадує про те, що після перегляду справи в апеляційному порядку, судове рішення набирає законної сили та підлягає виконанню, тому зупинення виконання судового рішення на час його перегляду в касаційному порядку можливе лише за істотних обставин, які повинен обґрунтувати заявник.

Заявник не навів обставин, які можуть бути оцінені судом як істотні і такі, що є підставою для зупинення виконання рішень суду, які набрали законної сили.

Враховуючи те, що заявник не навів обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних судових рішень, тому клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Собі» у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Собі», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової шкоди за касаційними скаргамиТовариства з обмеженою відповідальністю «Собі» на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року призначити до судового розгляду на 20 вересня 2023 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний