РІШЕННЯ

ІМ`ЯМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року ________Котовський________

повна назва суду

міськрайонний суд Одеської області________

в складі: головуючого - судді________Драгомерецької К.П.________________

судді ________

судді ________

при секретарі________Марченко Н.Б.________________

з участю прокурора________________________

та адвоката (ів)________

представника громадськості________________

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті________КОТОВСЬКУ Одеської області

селі

справу за позовом________ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 ________

заявою (скаргою)

ДО

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5

про відшкодування збитків заподіяних державі

встановив:

Позивач звернувся до відповідачів з позовом, в якому просить поновити процесуальний строк на подачу позову про стягнення з останніх збитку, нанесеного державі, в особі військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 49585 гривень, визнати ОСОБА_2 спадкоємицею майна ОСОБА_3 та зобов`язати її надати підтверджуючи документи щодо отримання спадку, а також стягнути з відповідачів на користь військової частини НОМЕР_1 вищевказаний збиток.

За ствердженням представника позивача, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . ОСОБА_5 перебував на посаді командира в/ч з листопада 1992 по листопад 2002 року, ОСОБА_3 - на посаді начальника фінансово- економічної служби в/ч з 14 липня 2000 року по листопад 2004 року і ОСОБА_4 - на посаді бухгалтера фінансово-економічної служби в/ч з 01 липня 1977 року по листопад 2004 року. За час несення служби у військовій частині, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли злочин, за який їх було притягнуто до кримінальної відповідальності та спричинили істотну шкоду державі, в особі військової частини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємицею його майна є його дружина ОСОБА_2 - відповідач по справі, а тому вимоги про стягнення шкоди, заподіяної її чоловіком звернені до неї. Процесуальним строком на подачу позову позивач вважає момент засудження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і просить його поновити посилаючись на те, що про вироки суду військова частина дізналася лише під час проведення перевірки КРУ територіального управління Південного регіону лише 22.11.09 р.

Відповідачі позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вважає, що заявникові у задоволенні його вимог слід відмовити з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2005 року ОСОБА_3 був засуджений за ст.ст. 423 ч. 2,366 ч. 2 КІ

ОСОБА_5 був засуджений вироком військового апеляційного суду Південного регіону за ст. 425 ч. 2,69,53 КК України до штрафу, в сумі 850 гривень.

Згідно вищезазначених вироків, в результаті протиправних дій, відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які виразилися у зловживанні своїм службовим становищем і внесенні в офіційні документи даних про преміювання військовослужбовців, була спричинена істотна шкода державі в особі військової частини НОМЕР_1 .

Як встановлено з вироку Котовського міськрайсуду від 07.06.05 р., військовим прокурором Одеського гарнізону пред`являвся цивільний позов в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 - правонаступника військової частини НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 49585 грн.. Даний позов залишено судом без розгляду та надано право пред`явлення позову у цивільно-правовому порядку.

Позивач просив стягнути зазначену суму збитку з дружини покійного ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також з ОСОБА_5 , оскільки премії надавалися військовослужбовцям за наказом останнього та судом визнана його вина в скоєні злочину і завданні збитку державі.

Відповідно до ст.ст. 256,257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки цивільний позов про стягнення збитку в сумі 49585 грн. подавався військовим прокурором в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 - правонаступника військової частини НОМЕР_2 , то суд приходить до висновку про те, що військова частина НОМЕР_1 не могла не знати про його наявність та про наявність вищезгаданого вироків суду, а тому вважає, що підстав для поновлення процесуального строку на подачу позову немає.

Крім того, чинним законодавством не передбачено зобов`язання спадкоємця до прийняття ним спадщини. Тож військова частина не мала законної підстави для звернення до суду з вимогою про визнання ОСОБА_2 спадкоємцем майна покійного чоловіка - ОСОБА_3 . Право на прийняття спадщини надано законодавством лише безпосередньо спадкоємцю (ст. 1269 ЦК України). Спадкоємець за. заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України).

Доказів прийняття відповідачем ОСОБА_2 спадщини до суду не надано. Окрім того, відповідно до ст. 1270, 1272 ЦК України, строк на прийняття спадщини пропущений.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про поновлення процесуального строку на подачу позову про стягнення з відповідачів збитку, нанесеного державі, в особі військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 49585 гривень, визнання ОСОБА_2 спадкоємицею майна ОСОБА_3 та зобов`язання її надання підтверджуючих документів щодо отримання спадку, а також стягнення з відповідачів на користь військової частини НОМЕР_1 вищевказаного збитку задоволенню не підлягають.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, ст.ст. 11,60,209,212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків заподіяних державі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги, через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя