Біляївський районний суд Одеської області
м. Біляївка, вул. Кіпенка, 1, 67600, (04852) 2-55-07
Справа № 2-1027/2009 р.
Р I Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 р. Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого -судді Андреєва Е.О.
при секретарі: Довженко І.С.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника 3-ої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 «про визнання права власності за заповітом на частину житлового будинку» та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа- Іллінська сільрада Біляївського району «про визнання заповіту недійсним», суд-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 . Після його смерті залишилося спадкове майно - 52/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , присадибна земельна ділянка площею 0,170 га за вказаною адресою, земельна ділянка площею 5,58 га для ведення товарного с/г виробництва розташована на території Августівської сільради та грошові вклади у відділені №5422/046 ВАТ «Державний ощадний банк України « на рахунку № НОМЕР_1 . Позивач є спадкоємцем померлого за заповітом від 11.09.2006 року. Після смерті батька він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримав 26.03.2009 року свідоцтва про право на спадщину за заповітом на присадибну земельну ділянку площею 0,170 га, що розташована в АДРЕСА_1 на земельну ділянку площею 5,58 га для ведення товарного с/г виробництва, розташовану на території Августівської сільради та грошові вклади у відділені №5422/046 ВАТ «Державний ощадний банк України « на рахунку № НОМЕР_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 52/100 частини належного батькові житлового будинку в АДРЕСА_1 нотаріусом йому було відмовлено з тих підстав, що не були надані документи, підтверджуючи право власності померлого на вищевказану частину житлового будинку. Посилаючись на те, зазначена частина будинку належала його померлому батькові на підставі відповідного запису у погосподарській книзі Іллінської сільради, що підтверджується відповідними довідками, ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогою щодо визнання за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на 52/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
В свою чергу ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , в якому зазначила, що з 1982 року вона проживала разом із ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У 1983 році вони отримали в колгоспі житловий будинок в АДРЕСА_1 , де проживали разом до 2001 року. Згодом. ОСОБА_6 став виганяти її з будинку, і в 2003 році вона змушена була вселятися до нього у судовому порядку. В даний час їй стало відомо, що при житті ОСОБА_6 11.09.2006 року залишив заповіт на ім`я свого сина ОСОБА_3 , за яким заповідав останньому все своє майно. Посилаючись на те, що вказаний заповіт був складений ОСОБА_6 в період хвороби під впливом та давленням його сина ОСОБА_3 , а волевиявлення померлого не відповідало його волі, ОСОБА_4 , посилаючись на положення ст. 1257 ЦК України, просила визнати вищезазначений заповіт недійсним.
У судовому засіданні сторони позовні вимоги один до одного не визнали у повному обсязі.
Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, але подала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що на спадщину померлого ОСОБА_6 не претендує та просила розглянути справу за її відсутності.
Представник 3-ої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона є секретарем Іллінської сільради Біляївського району на протязі декількох років. В 2006 році до неї звернувся ОСОБА_6 з проханням скласти та посвідчити заповіт від його імені, за яким він заповідає своє майно синові ОСОБА_3 . Так як в селі не має нотаріуса, вона 11.09.2006 року склала і посвідчила заповіт ОСОБА_6 . Вказаний заповіт був складений за волі ОСОБА_6 , який був повністю дієздатним і усвідомлював значення своїх дій. А тому, на її думку, підстави для визнання вказаного заповіту недійсним відсутні.
Представник сільради ОСОБА_2 також просила не брати до уваги лист Іллінської сільради від 01.10.2009 року щодо визнання позову ОСОБА_4 , як помилково надісланий на адресу суду, через необізнаність з зазначеними у позові обставинами щодо визнання недійсним заповіту.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, 3-ої особи, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а у зустрічному позові ОСОБА_4 необхідно відмовити з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 , який (а.с.10). Після його смерті залишилося спадкове майно - 52/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , присадибна земельна ділянка площею 0,170 га за вказаною адресою, земельна ділянка площею 5,58 га для ведення товарного с/г виробництва, розташована на території Августівської сільради та грошові вклади у відділені №5422/046 ВАТ «Державний ощадний банк України « на рахунку № НОМЕР_1 . Позивач є спадкоємцем померлого за заповітом від 11.09.2006 року, посвідченим секретарем Іллінської сільради Біляївського району Остапчук В.С.(а.с.8). Після смерті батька він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримав 26.03.2009 року свідоцтва про право на спадщину за заповітом на присадибну земельну ділянку площею 0.170 га, що розташована АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 5.58 га для ведення товарного с/г виробництва, розташовану на території Августівської сільради та грошові вклади у відділені №5422/046 ВАТ «Державний ощадний банк України « на рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 58,84-86) у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 52/100 частини належного батькові житлового будинку в АДРЕСА_1 нотаріусом йому було відмовлено з тих підстав, що не були надані документи, підтверджуючи право власності померлого на вищевказану частину житлового будинку (а.с. 11). При зверненні до сільради позивачу також було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частину житлового будинку в АДРЕСА_1 на ім`я батька у зв`язку зі смертю останнього. Разом із тим, належність померлому ОСОБА_6 52/100 частини вищевказаного житлового будинку в АДРЕСА_1 підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме довідками Іллінської сільради від 01.09.2009 року та від 22.00.2009 року (а.с.14-15), а також технічним паспортом виготовленим органом БТІ (а.с.20-23).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що на час своєї смерті ОСОБА_6 був власником 52/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , розташованого на належній йому згідно державного акту присадибній ділянці площею 0,170 га (а с. 73-73), а тому позивач має права на успадкування зазначеного майна свого батька за заповітом, залишеним останнім 11.09.2006 року.
В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, який залишив ОСОБА_6 , виходячи з наступного. Так, обгрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_6 залишив вказаний заповіт в період хвороби під впливом та давленням його сина ОСОБА_3 а волевиявлення померлого не відповідало його волі. Разом із тим, вказані доводи спростовуються встановленими судом обставинами та дослідженими доказами. Так, позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що батько залишив заповіт на його ім`я за власної волі, ніякого впливу на нього він не здійснював і не змушував його складати заповіт. Вказані обставини також підтвердила у судовому засіданні і секретар Іллінської сільради ОСОБА_2 , яка пояснила, що склала і посвідчила заповіт на прохання ОСОБА_6 який був повністю дієздатним та усвідомлював значення своїх дій. В її присутності він власноруч підписав заповіт, після чого вона його посвідчила та зареєструвала.
В свою чергу, відповідачка ОСОБА_4 не надала суду жодного об`єктивного доказу на підтвердження того, що вказаний заповіт було складено ОСОБА_6 під впливом або насильством з боку його сина ОСОБА_3 . Не надано ОСОБА_4 також доказів того, що через стійкий розлад здоров`я померлий не усвідомлював значення своїх дій при складанні заповіту. Є також неприйнятними твердження ОСОБА_4 про те, що заповіт посвідчений не нотаріусом, а у сільраді, так як відповідно до положень ст. 1251 ЦК України у разі відсутності у населеному пункті нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Як зазначила у судовому засіданні секретар Іллінської сільради ОСОБА_2 на території сільради нотаріуса не має, а тому, відповідно до діючого законодавства вона має право посвічувати заповіти осіб, які там проживають.
З урахуванням наведеного суд вважає заявлений ОСОБА_4 зустрічний позов необґрунтованим, тому не знаходить підстав для його задоволення.
Керуючись ст, ст. 1220, 1222,1233,1234,1235,1268,1270, 1251,1257 ЦК України, ст. ст. 10, 11,60,209,212-215,218 ЦПК У країни, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 52/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , який належав його батькові ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити повністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України через Біляївський районний суд.
Суддя Біляївського районного суду Е.О. Андреєв